15 червня 2022 року
справа № 757/9797/21-ц
провадження № 22-ц/824/1947/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - судді Білик Н.В., Кравченко С.І., Емець О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Волкової С.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до суддів Білик Н.В., Кравченка С.І., Емця О.П. про стягнення процесуальних витрат, матеріальних збитків та моральної шкоди,
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути із відповідачів на свою користь майнову шкоду в сумі 52 680 грн, процесуальні витрати в сумі 28 965 грн, матеріальну шкоду в сумі 36 740 грн, судові витрати в сумі 12 864 грн, моральну шкоду в сумі 198 782 грн, завданих в кримінальному провадженні № 51-6149ск8.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року провадження у цивільній справі закрито.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України, та зазначав, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їхніх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суддів Білик Н.В. Кравченка С.І., Емця О.П. із вимогами про відшкодування майнової, моральної шкоди та процесуальних витрат.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтями 62, 126, 129 Конституції визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їхніх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої палати Верховного Суду, висловленій у постановах: від 08.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, від 21.11.2018 у справі №757/43355/16-ц, від 29.05.2019 у справі №489/5045/18, яка врахована судом першої інстанції при постановленні судового рішення.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час справи, а також ухвалені рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у встановленому законом порядку, а будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя може вимагатися тільки від держави. Однак, позивач визначив відповідачами у справі суддів Білик Н.В., Кравченка С.І., Емця О.П., а не державу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Законодавством не передбачений розгляд у судовому порядку вимог, предметом яких є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), відтак суд першої інстанції вірно дійшов висновку про закриття провадження.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що при постановлені ухвали судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді