22.07.10 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Машкаринця І.М., Дорчинець С.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_3 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.05.10.
Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_2, одружений, працюючий водієм у ТОВ «Закарпатєвротранс», з вищою освітою, не судимий, з а с у д ж е н и й за ч.1 ст. 126 КК України до штрафу в розмірі 850 грн..
Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 503 грн.54 коп. у покриття матеріальної шкоди і 500 грн. у покриття моральної шкоди.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_3 11.06.09 приблизно о 21 годині на ґрунті неприязні до ОСОБА_4, після зауваження останнього на свою адресу з приводу вигулювання собаки без намордника, зайшов до нього в квартиру АДРЕСА_1 і умисно наніс йому удар рукою в обличчя, завдавши фізичного болю.
В апеляції підсудний заперечує вчинення злочину, оспорює доведеність своєї вини і вказує, що внаслідок неправильної оцінки судом доказів обвинувачення і захисту його засуджено незаконно. Просить вирок місцевого суду скасувати та постановити новий, яким його виправдати.
У запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_4 вказує, що вона є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а вирок - без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, установлених судом, підтверджуються дослідженими судом доказами: показаннями потерпілого, свідків і даними, які містяться у висновку судово - медичної експертизи.
З показань потерпілого в судовому засіданні вбачається, що 11.06.09 приблизно о 21 годині, знаходячись на балконі своєї квартири по АДРЕСА_1, він побачив, як собака ОСОБА_3 вкусив сусідського хлопчика, і через це зробив господарю собаки зауваження з приводу вигулювання її без намордника. У відповідь ОСОБА_3 зайшов до його квартири і наніс йому удар рукою в обличчя, яким завдав фізичного болю. Незабаром від тяжкої образи і моральних страждань у нього піднявся тиск, загострилася гіпертонічна хвороба. Каретою «швидкої допомоги» він був доставлений у лікарню.
Ці показання узгоджуються з тими, які потерпілий виклав у скарзі в порядку ст. 27 КПК України (а.с.2-4), дав на стадії дізнання, є послідовними і підтверджуються висновком судово-медичного експерта, даними, які містяться в поясненнях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Зокрема, факт вигулювання у дворі 11.06.09 приблизно о 21 годині свого собаки без намордника, нападу останнього на хлопчика та висловлення на свою адресу зауважень з боку ОСОБА_4 не заперечив у судовому засіданні сам підсудний. Ці обставини підтверджуються і показаннями потерпілого, а також частково - свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які супроводили постраждалого від укусу собаки сина ОСОБА_7 до лікарні.
З висновку судово-медичного обстеження, який міститься в матеріалах, зібраних за заявою ОСОБА_4 органом дізнання (а.с.5-6), вбачається, що потерпілій в період, який відповідає часу події, поступив у терапевтичне відділення з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ ст., криз, ситуаційний невроз.
Довід апеляції про те, що експерт не встановив у потерпілого тілесного ушкодження, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки про заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень в обвинуваченні не йдеться.
Доводи апеляції про недостовірність показань потерпілого та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, як таких, що є однією родиною, апеляційний суд також відкидає, оскільки показання цих осіб є послідовними і узгоджуються не тільки між собою, але і з іншими, зокрема вищевказаними доказами.
Отже, суд першої інстанції мав підстави надати перевагу саме показанням потерпілого і покласти їх в основу обвинувального вироку щодо підсудного.
Юридична кваліфікація дій підсудного за ч.1 ст. 126 КК України, як умисного завдання удару та фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень, є правильною.
Покарання підсудному суд визначив з додержанням вимог ст. 65 КК України, підстав для його пом'якшення, в тому числі серед доводів апеляції, немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
апеляцію підсудного ОСОБА_3 залишити без задоволення, вирок Мукачівського міськрайонного суду від 13.05.10 щодо нього - без змін.
Судді: