22 червня 2022 року м. Кропивницький справа №340/2213/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965)
провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
І. Зміст позовних вимог.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №КР7172/219/АВ-КР7881П219/ТД-ФС від 21.10.2021 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 180 000,00 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачкою не допущено жодних порушень чинного законодавства, а відповідачем порушено вимоги Закону №877-V та норми Порядку №823 у зв'язку із неврученням позивачці а ні направлення, ні акту, ні припису, ні постанови про накладення штрафу.
Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечується проти позову у повному обсязі, представник відповідача вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, наголошує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.11-12).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.27).
13.05.2022 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.24-29).
Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
ФОП ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2019 №24420000000000806 (а.с.7-8).
Під час проведення превентивних заходів з легалізації найманої праці, головним державним інспектором Махно Н.В. та заступником начальника відділу ОСОБА_3 04.08.2021 о 12 годині 54 хвилин по АДРЕСА_2 , салон «Кегаїіп РКО», виявлено факт можливого використання найманої праці без оформлення трудових відносин.
Вище викладене повідомлено у телефонному режимі начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 , про що складено службову записку від 04.08.2021 з проханням провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) (а.с.30).
На підставі інформації, що містилася у вказаній службовій записці, видано наказ Управління від 04.08.2021 №845 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення від 04.08.2021 №845/02.9 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) (а.с.31-33).
За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР7172/219/АВ від 05.08.2021 у якому зафіксовано, що роботу перукаря виконувала невідома особа, яка відмовилась представлятись та надавати будь - які усні пояснення (а.с.36-39).
За інформацією Пенсійного Фонду України по страхувальнику ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 станом на 16 год. 49 хв. -04.08.2021 відсутні наймані працівники (а.с.34).
В телефонній розмові ФОП ОСОБА_2 (т. НОМЕР_2 ) повідомила, що працівник стажується та всі документи, які необхідні для інспекційного відвідування надасть до Управління Держпраці у Кіровоградській області.
05 серпня 2021 року інспектором праці винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №КР7172/219/АВ/П/ПП та припис №КР7172/219/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення (а.с.40-42).
Примірник акту, попередження та припису направлено на юридичну адресу ФОП ОСОБА_2 (а.с.43).
17 серпня 2021 року інспектором праці складено акт №КР7172/219/АВ/ВП про відмову від підпису у якому зазначено, що два примірники акту та припису направлено об'єкту відвідування з описом документів та з повідомленням про вручення від 05.08.2021 року. Станом на 17 серпня 2021 року підписаний примірник акту та припису не повернуто (а.с.44).
Поштова кореспонденція, що направлялась на юридичну адресу ФОП ОСОБА_2 повернулась до Управління Держпраці у Кіровоградській області із відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.45).
31.08.2021 року відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР 7105/219/АВ, відповідно до якого вирішено не розглядати справу про накладення штрафу щодо ФОП ОСОБА_2 (а.с.46).
17.09.2021 головним державним інспектором Управління Махно Н.В. складено службову записку з проханням провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_2 на підставі абз.4 ч.1 ст.6 Закону України № 877-V (а.с.47).
За результатами розгляду інформації, що містилася у службовій записці, видано наказ Управління від 21.09.2021 №1064 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення від 21.09.2021 №1064/02.9 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_2 (а.с.48-49).
За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР7172/219/АВ-КР7881П219 від 23.09.2021 року у якому встановлено що роботу перукаря виконувала працівниця, яка відмовилась представлятись та надавати будь - які усні пояснення. Крім того, згідно до фото та відео зйомки, вказана працівниця виконувала роботу перукаря у ФОП під час проведення перевірки у серпні 2021 року. ФОП ОСОБА_2 відмовилась назвати прізвище та ім'я працівника, яка виконувала роботу перукаря без оформлення трудових відносин (а.с.50-53).
За інформацією Пенсійного Фонду України по страхувальнику ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 09 год. 37 хв. - 23.09.2021 року відсутні наймані працівники. (а.с.55).
Акт №КР7172/219/АВ-КР7881П219 від 23.09.2021 року направлено на юридичну адресу позивачки, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.09.2021 року (а.с.54).
Поштова кореспонденція, що направлена на юридичну адресу позивачки повернута відділенням поштового зв'язку до Управління Держпраці у Кіровоградській області із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.56).
Листом №15-20-02/5717-21 від 29.09.2021 Управління повідомило ФОП ОСОБА_2 про отримання акту інспекційного відвідування №КР7172/219/АВ-КР788Ш219 від 23.09.2021 року (а.с.57).
Поштова кореспонденція, що направлена на юридичну адресу позивачки повернута відділенням поштового зв'язку до Управління Держпраці у Кіровоградській області із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.58).
За результатами розгляду справи прийнято Постанову про накладення штрафу на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України та накладено на ФОП ОСОБА_2 штраф у розмірі 180000,00 грн. (а.с.60)
Копія постанови 23.10.2021 року направлена на юридичну адресу ФОП ОСОБА_2 (а.с.61).
Поштова кореспонденція, що направлена на юридичну адресу позивачки, яка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернута відділенням поштового зв'язку до Управління Держпраці у Кіровоградській області із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.62).
Позивачка, не погоджуючись з постановою Управління Держпраці у Кіровоградській області, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулась до суду з даним позовом.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною п'ятою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Частиною першою статті 6 Закону № 877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону
В свою чергу, частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Так, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (чинною, на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені в пункті 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Так, однією з підстав для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Щодо суті виявлених порушень трудового законодавства: допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регламентовано статтею 24 КЗпП України. Так, відповідно до частини першої вказаної статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Частиною четвертою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, склад правопорушення: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за яке частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність у вигляді штрафу, передбачає наявність обов'язкової такої умови як відсутність оформленого трудового договору (контракту) з відповідною особою.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктом 3 Порядок № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядок № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 17.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_3 та здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказом Управління Держпраці у Кіровоградській області від 04.08.2021 року №845 «Про проведення інспекційного відвідування» та від 21.09.2021 року №1064 «Про проведення інспекційного відвідування» призначено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щодо додержання законодавства про працю.
Накази Управління Держпраці у Кіровоградській області від 04.08.2021 року №845 та від 21.09.2021 року №1064 «Про проведення інспекційного відвідування» позивачем не оскаржувались.
Отже, перевірка позивачки призначена та проведена у відповідності до вимог закону, в межах повноважень Управління Держпраці у Кіровоградській області та у визначеному законодавством порядку.
Перевіряючими під час двох інспекційних відвідувань за адресою: АДРЕСА_2 , салон "Keratin Pro" 04.08.2021 року та 21.09.2021 року зафіксовано надання послуг перукаря невідомою особою.
Так, у позовній заяві позивачка визнає те, що під час інспекційного відвідування 04.08.2021 року у приміщені салону " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 знаходились її сестра та їх тітка. Проте, останні послуг не надавали, а чекали майстра який мав полагодити трубу, в той час як сама позивачка знаходилась у місті Львів.
Суд не бере до уваги зазначені доводи до уваги враховуючи не надання жодного доказу поломки труби, виклику майстра чи письмових пояснень сестри та тітки, а доходить висновку про знаходження у приміщенні салону сторонніх осіб.
Пояснень щодо знаходження сторонніх осіб у приміщенні салону під час інспекційного відвідування 21.09.2021 року позивачка взагалі не надає.
Поряд з цим, позивачка визнає та зазначає, що у вересні 2021 року до неї у салон прийшли працівники Управління Держпраці у Кіровоградській області та повідомили про проведення інспекційного відвідування. Проте, оскільки вона обслуговувала клієнток, попросила зачекати їх декілька хвилин. Позивачка вказує, що інспектори відмовилися і лише показали якийсь папір без реквізитів, печатки чи підпису, про щось порадилися і вийшли з приміщення.
Вирішуючи спір, суд критично оцінює аргументи сторони позивача про те, що з огляду на здійснення відповідачем позапланового заходу щодо використання праці неоформлених трудових відносин, зокрема з питань виявлення неоформлених трудових відносин під час провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , то у разі відсутності документів стосовно осіб, праця яких використовувалася, правомірними можуть вважатися лише дії щодо притягнення до відповідальності відповідне, передбачене ст. 265 КЗпП Україна, правопорушення, а саме - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Відсутність документів стосовно осіб, праця яких використовується в межах проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин може бути підставою тільки для притягнення до відповідальності згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України - за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Так, з матеріалів справи встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складено акт №КР7172/219/АВ-КР788Ш219 від 23.09.2021. Під час проведення заходу контролю встановлено, що роботу перукаря виконувала працівниця, яка відмовилась представлятись та надавати будь-які усні пояснення. Крім того, згідно до фото та відео зйомки, вказана працівниця виконувала роботу перукаря у ФОП під час проведення перевірки у серпні 2021 року.
У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 відмовилась назвати прізвище та ім'я працівника, яка виконувала роботу перукаря без оформлення трудових відносин, а за інформацією Пенсійного Фонду України по страхувальнику ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 станом на 09 год. 37 хв. -23.09.2021 відсутні наймані працівники. (Запит ПФУ додається).
Під час перевірки ФОП ОСОБА_2 , жодних документів, що підтверджують належне оформлення трудових відносин з вище зазначеним працівником, що виконувала роботу, не надані.
Зважаючи на встановлені обставини вчинення ФОП ОСОБА_5 порушень вимог трудового законодавства - частини першої статті 21 та частини четвертої статті 24 КЗпП України, які зафіксовані в актах від 05.08.2021 року та від 23.09.2021 року, а саме: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, 21.10.2021 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці у Кіровоградській області правомірно прийняло постанову, якою застосовано до ФОП ОСОБА_2 штраф в розмірі 180000,00 грн.
Зазначена постанова про накладення штрафу направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута на адресу Управління Держпраці у Кіровоградській області.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем направлялись на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 акти, припис, попередження про відповідальність та рішення щодо розгляду справи, проте, документи останньою не отримані з незалежних від відповідача причин.
Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 вказаний Порядок визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами 2- 7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».
Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до пункту 6 вказаної постанови, якою встановлено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Для надання оцінки доводам відповідача щодо належного повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи важливим є встановлення, чи не ухилявся позивач від одержання повідомлення або ж не вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді.
В даному випадку суд враховує, що повідомлення, копію акту та постанову у позивача була можливість отримати за місцем своєї реєстрації, однак цього ним не зроблено. Відповідно, не спростовано доводи відповідача щодо того, що позивач ухилявся від отримання повідомлення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач належними доказами підтвердив правомірність спірної постанови, наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваної постанови.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.
VI. Судові витрати.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №КР7172/219/АВ-КР7881П219/ТД-ФС від 21.10.2021 року - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук