Іменем України
22 червня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1270/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом представника позивача Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яким просив:
- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 (десяти) місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу в розмірі 10 (десяти) місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позову зазначено, що 04 вересня 2021 року позивач подала заяву до відділу обслуговуванню №3 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про призначення пенсії за віком.
З 28 вересня 2021 року позивач отримує пенсію за віком.
26 жовтня 2021 року позивач звернулася до відповідача на електронну адресу зі зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-21-094128 щодо роз'яснення відносно не нарахування і не виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
17 листопада 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь за №4570-4684/Є-02/8-1200/21 відповідно до якої - оскільки позивач звернулася до ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення їй пенсії за віком 04 вересня 2021 року, а не після 27 вересня 2021 року коли їй виповнилося би 60 років, то за таких обставин права на виплату грошової допомоги у відповідності до п.7-1 розділу XV ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вона не має.
18 листопада 2021 року позивач повторно звернулася до відповідача на електронну адресу зі зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-21-103230 в якому до дрібниць виклала своє бачення проблеми і прохала її вирішити у відповідності до закону.
07 грудня 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь за № 4571-5110/Є-02/8-1200/21 відповідно до якої як і у першому випадку посилання зроблено на один і той же висновок - оскільки позивач звернулася до ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення їй пенсії за віком 04 вересня 2021 року, а не після 27 вересня 2021 року коли їй виповнилося би 60 років, то за таких обставин права на виплату грошової допомоги у відповідності до п.7-1 розділу XV ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вона не має.
Представник позивача як і позивач не погоджуються з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги передбаченої п.7-1 розділу XV ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і вважає цю бездіяльність протиправною.
Від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що управління заперечує проти позову за таких підстав.
Відповідно до п.5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області відділ обслуговування громадян № 3 та отримує пенсію за віком з 28.09.2021 (заява від 04.09.2021).
Тому, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії за віком (04.09.2021) позивач не досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону у неї відсутнє.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 04.09.2021 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10 вересня 2021 року №124150003463 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.09.2021.
26 жовтня 2021 року позивач звернулася до відповідача на електронну адресу зі зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-21-094128 щодо роз'яснення відносно не нарахування і не виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
17 листопада 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь за №4570-4684/Є-02/8-1200/21 відповідно до якої зазначено, що оскільки позивач звернулася до ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення їй пенсії за віком 04 вересня 2021 року, а не після 27 вересня 2021 року коли їй виповнилося би 60 років, то за таких обставин права на виплату грошової допомоги у відповідності до п.7-1 розділу XV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона не має.
18 листопада 2021 року позивач повторно звернулася до відповідача на електронну адресу зі зверненням ВЕБ-12001 -Ф-С-21-103230.
07 грудня 2021 року на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь за № 4571-5110/Є-02/8-1200/21 аналогічна відповіді від 17.11.2021.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-»ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058-ІV, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій висловив Верховний Суд у справі №234/13835/17 від 13 березня 2018 року в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 02 березня 2020 року по справі №175/4086/16-а, від 28 квітня 2020 року по справі №678/941/17, від 12 березня 2019 року по справі №127/9277/17 та іншим.
Суд зазначає, що позивачці з 28.09.2021 призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивачка працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а її стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років.
Крім того, позивачці до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.
Відповідач у листі від 17.11.2021 № 4570-4684/Є-02/8-1200/21 та відзиві на позовну заяву не заперечує, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та мала необхідний страховий стаж, а також до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 не отримувала будь-якого іншого виду пенсії.
Інших умов для отримання грошової допомоги або підстав для її невиплати чинним законодавством не встановлено.
При цьому, як вбачається з наданої відповідачем відповіді від 17.11.2021, підставою для невиплати грошової допомоги останнім визначено звернення позивача із заявою про призначення пенсії до досягнення пенсійного віку.
Суд наголошує на тому, що наведена відповідачем підстава для відмови у проведенні виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій є вільним трактуванням норм чинного законодавства та не передбачена жодним із нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.6 Порядку №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Тобто право на подання заяви про призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено Порядком №22-1 в межах місячного строку до досягнення пенсійного віку передбачено чинним законодавством.
Пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 досягла 27.09.2021, а заяву про призначення пенсії подала 04.09.2021, тобто не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Таким чином, з огляду на подання заяви не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем не були порушені норми чинного законодавства.
За таких обставин, враховуючи відсутність порушень щодо звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та наявність встановлених законодавством підстав, які дають право на отримання грошової допомоги при призначенні вказаної пенсії, невиплата відповідачем грошової допомоги є протиправною та необґрунтованою.
Окрім того, як встановлено з матеріалів справи, з відповідною заявою про призначення та виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування", позивач зверталась повторно 26 жовтня 2021 року (після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), проте її порушені права не були відновлені, грошова допомога не призначена та не виплачена.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю, лише зі словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 04.02.2022 № 2901-3461-9443-1387, такі витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 241-246, 250, 255, 262, 263, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов представника позивача Якимовича Олександра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, на підставі п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93404, ЄДРПОУ 21782461) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова