Справа № 2-2554/2010р.
Іменем України
12 липня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Гетьманець О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказувала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 11.08.1989 року. У шлюбі неповнолітніх дітей не мають.
Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені у кінці 2007 року по тій причині, що між ними постійно виникають непорозуміння, внаслідок того, що кожен із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. За період шлюбно-сімейних відносин з»ясувалося, що вони мають різний характер, через, що постійно виникають сварки, на даний час позивачка проживає з іншим чоловіком.
Просила шлюб розірвати.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позові.
Відповідач проти позову не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторони по справі зареєстрували шлюб 11.08.1989 року, який є для сторін - першим. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили у 2007 року по тій причині, що між сторонами постійно виникають непорозуміння, внаслідок того, що кожен із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. За період шлюбно-сімейних відносин з»ясувалося, що вони мають різний характер, через, що постійно виникають сварки.
Сім'я фактично розпалася тривалий час і поновити її неможливо. Проживають сторони окремо, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача у виді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивача від сплати мита слід звільнити.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 - 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1, 11.08.1989 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 рай бюро РАЦС Якутської АССР, актовий запис № 67 - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави мито у розмірі - 17 грн. за отримання свідоцтва про розірвання шлюбу, звільнити від сплати держмита позивача ОСОБА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: