Справа №308/7178/20. Провадження №11-кп/824/2423/2022. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
08 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_8
Цією ухвалою місцевого суду, постановленою у кримінальному провадженні №12019070000000197 від 11.07.2019 року щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
який обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21 липня 2022 року включно.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвала мотивована тим, що з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 а саме - особливо тяжкого злочину: посягання на життя працівника правоохоронного органу, вчинене, згідно пред'явленого обвинувачення, із застосуванням вогнепальної зброї, за попередньою змовою групою осіб, міри покарання у виді довічного позбавлення волі, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24.05.2022 року в частині, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 ; постановити нову ухвалу, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , або будь-який інший більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що судом не враховано суттєве зменшення ризиків внаслідок спливу тривалого проміжку часу.
Зазначає, що суд не врахував належним чином існування нових суттєвих обстави для зміни запобіжного заходу, пов'язаних з війною в країні.
Позиції учасників судового провадження
Відповідно до ч. 4 ст. 4221 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі обвинуваченого та захисника.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту ухвали місцевого суду та основних доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали контрольного провадження в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.
Мотиви Суду
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження під №12019070000000197 від 11.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21 липня 2022 року включно.
З таким рішенням апеляційний суд погоджується, зауважуючи на слідуючому.
Так, в суді першої інстанції триває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ст. 348 КК України, а тому встановлення на даному етапі доведеності обвинувачення останнього у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення відноситься до виключної компетенції суду першої інстанції.
Приймаючи до уваги зазначене, апеляційний суд вважає, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на даній стадії, при розгляді провадження в порядку апеляційної процедури на ухвалу суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перевіряється.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно оскаржуваної ухвали місцевого суду, суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою обвинуваченого, фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 , в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Також, встановлено, що характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_7 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, доводи про його активну громадську діяльність, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Зокрема, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що встановлені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшились.
На думку суду апеляційної інстанції, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що до теперішнього часу не зменшилися ризики, які були встановлені в оскаржуваній ухвалі суду.
З огляду на вказане, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а доводи апеляційної скарги не містять будь-яких обставин та доказів, які б ставили його під сумнів.
Таким чином, суд першої інстанції об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу обвинуваченого та дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою.
Будь-яких порушень кримінального процесуального закону України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 199, 404, 405, 407, 418 ч. 1, 419, 4221 ч. 4 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2022 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 21 липня 2022 року включно, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 з ю б і ОСОБА_10 . М и к о л ю ОСОБА_11 Ш р о л ь