Справа № 361/5198/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/466/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
14 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ( у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року, якою
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження, а цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 залишено без розгляду,
Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що 20 липня 2019 року приблизно о 19 год. 20 хв. вона разом із потерпілою ОСОБА_8 перебували поруч біля паркану домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Того ж дня приблизно о 19 год. 20 хв. ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, стоячи напроти ОСОБА_8 схопила останню за волосся та вдарила її головою (правою частиною) об металеву частину паркану, що обмежує територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
В результаті чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в правій скроневій області з переходом у праву навколовушну область, синці в області правого плеча, які є легкими тілесними ушкодженнями.
Дії ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні захисником обвинуваченої подано клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.12.2021 року задоволено клопотання захисника та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_10 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд зазначив, що з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більш ніж два роки та у цей період часу ОСОБА_10 не ухилялася від досудового розслідування та суду.
В апеляційній скарзі представник потерпілої просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом безпідставно закрито провадження та звільнено обвинувачену від кримінальної відповідальності, оскільки не враховано положення ч.2 ст.49 КПК України щодо зупинення перебігу давності внаслідок ухилення обвинуваченої від досудового слідства та суду.
Зазначає, що судом не взято до уваги тих обставин, що обвинувачена ухилялась від досудового розслідування, оскільки ігнорувала виклики слідчого та була оголошена в розшук. Зокрема, кримінальне правопорушення було вчинене 20.07.2019 року, відомості про нього внесені до ЄРДР 02.08.2019 року, про підозру обвинуваченій було повідомлено 15.05.2022 року, у період 02.07.2020 року по 24.07.2020 року ОСОБА_10 перебувала у розшуку за постановою слідчого, обвинувальний акт вручений 30.07.2020 року. Вважає, що обвинувачена ухилялася від досудового розслідування з 02.08.2019 року по 30.07.2020 року, тобто протягом 357 днів.
Також вказує на те, що суд не врахував обставин ухилення обвинуваченої від суду на протязі 192 днів, оскільки під час перебування кримінального провадження у суді ОСОБА_10 з десяти судових засідань з'явилася лише у три, при чому судом 02.11.2021 року виносилася ухвала про її примусовий привід в судове засідання на 11.11.2021 року.
Зазначені обставини , на думку представника потерпілої, свідчать про те, що перебіг давності зупинявся внаслідок ухилення обвинуваченої від досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим строк давності з часу вчинення кримінального проступку складає 5 років.
Заслухавши доповідь судді, потерпілу, представника потерпілої, прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, захисника, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, зокрема, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, минуло два роки.
Частиною 2 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства чи суду.
Як випливає із змісту судового рішення , кримінальний проступок був вчинений 20.07.2019 рок, на час його ухвалення минуло більш ніж 2 роки.
Доводи апеляційної скарги про те, що перебіг давності зупинений у зв'язку з ухиленням обвинуваченої ОСОБА_10 від досудового розслідування та суду, є безпідставними.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, які підтверджені постановами Верховного Суду від 27 березня 2019 р. у справі № 551/403/16-к та від 20 жовтня 2020 р. у справі № 204/4728/15-к під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку з чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Як випливає із реєстру матеріалів досудового розслідування та змісту апеляційної скарги представника потерпілої, ОСОБА_10 було повідомлено про підозру 15.05.2020 року. Оскільки з 20.07.2019 року по 15.05.2020 року ОСОБА_10 не перебувала у статусі підозрюваної, то вказана обставина не може свідчити про ухилення її від досудового розслідування.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що постановами слідчого від 02.07.2020 року досудове розслідування було зупинене у зв'язку з оголошенням розшуку підозрюваної, а 24.07.2020 - відновлене ( постанови відсутні у матеріалах кримінального провадження).
Матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_10 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства, а зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваної саме по собі не свідчить про ухилення від слідства,
Також не підтверджено доказами по справі і вчинення підозрюваною умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування у періоди з 15.05.2020 року по 02.07.2020 року та з 24.07.2020 року по 30.07.2020 року (дня ознайомлення підозрюваної з матеріалами досудового розслідування та вручення обвинувального акту).
Також відсутні у матеріалах справи і дані про вчинення ОСОБА_10 умисних дій по ухиленню від суду за час судового провадження у межах двохрічного строку, передбаченого.1 ч.1 ст.49 КК України.
Та обставина, що ухвалою від 02.11.2021 року був застосований привід обвинуваченої до суду на 11.11.2021 року у зв'язку з її неявкою в судове засідання, у контексті застосування вимог ч.2 ст.49 КК України не має доказового значення, оскільки зазначена процесуальна дія вчинена поза межами строку давності і не може впливати на вирішення питання щодо зупинення її перебігу.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала суду є законною.
Керуючись ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника потерпілої залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року, якою ОСОБА_10 звільнена від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито, - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення .
Суддя: Суддя: Суддя: