22 червня 2022 року № 320/10049/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із заявою про повернення судового збору в адміністративній справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.07.2021 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн. у ВП №65283551 за невиконання Управлінням виконавчого листа у справі №320/7050/20.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до суду надійшла письмова заява № 1000-0903-7/116844 від 18.11.2021 про повернення судового збору в розмірі 2 270,00 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення № 3339 від 27.08.2021.
Згідно акта відділу документального забезпечення Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2022, вказану заяву передано 18.05.2022 головуючому судді Колесніковій І.С. для подальшого розгляду.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного суду України (надалі - КАС України) встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 7 Закону №3674-VI визначено виключні випадки, за яких можливе повернення судового збору. Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У свою чергу, процесуальні аспекти повернення судового збору визначені також статтею 142 КАС України, згідно якої у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто, стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, можливе лише за умови повного або часткового задоволення позову.
З аналізу зазначених вище норм КАС України видно, що процесуальне законодавство відрізняє процедури «повернення судового збору» та «стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі». При цьому, в обох випадках для їх здійснення необхідною умовою є наявність визначених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (квитанцій від №5110 від 03.12.2021 на суму 2 270,00 грн.)
Таким чином, при звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у належному розмірі та обставини щодо внесення ним судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, або помилково відсутні.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №320/10049/21 відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, а відтак підстави для розподілу між сторонами судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
За таких обставин, суд вважає, що заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір» та статтями 139, 142 241, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.