Справа № 948/240/22 Номер провадження 11-кп/814/1480/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 червня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42020221440000151 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Жовтневе Слов'яносербського району Луганської області, українцю, громадянину України, із професійно-технічною освітою, не працюючому, не одруженому, в силу ст. 89 КК України, не судимому,
обвинуваченому за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 липня 2022 року, включно.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 в період з 02 грудня 2019 року по 24 лютого 2020 року, перебуваючи на вул. Свободи в смт Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, за попередньою змовою групою осіб, вчинив ряд крадіжок з проникненням до домоволодінь потерпілих, чим завдав матеріальних збитків останнім.
Надалі 29 січня 2021 року обвинувачений незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув, неподалік пересікання автодороги Харків-Вовчанськ-КПП Чугунівка та автодороги в напрямку с. Гонтарівка, особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 0,7005 грам, та 04 лютого 2021 року, знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1 , повторно, незаконно збув, раніше придбану, особливо небезпечну психотропну речовину PVP.
Проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого злочину, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При застосуванні запобіжного заходу cуд врахував, що обвинувачений не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не має міцних соціальних зв'язків, не працює, ризики не перестали існувати, тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , просив скасувати ухвалу та обраний судом першої інстанції запобіжний захід.
Свої вимоги обгрунтував тим, що ухвала суду є незаконною, оскільки прокурором не було вручено йому клопотання про подовження строку запобіжного заходу.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 422 КПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 42020221440000151 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України. У судовому засіданні 26 травня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 24 липня 2022 року, включно.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного захлду, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.
Суд належним чином врахував, що судове провадження не закінчено і тому існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих, які в судовому засіданні ще не допитувались. Також, обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей та міцних соціальних зв'язків, що не виключає ризик переховування від суду з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів.
При цьому, суд обгрунтовано послався на можливе покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, оскільки відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
Крім того, суд зазначив, що обвинувачений не працює, а тому існує ризик вчинення нових злочинів з метою отримання прибутку.
Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги окремі складнощі, які виникають із повноцінною реалізацією положень Кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану та збройної агресії, з огляду на положення ст. 615 КПК України та роз'яснення, що містяться у листі ВС № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, невручення обвинуваченому у визначений строк копії клопотання про продовження строку тримання під вартою, всупереч доводам апелянта, не є істотним порушенням, що тягне за собою неможливість розгляду такого клопотання та не є підставою для відмови в його задоволенні.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені обвинуваченим доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4