Справа № 22ц-8430 Головуючий в 1 інстанції Гладишева О.В.
Категорія 27 Доповідач Біляєва О.М.
22 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької Л.І.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про витребування депозиту від кредитної спілки «Добробуд» за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 березня 2010 року,
ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 березня 2010 року, якою відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, та постановити ухвалу про видачу судового наказу.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав, що суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність спору про право, оскільки зобов'язання боржника передбачені письмовим правочином; до заяви був доданий розрахунок, в якому зазначено строк та суми, які боржник зобов'язувався сплатити. Крім того, суддя в мотивувальній частині ухвали не зазначив, які саме факти свідчать про наявність спору.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд виходив з того, що з наданих заявником документів вбачається, що між сторонами виникає спір про право.
Однак з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК України. Зокрема, однією з таких підстав є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
З матеріалів справи видно, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення з кредитної спілки «Добробуд» суми депозиту з відсотками 53077 гр. 16 коп.
На підтвердження своєї вимоги ОСОБА_1 надав письмовий договір № КСД-002015 про внесення внеску (вкладу) на депозитний рахунок на строк від 3-х до 12-ти місяців від 05 лютого 2009 року, який укладено між КП «Добробуд» та ОСОБА_1 Договором передбачено внесок в сумі 42804 гр. 15 коп. та сплату відсотків на внесок в розмірі 24% річних. Договір підписаний сторонами (ас. 4).
До заяви про видачу судового наказу заявник додав документ отримання депозиту № КСД-002015 від 05 лютого 2009 року, складений боржником, який містить розрахунок відсотків і загальну суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 по закінченні строку дії договору (ас. 5).
Таким чином, висновок суду про наявність спору про право є передчасним, а відмова в прийнятті заяви про видачу судового наказу - необґрунтованою.
Крім того, ухвала суду не відповідає вимогам статті 210 ЦПК України, оскільки в мотивувальній частині не зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу.
За таких підстав, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про прийняття заяви про видачу судового наказу, тому скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, згідно з вимогами п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України.
Доводи скарги про постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про видачу судового наказу не заслуговують на увагу, оскільки діючим цивільним процесуальним кодексом це питання віднесено до компетенції суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Куйбишевського районного суду м. Донецька від 08 березня 2010 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді