Іменем України
22 червня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/665/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу для обчислення пенсії за віком по списку №1 періодів з 10.02.1992 по 06.08.1997, з 15.08.1997 по 22.03.1998, з 22.11.2000 по 31.12.2000, з 12.04.2006 по 10.04.2007, з 03.09.2007 по 21.03.2012;
- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком по списку №1 з 26.10.2021, зарахувавши до пільгового стажу роботи на підземних роботах по списку №1 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV періоди з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Суходольська Східна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді дільничного маркшейдера; який пов'язаний підземними роботами з видобування вугілля; з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 15.08.1997 по 22.03.1998 на шахті «Горіхівська» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 22.11.2000 по 31.12.2000 на шахті «Горіхівська» державної холдингової кампанії «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 12.04.2006 по 10.04.2007 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на посаді заступника головного інженера з виробництва; який зайнятий 50% робочого часу на підземних роботах; з 03.09.2007 по 21.03.2012 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (після реорганізації - шахтоуправління імені 50 річчя СРСР відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля») на посаді начальника зміни, який зайнятий 50% робочого часу на підземних роботах;
- зобов'язати відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 26.10.2021 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VІ у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років.
В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_1 трудову діяльність почав з серпня 1980 року і працював по березень 2017 року. Загальний стаж позивача за даними відповідача складає 32 роки, 02 місяці, 12 днів, в тому числі пільговий стаж роботи по списку №1 - 10 років, 02 місяці та 12 днів, який враховується до страхового стажу додатково зараховується по одному року. В 2021 році позивач здобув право на отримання пенсії за віком по Списку №1, яка йому призначена після звернення від 26.10.2021 до сервісного центру відповідача (розташованому у смт. Марківка) у розмірі 7923,58 грн. Протягом трудової діяльності позивач працював понад 24 роки на посадах, які відносяться до шкідливих і дають право позивачу на обчислення пенсії по Списку №1, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на обчислення пенсії у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як особа яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років.
Вважаючи свій розмір пенсії таким, що не відповідає розміру пенсії у осіб, на яких поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», адвокат позивача звернувся 12.01.2022 до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою, у якій просив надати детальний розрахунок пенсії позивача та провести перерахунок пенсії позивачу за нормами ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповіддю відповідача від 14.01.2022 повідомлено, що пільговий стаж позивача складає 10 років 05 місяців 07 днів, що недостатньо для обчислення пенсії по ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач зазначив, що відповідачем не враховано до пільгового стажу роботи по списку №1 на підземних роботах періоди роботи з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Суходольська Східна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді дільничного маркшейдера, який пов'язаний підземними роботами з видобування вугілля; з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 15.08.1997 по 22.03.1998 на шахті «Горіхівська» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 22.11.2000 по 31.12.2000 на шахті «Горіхівська» державної холдингової кампанії «Краснодонвугілля» на посаді гірничого майстра зайнятого повний робочий день на підземних роботах; з 12.04.2006 по 10.04.2007 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на посаді заступника головного інженера з виробництва; який зайнятий 50% робочого часу на підземних роботах; з 03.09.2007 по 21.03.2012 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (після реорганізації - шахтоуправління імені 50 річчя СРСР відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля») на посаді начальника зміни, який зайнятий 50% робочого часу на підземних роботах.
Позивач вважає, що не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу призвело до суттєвого зниження розміру його пенсії. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу для обчислення пенсії за віком по списку №1 періодів з 10.02.1992 по 06.08.1997, з 15.08.1997 по 22.03.1998, з 22.11.2000 по 31.12.2000, з 12.04.2006 по 10.04.2007, з 03.09.2007 по 21.03.2012, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач позовні вимоги не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян надав відзив на позовну заяву від 15.02.2022 1200-0903-7/9600, в якому зазначив наступне.
26.10.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав відповідні документи. За результатами розгляду заяви позивача, наданих їм документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивачу з 26.10.2021 призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
12.01.2021 до Управління надійшов адвокатський запит від 22.09.2021 (вх.№714/8) в інтересах позивача щодо врахування періодів роботи позивача до загального та пільгового стажу. 14.01.2022 за результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту Управлінням листом за вих. №1200-0202-8/2671 надано відповідь щодо призначення пенсії позивачу та підстав неврахування періодів роботи до пільгового стажу.
Відповідач зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 02 місяці 12 днів (стаж враховано по 28.02.2017), в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 10 років 05 місяців 07 днів (06 років 03 місяці 07 днів - пільговий стаж на підземних роботах та 04 роки 02 місяці - пільговий стаж за Списком № 1). Відповідач вказує, що до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано:
- періоди роботи на шахті «Суходольська-Східна» ВО «Краснодонвугілля» з 06.08.1990 по 03.02.1992 в якості дільничного маркшейдера, пов'язаного з підземними роботами по видобутку вугілля, на шахті імені 26 з'їзду КПРС (шахта «Талівська») ВО «Краснодонвугілля» з 10.02.1992 по 06.08.1997 в якості гірничого майстра та на шахті «Горіхівська» ВО «Краснодонвугілля» з 15.08.1997 по 22.03.1998 в якості гірничого майстра у зв'язку з неможливістю визначити за трудовою книжкою, постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про підземні спуски у шахту, про відволікання від роботи (знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем (тижнем) чи на інші роботи, про перебування підприємства в простої, тощо) та у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць за умовами праці;
- період роботи з 22.11.2000 по 31.12.2000, оскільки ДВАТ «Шахта «Горіхівська» ДХК «Краснодонвугілля» зазначений стаж, як пільговий не визначено;
- періоди роботи в СП «Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля» (ПАТ «Краснодонвугілля») з 12.04.2006 по 10.04.2007 в якості заступника головного інженера з виробництва, зайнятого на підземних роботах 50% і більше, з 03.09.2007 по 21.03.2012 в якості начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць за умовами праці.
Також, до страхового стажу не зараховано період роботи на шахті імені 26 з'їзду КПРС (шахта «Талівська») ВО «Краснодонвугілля» з 10.02.1992 по 06.08.1997, оскільки записи про прийом на роботу внесено до трудової книжки з порушенням вимог Інструкції (в підставі на прийом зазначено лише номер наказу та не зазначено його дату).
Як вказує відповідач, періоди роботи ОСОБА_1 на шахті «Суходольська-Східна» ВО «Краснодонвугілля» з 06.08.1990 по 03.02.1992 в якості дільничного маркшейдера, пов'язаного з підземними роботами по видобутку вугілля, в СП «Шахта «Горіхівська» ВАТ «Краснодонвугілля» (ПАТ «Краснодонвугілля») з 12.04.2006 по 10.04.2007 в якості заступника головного інженера з виробництва, зайнятого на підземних роботах 50% і більше та з 03.09.2007 по 21.03.2012 в якості начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% і більше, не підлягають зарахуванню до пільгового стажу на підземних роботах, оскільки відсутня зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого дня (виконувались роботи, які пов'язані з підземними) відповідно до Постанови № 202.
Крім того, відповідач зазначив, що пенсію позивачу призначено з 26.10.2021, заява про перерахунок пенсії згідно Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 до Управління від позивача не надходила. Таким чином, як вказує відповідач, позовні вимоги щодо здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивачу з 26.10.2021 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Ухвалою суду від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 26.07.1996 Краснодонським МВ УМВС України у Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 26.10.2021 №925-5000407493, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.
26.10.2021 позивач звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою, в якій просив призначити пенсію та надав відповідні документи.
Рішенням від 01.11.2021 №123850003262 позивачу призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) з 26.10.2021.
При цьому, згідно вказаного рішення орган Пенсійного фонду визначив страховий стаж роботи позивача за Списком №1 - 15 років 11 місяців та 18 днів та застосував при розрахунку розміру пенсії вимоги Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". У зв'язку з чим розмір пенсії позивача з 26.10.2021 по 30.11.2021 встановлено у 18540,00грн, а з 01.12.2021 та довічно - 19340грн.
Судом також встановлено, що в подальшому рішенням від 14.12.2021 №123850003262 відповідач у зв'язку з уточненням даних в ЕПС здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.10.2021. Страховий стаж роботи позивача за Списком №1 розраховано в 10 років 05 місяців та 7 днів, у зв'язку з чим вже не застосовано при розрахунку розміру пенсії вимоги Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Розмір пенсії позивача з 26.10.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 й довічно встановлено в 7923,58 грн.
Відповідно до Форми РС-право загальний стаж позивача складає 22 роки 2 місяці 15 днів, в тому числі робота за Списком №1 - 10 років 5 місяців 7 днів.
12.01.2022 адвокат позивача звернувся з адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому, серед іншого, просив надати детальний розрахунок загального та пільгового стажу ОСОБА_1 вказавши, які періоди загально та пільгового стажу були враховані для призначення пенсії по Списку №1.
На вищевказаний запит відповідачем надано відповідь від 14.01.2022 №1200-0202-8/2671, в якій вказав, що до загального стажу не зараховано період роботи з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» у зв'язку з порушенням вимог Інструкції 58, а саме: в трудовій книжці відсутня дата видання наказу про прийом на роботу (запис №5). До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано: стаж роботи на шахті «Суходольська - Східна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» за період з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Горіхівська» з 15.08.1997 по 22.03.1998, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця та пільгових довідок; стаж роботи на шахті «Горіхівська» ДКХ «Краснодонвугілля» за період з 22.11.2000 по 31.12.2000, у зв'язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; стаж роботи на шахті «Горіхівська» ДКХ «Краснодонвугілля» за період з 12.04.2006 по 10.04.2007 та з 03.09.2007 по 21.03.2012, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця та пільгових довідок (підприємство зареєстровано на підконтрольній українській владі території). Періоди роботи на шахті «Горіхівська» ДКХ «Краснодонвугілля» з 11.04.2007 по 16.04.2007 на посаді заступника головного інженера з виробництва, 50 відсотків та більше зайнятий на підземній роботі та з 22.03.2012 по 30.06.2016 на посаді начальника зміни, зайнятий 50 відсотків робочого часу на підземних роботах не підпадають під дію Закону 345, оскільки не виконують вимоги, а саме: зайнятість на підземних роботах повний робочий день. Також, зазначено, що для розрахунку пенсії ОСОБА_1 норми ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» не застосовано, оскільки відсутній необхідний підземний стаж - 15 років.
В матеріалах справи наявна: трудова книжка серії НОМЕР_3 від 29.05.1989; диплом серії НОМЕР_4 від 30.06.1990; диплом Донбаського державного технічного університету серії НОМЕР_5 ; посвідчення №82 від 02.02.2007 №3 видане ОАО «Краснодонуголь»; посвідчення №66 від 21.02.2014 №3 ПАО «Краснодонуголь» ш/у ш.Ореховская; посвідчення № НОМЕР_6 ; посвідчення № НОМЕР_7 ; посвідчення № НОМЕР_8 ; посвідчення № НОМЕР_9 .
Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 26.07.1996 судом встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди:
- з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Суходольська-Східна» ВО «Краснодонвугілля» в якості дільничного маркшейдера, пов'язаного з підземними роботами по видобутку вугілля, на шахті імені 26 з'їзду КПРС (шахта «Талівська») ВО «Краснодонвугілля»;
- з 10.02.1992 по 06.08.1997 в якості гірничого майстра на шахті «Горіхівська» ВО «Краснодонвугілля», зайнятий повний робочий день під землею;
- з 15.08.1997 по 22.03.1998 гірничим майстром «Шахта «Горіхівська» зайнятий повний робочий день під землею;
- з 22.11.2000 прийнятий гірничим майстром «Шахта «Горіхівська» зайнятий повний робочий день під землею;
- з 12.04.2006 переведений заступником головного інженера з виробництва, 50% та більше зайнятий на підземній роботі;
- з 17.04.2007 переведений гірничим майстром на дільницю зайнятий повний робочий день під землею;
- з 03.09.2007 переведений начальником зміни з зайнятістю на підземних роботах 50% часу;
- атестація вказаних робочих місць за Списком №1 на підприємтві відбулась 22.12.1998, 19.12.2003, 11.04.2007, 22.03.2012, 14,03.2016).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та додаткові пояснення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацом третім частини першої статті 28 Закону № 1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01.10.2017 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З 11.10.2017 застосовується редакція статті 28 Закону № 1058-ІV згідно з внесеними змінами Законом від 03.10.2017 № 2148-VIII, відповідно до абзацу третього частини першої якої встановлено:
- мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Крім того, застосування статті 8 Закону № 345-VI здійснюється автоматично пенсійним органом при наявності правових підстав, не потребуючи додаткової заяви пенсіонера.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) в редакції, що діяла на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
За приписами пункту 1.6 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам .
Відповідно до пункту 2.7 Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
За приписами пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно пункту 1 «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202), правом на призначення пенсії користуються всі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Пунктом «г» підрозділу 1 розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (чинний на період роботи позивача), передбачені посади робітників, керівників, спеціалістів і службовців, зайнятих на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), зокрема, маркшейдери дільничні (код професії - 1010100г-23183).
Пунктом «г» підрозділу 1 розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (чинний на період роботи заявника), передбачені посади робітників, керівників, спеціалістів і службовців, зайнятих на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), зокрема, головні інженери шахтобудівних і прирівняних до них управлінь, їх заступники з виробництва, підземного будівництва і охорони праці (код професії - 1.1г) та начальники змін (код професії - 1.1г).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, аналізуючи у сукупності викладені вище норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи та зазначеною правовою позицією Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що періоди роботи позивача з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Суходольська - Східна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»; з 15.08.1997 по 22.03.1998 на шахті «Горіхівська» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»; з 22.11.2000 по 31.12.2000 на шахті «Горіхівська» державної холдингової кампанії «Краснодонвугілля»; з 12.04.2006 по 10.04.2007 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»; з 03.09.2007 по 21.03.2012 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» повинні бути зараховані до підземного пільгового стажу позивача за Списком №1.
Що стосується незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» через те, що записи про прийом на роботу внесено до трудової книжки з порушенням вимог Інструкції (в підставі на прийом зазначено лише номер наказу та не зазначено його дату), то суд зазначає наступне.
На час внесення запису про роботу позивача 10.02.1992 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затверджена 20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 (далі - Інструкція № 162).
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі. При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за № таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців", яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для обмеження належного соціального захисту громадянина.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17 (провадження №К/9901/768/17).
Разом з тим, слід зазначити, що постановою Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 суд звернув увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В контексті наведеного, суд дійшов висновку, що період роботи з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» має бути також зарахований як до страхового, так і до підземного пільгового стажу позивача.
Зарахування всіх вказаних періодів роботи позивача до підземного пільгового стажу надасть йому право на застосування при обрахунку його пенсії вимог статті 8 Закону № 345-VI та відповідно на перерахунок призначеної пенсії.
Посилання відповідача про те, що заява про перерахунок пенсії згідно Закону № 345-VI та Порядку № 22-1 до Управління від позивача не надходила, суд вважає неприйнятними, оскільки ані Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ані Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не вимагають від пенсіонера додаткової заяви про застосування до нього при визначенні розміру пенсії положень статті 8 Закону № 345-VI. Це є безпосереднім обов'язком відповідача, на якого покладено в силу приписів вказаних вище законів, забезпечити їх виконання і враховувати безпосередньо під час об'єктивного розгляду всіх поданих документів особою.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки відповідач рішенням від 14.12.2021 №123850003262 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.10.2021 у зв'язку з уточненням даних в ЕПС та яким виключив із підземного пільгового стажу позивача вказані періоди роботи, що призвело до незастосування до ОСОБА_1 при розрахунку пенсії норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", то саме це рішення відповідача, як акт індивідуальної дії, яким порушено права позивача, є протиправним та підлягає скасуванню з зобов'язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до підземного пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача з 06.08.1990 по 03.02.1992; з 10.02.1992 по 06.08.1997; з 15.08.1997 по 22.03.1998; з 22.11.2000 по 31.12.2000; з 12.04.2006 по 10.04.2007; з 03.09.2007 по 21.03.2012 та здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 26.10.2021, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Зважаючи на те, що фактично вимоги позивача задоволені з корегуванням способу захисту порушених прав, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.12.2021 №123850003262 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.10.2021 у зв'язку з уточненням даних в ЕПС.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) зарахувати до підземного пільгового стажу за списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 06.08.1990 по 03.02.1992 на шахті «Суходольська Східна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»; з 10.02.1992 по 06.08.1997 на шахті імені 26 з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»; з 15.08.1997 по 22.03.1998 на шахті «Горіхівська» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»; з 22.11.2000 по 31.12.2000 на шахті «Горіхівська» державної холдингової кампанії «Краснодонвугілля»; з 12.04.2006 по 10.04.2007 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля»; з 03.09.2007 по 21.03.2012 на шахті «Горіхівська» відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля» та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 26.10.2021, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова