Провадження № 11-кп/803/1003/22 Справа № 932/1318/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 червня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201904000000783, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2022 року про закриття кримінального провадження, -
Оскаржуваною ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2022 року кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201904000000783 від 26.12.2019 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання скасовано. Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 14 873 грн. 04 коп. віднесено на рахунок держави.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд вказав, що з урахуванням того, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 було вручено 03 липня 2020 року, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні збіг 03 вересня 2020 року, у зв'язку із чим складання обвинувального акту та звернення з ним суду, що відбулося 15 лютого 2021 року, було здійснено за межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що рішення суду про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені скерований до суду у строк, передбачений кримінальним процесуальним законом, та повинен бути призначений до судового розгляду.
Зазначає про те, що матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_8 поштового повідомлення про підозру 03 липня 2020 року. Вказує про те, що повідомлення про підозру від 03 липня 2020 року ОСОБА_8 отримав лише 07 серпня 2020 року, коли власноручно поставив свій підпис про це, у зв'язку із чим строки досудового розслідування належить відраховувати з вказаної дати.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2022 року про закриття кримінального провадження залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а висновки суду ґрунтуються на фактичних обставинах провадження. Вважає, що строк досудового розслідування слід відраховувати з дня повідомлення про підозру, яке було надіслано поштою 03 липня 2020 року, а отже складання обвинувального акту та звернення з ним до суду здійснено після закінчення строку досудового розслідування, у зв'язку із чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Заслухавши суддю-доповідача; вислухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції; обвинуваченого та його захисника, які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, у зв'язку із чим колегія суддів здійснює апеляційній перегляд у межах змісту та мотивування оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. В силу п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Таким чином, з огляду на наведені вимоги закону, строк досудового розслідування, якщо його не було продовжено, складає два місяці з моменту повідомлення особі про підозру до направлення обвинувального акту до суду.
У межах апеляційного перегляду встановлено, що у провадженні першого слідчого управління територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 420190400000783 від 26.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 357 КК України.
03 липня 2020 року слідчим першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_9 за погодженням прокурора ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_8 за викликом для вручення повідомлення про підозру не з'явився, місце перебування останнього було невідоме, слідчим було застосовано положення ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме повідомлення про підозру направлене поштою за адресою місця його проживання.
Фактично ОСОБА_8 отримав повідомлення про підозру о 14:45 годин 07 серпня 2020 року, про що розписався.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що за правилами ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу для здійснення виклику, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_8 з дотриманням визначеної законом процедури отримав повідомлення про підозру, і останній сам неодноразово вказував, що йому до серпня 2020 року не було відомо про те, що слідчим складено та направлено йому зазначене повідомлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к (провадження №13-34кс19) вказує, що до повідомлення про підозру особі законодавець виокремлює такі термінопоняття: «складення», «вручення» та «здійснення». Повідомлення про підозру є комплексним нерозривним поєднанням процесуального рішення у вигляді складання письмового повідомлення та процесуальної дії у формі власне здійснення повідомлення шляхом його вручення.
При цьому підозрюваною особа стає лише у разі здійснення щодо неї усіх передбачених Кодексом процедур з дотриманням встановленого порядку їх вчинення, що обумовлено вимогами ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 9 КПК.
Виходячи з наведених положень законодавства, повідомлення про підозру повинно бути вручено особисто або, у випадку неможливості такого вручення через невстановлення місцезнаходження особи, має бути вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений у ст. 135 КПК для вручення повідомлень.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день складання повідомлення про підозру, - 03 липня 2020 року, - ОСОБА_8 для його отримання не з'явився, його місцезнаходження не було відоме, що у подальшому потягло необхідність оголошення його розшуку постановою слідчого від 22 липня 2020 року.
За викладених обставин слідчому належало замість застосованої ним процедури вручення повідомлення про підозру шляхом надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, як це передбачено ч. 1 ст. 135 КПК України, застосувати іншу процедуру, встановлену ч. 2 ст. 135 КПК України, а саме вручити повідомлення про підозру під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Невиконання слідчим вказаної процедури належить вважати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку із яким ОСОБА_8 на той час статусу підозрюваного у встановленому порядку не набув.Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що вручення про підозру ОСОБА_8 належним чином відбулося 07 серпня 2020 року, строк досудового розслідування слід відраховувати з вказаної дати. Висновки суду першої інстанції, який вказані вимоги закону залишив поза увагою, про повідомлення ОСОБА_8 про підозру 03 липня 2020 року, а отже і про збіг строку досудового розслідування 03 вересня 2020 року, колегія суддів вважає помилковими.
З огляду на те, що посилання суду першої інстанції на збіг строку досудового розслідування 03 вересня 2020 року було єдиною підставою для прийняття рішення про закриття кримінального провадження згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 276, 284, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2022 року, про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201904000000783, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366 КК України, - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4