Справа № 132/836/22
Провадження № 2/132/428/22
Іменем України
21.06.2022р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - ГОРДІЄНКО А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу №132/836/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
29.04.2022р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2000грн.00коп. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути понесені нею судові витрати. В обґрунтування цих вимог зазначила, що із відповідачем перебуває в шлюбі, від якого вони мають двох спільних дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які після фактично припинених між сторонами шлюбних відносин, залишились проживати із нею, та перебувати на її утриманні. Оскільки відповідач ухиляється від утримання дітей, так і її, надає певну матеріальну допомогу, якої недостатньо для задоволення їх потреб, вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за її відсутності, на своїх позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1000грн.00коп. на місяць.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні, що підтверджується: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20.07.2021р. Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.08.2021р. Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 17.08.2021р. Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький); довідками про реєстрацію місця проживання № 1177, 1178, виданими 26.08.2021р. Корделівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області; довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб № 342, виданою 19.04.2022р. Корделівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області; довідкою Корделівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області № 341 від 19.04.2022р.
За приписами статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
У частинах другій та четвертій статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
З урахуванням зазначеного, необхідною умовою утримання жінки, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Згідно із частиною першою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Доказами відповідно до статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2000грн.00коп. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дітьми трирічного віку, при цьому не наводячи у позовній заяві жодних мотивів того, з чого вона виходила визначаючи саме такий розмір аліментів, та не надала будь-яких належних доказів на його обґрунтування.
Виходячи з вимог закону, а також обставин справи, ураховуючи майновий стан відповідача (наявність аліментних зобов'язань за судовим наказом Калинівського районного суду Вінницької області від 26.05.2022р. у справі 132/835/22, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 24.04.2022р. до досягнення найстаршою дитиною повноліття), суд вважає, що з нього на користь позивача підлягають стягненню аліменти на її утримання у розмірі 1200грн.00коп. щомісячно, починаючи з 29.04.2022р. і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду згідно з частини першої статті 192 СК України, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно частин першої, шостої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача в дохід держави повинні бути стягненні судові витрати у розмірі 992грн.40коп.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України і у разі часткового задоволення позову судові витрати щодо сплати професійної правничої допомоги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 607грн. 73коп. (1100грн.00коп. (сплачена позивачем сума за надання професійної правничої допомоги згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 4 від 29.04.2022р.) / 1,81 (задоволенні позовні вимоги у відсотковому співвідношенні)/.
Згідно частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 7, 75, 84, 184 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Глинськ Калинівського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1200грн.00коп. щомісячно, починаючи з 29.04.2022 року, і до досягнення дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992грн.40коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 607грн.73коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя