Копія
154/4791/21
2-а/154/15/22
22 червня 2022 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Каліщука А.А.,
за участю секретаря судових засідань Павлович Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся із позовною заявою до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за те, що він 12.11.2021 здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене, ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень
Дану постанову вважає незаконною, оскільки не вчиняв даного правопорушення та просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності 13.11.2021 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, а провадження у справі закрити.
18.12.2020 відкрито провадження у справі.
Представник відповідача 23.02.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач здійснив зупинку в зонії дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а тому постанова про адміністративне правопорушення є законною.
Позивач на судовий розгляд справи не з'явився, однак подав до суду заяву, у котрій зазначив, що вимоги викладені у позові підтримує та просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серія DVМ № 2130147від 13.11.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12.11.2021 в м. Луцьку по вул. Словацького,12 здійснив зупинку транспортного засобу «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до п. 3.34 Додатку 1 Розділу 33 ПДР України забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів. Дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.
Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення вказав те, що він не згідний із постановою про адміністративне правопорушення, оскільки дія дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» не поширювалась на його автомобіль, а також, що він не бачив даний дорожній знак.
Із дослідженого судом відеозапису встановлено, що автомобіль під керуванням позивача повернув ліворуч на перехресті вул. Словацького в м. Луцьку.
З даної фотофіксації вбачається, що на даному перехресті розміщений дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена», котрий є добре видимий для учасників дорожнього руху, а тому позивач повинен був зауважити даний заборонний знак.
Та обставина, що позивач не побачив дорожній знак, не звільняє його від адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Також безпідставними є доводи позивача, що дорожній знак 3.34 не поширювався на його автомобіль, оскільки позивач здійснив зупинку автомобіля на боці дороги, на якому розташований такий знак, а тому відповідно до ПДР зупинка автомобіля була здійснена в зоні дії даного дорожнього знаку, що є порушенням ПДР.
Інші обгрунтування, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог, не мають правового значення і не є доказами відсутності в його діях порушення вимог дорожнього знаку 3.34 та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Оскільки позивач здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», що забороняється п. 3.34 Додатку 1 Розділу 33 ПДР України та передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, тому представник відповідача правомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за даною статею та наклав стягнення у межах санкції статті.
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Враховуючи те, що позивач в судовому засіданні не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, не подав суду доказів, які були б підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення, а також беручи до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушень вимог КУпАП при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення та за відсутністю даних про те, що обставини справи, які викладені у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності, при цьому відповідач належними та допустимими доказів довів правомірність своїх дій та постанови, тому суд прийшов до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення є обґрунтованою, законною, а тому відсутні підстави для її скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:/підпис/
Виготволено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук