Справа: № 2а-314/10 р.
Іменем України
29 квітня 2010 р. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Гетьманець О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, з позовом, в якому зазначав, що в 1986 році приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_2 від 14 червня 2006 року, з вкладкою учасника ЛНА на ЧАЕС № НОМЕР_3 від 07 травня 2008 року. Згідно довідки обласної МСЕК № 1 від 01.06.2006 року №0127061 вперше встановлена безстроково 3-я група інвалідності, захворювання пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а до цього мав з 20.05.1993 року посвідчення учасника ЛНА на ЧАЕС 2-ї категорії №НОМЕР_1.
Він прапорщик запасу, був звільнений з органів внутрішніх справ за віком у запас наказом начальника Управління МВС України в Полтавській області 05 жовтня 1999 року №93 о/с. До 01.01.2007 року пенсію нараховував пенсійний відділ Управління МВС України в Полтавській області, а потім Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області.
Посилався не невірність нарахування та виплати пенсії з боку відповідача та відмову у здійсненні перерахунку.
Просив визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-1, а потім 1-ї категорії(інваліда 3 групи), відповідно до вимог ст. 51 та 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 року, виходячи з 25 та 50 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в перерахунку щомісячної пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 04.1992 р., з урахуванням частини 3 статті 22 Конституції України та пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких, законів з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 006 року № 3591-ІУ без зменшення з 01.01.08 р. розміру моєї пенсії за вислугу років у частині виключення з неї 5% відсотків сум грошового забезпечення, як учасника ліквідації наслідків ЧАЕС 2, а потім 1 категорії (інваліда 3-ї групи), у розмірі 78% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01 січня 2005 року по 31 травня 2006 року перерахунок щомісячної податкової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-12.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести мені з 01 червня 2006 року перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, з виключенням періоду перерахунку з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести з 01 січня 2008 року перерахунок щомісячної пенсії за вислугу років з врахуванням додаткових 5 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї, а потім 1-ї категорії(інваліда 3-ї групи), у розмірі 78 процентів відповідних сум грошового забезпечення, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити з підстав викладених в ньому.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Позивач в 1986 році приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_2 від 14 червня 2006 року, з вкладкою учасника ЛНА на ЧАЕС № НОМЕР_3 від 07 травня 2008 року. Згідно довідки обласної МСЕК № 1 від 01.06.2006 року №0127061 вперше встановлена безстроково 3-я група інвалідності, захворювання пов'язанні з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а до цього мав з 20.05.1993 року посвідчення учасника ЛНА на ЧАЕС 2-ї категорії №НОМЕР_1.
Він прапорщик запасу, був звільнений з органів внутрішніх справ за віком у запас наказом начальника Управління МВС України в Полтавській області 05 жовтня 1999 року №93 о/с. До 01.01.2007 року пенсію нараховував пенсійний відділ Управління МВС України в Полтавській області, а потім Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області.
Відповідно до вимог ст. 50 та ст. 51 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - Управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці повинно було виплачувати йому державну основну та додаткову пенсію в розмірах встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 51 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постанови КМУ, в яких збільшуються пенсії інвалідам Чорнобиля не передбачають умови, та порядок виплат пенсій інвалідам , тому посилання відповідача на вказані Постанови безпідставні. Крім того, Закон України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу. Оскільки ні Верховна Рада України, ні КМУ в подальшому будь яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 50 та 51 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати.
При нарахуванні пенсії слід виходити лише з вимог Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 4 « Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. N 523 і виплачувати пенсію у розмірах визначених ст. 50 та 51 вказаного Закону для інвалідів відповідних груп.
Крім того, відповідно статті 71 вищевказаного Закону, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд повинен при вирішенні справи керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивач звернувся до суду з позовом 19.10.2009 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 19.10.2008 року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Між тим, доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому колегія суддів вважає, що позивач пропустив його без поважних причин.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6,9,14,69,70,158-165,167 КАС України, ст. 50, 54, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в перерахунку щомісячної додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 51 та 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 року з 19.10.08 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести позивачу з 19 жовтня 2008 року перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: