Ухвала
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/35648/20-ц
провадження № 61-18674св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «ОТП Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюга Ольга Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва у складі судді Бусик О. Л.
від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Верланова С. М., від 07 жовтня 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У серпні 2020 року АТ «ОТП Банк» звернулося до суду із позовом
до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюга О. В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В. В., ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 80 тис. доларів США. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 січня 2011 року у справі № 2-294/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 606 054,56 грн, що еквівалентно 78 419,15 доларам США, проценти за користування кредитом у розмірі 82 817,07 грн, що еквівалентно
10 715,94 доларам США, пеню - 102 891,05 грн та штраф - 75 грн. В межах виконавчого провадження № 61020172 державним виконавцем 20 січня 2020 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. З листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 24 липня 2020 року № 1272 АТ «ОТП Банк» дізналось, що 29 квітня 2020 року ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., належне йому нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 220), що розташовані по АДРЕСА_1 . Позивач зазначав, що державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Канюгою О. В. 28 квітня 2020 року (тобто за день до вчинення спірного правочину купівлі-продажу нежитлових приміщень) було безпідставно та протизаконно припинено дію запису про обтяження № 35111876 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та дію запису про обтяження № 15401171 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказуючи на те, що спірні нежилі приміщення відчужені за наявності запису стосовно ОСОБА_1 як боржника в Єдиному реєстрі боржників, позивач вважав укладений договір купівлі-продажу належного йому нерухомого майна від 29 квітня 2020 року недійсним з підстав недотримання в момент вчинення цього правочину вимог частини четвертої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, АТ «ОТП Банк» просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 8 (групи приміщень № 220), що розташовані по АДРЕСА_1 , посвідчений 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., зареєстрований в реєстрі № 121, і в порядку застосування наслідків недійсності правочину скасувати державну реєстрацію права власності на нежилі приміщення № 1 та № 8 (групи приміщень 220) по АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 квітня 2020 року позов визнав.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року позов АТ «ОТП Банк» задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1
по № 8 (групи приміщень №220) по АДРЕСА_1 , посвідчений 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О., зареєстрований в реєстрі № 121. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні підстави для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки судове рішення, для забезпечення виконання якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , не виконано, примусове виконання цього рішення суду тривало, приватний виконавець Корольов В. В. не скасовував дію накладеного арешту на нерухоме майно боржника й докази належного виконання рішення суду відсутні.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним укладеного 29 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нежитлових приміщення, ураховуючи визнання позову ОСОБА_1 у частині вимог про недійсність договору купівлі-продажу від 29 квітня
2020 року, а також того, що внаслідок укладення цього договору стягувач у виконавчому провадженні позбавлений можливості отримати задоволення своїх вимог на виконання судового рішення у справі № 2-294/10.
Узагальнені доводи касаційної скарги та відзивів на неї
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2233цс16, постановах
Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі
№ 183/1617/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17
та постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі
№ 522/11532/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц,
від 21 квітня 2021 року у справі № 367/3339/17, від 02 листопада 2021 року
у справі № 758/16083/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Також заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права (частини четвертої статті 206 ЦПК України) у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано до спірних правовідносин положення статті 388 Цивільного кодексу України. Особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що АТ «ОТП Банк» є неналежним позивачем у цій справі, оскільки 28 травня 2010 року кредитний портфель було відчужено на користь ТОВ «ОТП Факторинг», отже права банка не порушено. Вважає, що позов визнано лише одним із відповідачів без належного обґрунтування.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Зміст заяви про відмову від позову
До Верховного Суду надійшла заява АТ «ОТП Банк» від 17 травня 2022 року про відмову від позову, в якій позивач просить визнати нечинними оскаржені судові рішення та закрити провадження у справі. Вказує, що повідомлений про процесуальні наслідки вчинення таких дій.
Верховний Суд направив на адресу АТ «ОТП Банк» (копію - ТОВ «ОТП Факторинг») лист, в якому просив підтвердити чи не обмежені особи, які підписали заяву про відмову від позову, у відповідних повноваженнях.
До Верховного Суду надійшли заяви АТ «ОТП Банк» від 01 червня 2022 року та від 07 червня 2022 року про підтвердження повноважень осіб, які підписали заяву про відмову від позову, з наданням відповідних доказів. Також надійшов лист від ТОВ «ОТП Факторинг» від 02 червня 2022 року, в якому зазначено про відсутність заперечень проти задоволення заяви АТ «ОТП Банк» про відмову від позову.
Висновки Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, заяву АТ «ОТП Банк» про відмову від позову, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За змістом частини третьої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до пункту 4 частин першої та частини другої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
28 травня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, у відповідності до умов якого було відступлено право вимоги за кредитним договором
від 14 листопада 2007 року № ML-007/204/2007, укладеним з ОСОБА_3
28 травня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» (комісіонер) та ТОВ «ОТП Факторинг» (комітент) було укладено договір комісії, згідно з
пунктом 3.2.3 якого комітент уповноважив комісіонера проводити претензійну роботу, ініціювати судове провадження та представляти інтереси комітента в суді, у разі якщо боржники/поручителі не виконують або вчасно не виконують своїх зобов'язань за кредитними договорами і договорами поруки.
З огляду на зазначене, АТ «ОТП Банк» є належним позивачем у справі, яка переглядається.
АТ «ОТП Банк» у заяві про відмову від позову зазначило про те, що йому відомі правові наслідки відмови від позову, визначені статтею 256 ЦПК України. Заява про відмову від позову підписана двома представниками АТ «ОТП Банк»: Шапіловим А. С., який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 19 серпня 2020 року, та Мірошник Л. П., яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 27 травня 2020 року, а також рішення правління АТ «ОТП Банк» № 40 від 10 травня 2016 року. Заявами від 01 червня 2022 року та від 07 червня 2022 року АТ «ОТП Банк» підтвердило, що повноваження вказаних представників не обмежені і вони мають право заявляти про відмову від позову.
Статтею 408 ЦПК України визначено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приймає відмову АТ «ОТП Банк» від позову та визнає нечинними рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року. Провадження у цивільній справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 206, 255, 408, 409, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву акціонерного товариства «ОТП Банк» про відмову від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюга Ольга Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації - задовольнити.
Прийняти відмову акціонерного товариства «ОТП Банк» від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюга Ольга Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.
Визнати нечинними рішення Печерського районного суду міста
від 10 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 07 жовтня 2021 року.
Закрити провадження у справі за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, державний нотаріус Вільногірської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Канюга Ольга Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович