Справа № 466/5890/20
Провадження № 1-кп/466/164/22
20 червня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
Справа № 466/5890/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2020 року за № 12020140000000430 про обвинувачення ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_5 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язаня,-
встановив :
На розгляді в Шевченківському районному суді м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
20.06.2022 року, під час судового засідання, прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_5 було заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання зважаючи на наявність ризиків та необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 неодноразово не прибував в судові засідання. Зокрема, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020140000000430 від 27.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28-ч.2 ст.369-2 КК України надійшов на адресу Шевченківського районного суду м. Львова 05.08.2022 року. За вказаний період часу відбулося лише 6 судових засідань у даному кримінальному провадженні, у якому приймали участь усі учасники процесу, в той же час 6 судових засідань у даному кримінальному провадженні не відбулися через неявку обвинуваченого ОСОБА_3 , явка якого в судове засідання є обов'язковою, а саме: 15.10.2020, 28.04.2021, 25.05.2021, 18.08.2021 та 08.02.2022 року.
На підтвердження поважності причин неявки в судові засідання стороною захисту надавалися відповідні документи, з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 на підставі наказів командування сил логістики ЗСУ від 06.11.2020 №138 та командира в/ч НОМЕР_1 від 06.01.2021 №3 направлений для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), а у подальшому, на підставі наказу ГШ ЗСУ від 15.04.2021 №62/ДСК залучений з 29.04.2021 до складу сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, а також лист командира військової частини НОМЕР_2 про відрядження ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 .
Разом з тим сторона обвинувачення звертає увагу, на те, що вказані обставини не перешкоджали його участі в судових засіданнях з розгляду даного кримінального провадження. Кримінальне процесуальне законодавство в даному випадку зобов'язує обвинуваченого в будь-якому випадку прибувати до суду для участі у розгляді кримінального провадження щодо нього. Відповідно саме перебування ОСОБА_3 на військовій службі, в тому числі проходження такої у військовій частині, яка дислокується в іншій області, а також його перебування у складі сил і засобів об'єднаних сил, не є безумовними підставами, які вказують на поважність систематичних неявок в судові засідання, враховуючи той факт, що обвинувачений своєчасно повідомлявся про дату і час відповідних судових засідань, а перерви, які оголошувалися між судовими засіданнями були достатніми для добирання із пунктів дислокації до міста Львова. Даних, які б вказували на неможливість явки обвинуваченого до суду з об'єктивних причин стороною захисту надано не було. Відтак сторона обвинувачення вказує, що обвинувачений ОСОБА_3 належним чином не виконує покладених на нього процесуальних обов'язків, визначених ст.42 КПК України, та цим самим, в свою чергу, перешкоджає кримінальному провадженню, яке, як наслідок, не може бути розглянутим в розумні строки.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 заперечили щодо заявленого клопотання прокурора та просили врахувати той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 не з'являвся до суду у зв'язку з тим, що на підставі наказів командування сил логістики ЗСУ від 06.11.2020 №138 та командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.01.2021 №3 направлений для подальшого проходження військової служби до в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та залучений до складу сил і засобів об'єднаних сил для здійснення заходів і забезпечення національної безпеки і оборони. Інші сторони провадження також заперечили щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язаня.
Заслухавши клопотання прокурора та пояснення сторін провадження, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до имог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, особисте зобов'язання є найм'якішим видом запобіжного заходу, визначеного КПК України та відповідає тяжкості злочину, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3 , з урахуванням його відношення до скоєного.
Враховуючи наявність обвинувачення ОСОБА_3 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, обсяг пред'явленого обвинувачення, що такий обгрунтовано обвинувачується у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, тяжкість ймовірного покарання, що загрожує обвинуваченому, у випадку доведення його вини перед судом, обґрунтовану наявність ризику подальшого перешкоджання ОСОБА_3 розгляду даного кримінального провадження, а також те, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_3 в більшій мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку та унеможливить подальше настання інших ризиків, передбачених КПК України суд вважає, що є достатньо підстав для задоволення клопотання прокурора та обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий висновок прийнято з урахуванням обставин, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 110, 115, 170-174, 176-197, 199, 202, 206, 291, 331, 350, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_5 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов"язки:
- прибувати за кожною вимогою до Шевченківського районного суду м.Львова;
- повідомляти Шевченківський районний суд м.Львова про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 21 червня 2022 року o 09 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1