79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" червня 2022 р. Справа № 926/4499/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.
Суддів: Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, б/н від 15 лютого 2022 року
на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 02 лютого 2022 року (підписане 08.02.2022), суддя Ковальчук Т.І.
у справі №926/4499/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз збут”, м. Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, м. Чернівці
про стягнення 16 101,20 грн.
Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції
08.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни про стягнення заборгованості в сумі 14 498,36 грн., пені в сумі 576,36 грн., 3 % річних в розмірі 207,48 грн., інфляційних втрат в розмірі 818,98 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у справі №926/4499/21 (суддя Т.І. Ковальчук) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" - 14 498,36 грн. основного боргу, 576,38 грн. пені, 207,48 грн. 3% річних, 818,98 грн. інфляційних втрат та 2 270,00 грн. судового збору (т. 1, а.с. 119-125).
18.01.2022 представник позивача - ТзОВ «Чернівцігаз Збут» Попов В.Д. подав до місцевого господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ФОП Погодіної М.І. на користь ТзОВ «Чернівцігаз Збут» 36 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви заявник подав докази витрат, які понесло Товариство на надання йому професійної правничої допомоги адвокатом Поповим В.Д. (т. 1, а.с. 126-128).
01.02.2022 відповідач - ФОП Погодіна М.І. подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачеві у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з тих підстав, що до цих витрат безпідставно включено суми гонорару адвоката за подання заяви про видачу судового наказу, оскільки судовий наказ скасовано судом за заявою відповідача, акт прийому-передачі послуг та детальний їх опис відсутні, платіжних документів, які підтверджують факт оплати послуг, не подано, розцінки за годину роботи адвоката є завищеними у два рази, ніж визначено рішенням Ради адвокатів, витрати позивача на правову допомогу не є розумними і співмірними із складністю справи, удвічі перевищують ціну позову і є для ФОП Погодіної М.І. надмірним тягарем (т. 1, а.с. 148-151).
Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року у справі №926/4499/21 (суддя Т. Ковальчук) стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" - 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Витрати в сумі 33 000,00 грн. залишено за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (т. 1, а.с. 158-161).
При прийнятті додаткового рішення суд виходив з того, що дана справа є малозначною, для розгляду якої призначено спрощене позовне провадження. При цьому, ГПК України не передбачає обов'язкової участі адвоката у справах, які розглядаються за правилами спрощеного провадження, отже, звернення позивача за правовою допомогою до адвоката, у справах, де така допомога не є обов'язковою і не зумовлюється складністю справи, є вибором самого позивача і його витрати на таку допомогу не можуть покладатися на відповідача в повному обсязі, якщо останній проти цього заперечує. Суд першої інстанції врахував, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, суд зауважив, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. За результатами дослідження поданих позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення ГПК України, дослідивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з відповідача - ФОП Погодіної М.І. на користь позивача ТОВ "Чернівцігаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000,00 грн., що становить 18,6% від ціни позову і, на переконання суду, є співмірною із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ФОП Погодіна М.І. подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року у справі №926/4499/21, в якій не погоджується з даним рішенням, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Чернівцігаз Збут» про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Зокрема зазначає, що в розрахунок на правову допомогу адвокат включив: 2 год. від 28.09.2021 на підготовку заяви про видачу судового наказу; 3 год. без дати на ознайомлення з відзивом, підготовка відповіді на відзив; 2 год. без дати на представництво інтересів Товариства в судових засіданнях. Тобто, на думку скаржника ці витрати позивач поніс у справі про видачу судового наказу. Разом з тим, Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 27.10.2021 у справі № 926/3967/21 ухвалив - заяву ФОП Погодіної М.І. про скасування судового наказу задоволити та скасувати судовий наказ від 28.09.2021, який не набрав законної сили про стягнення з ФОП Погодіної М.І. на користь ТзОВ «Чернівцігаз Збут» заборгованості за договором № 11415Q9Q01АР016 від 01.05.2019 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими за вересень 2020 - січень 2021 на загальну суму 16 101,19 грн. та судовий збір у розмірі 227,00 грн. Тобто, позивач дану справу не виграв, а відповідно немає підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, жодного документа на підтвердження витрат не надано. З оскаржуваного додаткового рішення від 02.02.2022 року не зрозуміло чи врахував суд цю обставину, але сума на яку задоволено вимогу позивача значно менше заявленого. Скаржник вказує, що судова практика свідчить, що при вирішенні питання відшкодування витрат на правову допомогу, судами застосовується тлумачення критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи, реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності). Водночас, на думку скаржника позивач не навів жодного аргументу на користь дійсності вартості понесених витрат на правову допомогу, більше того затребувана сума не є ні обґрунтованою чи реальною, ні розумною. Адже, сума, яку намагається стягнути з відповідача позивач більше ніж вдвічі менша суми ніби-то виплаченої адвокату в якості винагороди. Крім того, позивачем не надано жодного платіжного документа, який би підтвердив реальне проведення такого платежу (платіжний документ відсутній).
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТзОВ «Чернівцігаз Збут» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зазначає, що відповідно до поданого звіту про фактично надані послуги від 13.01.2022 за додатковою угодою № 16 від 27 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38AChrZ491-17 за період з 28.09.2021 - 13.01.2022 Виконавцем було витрачено 12,0 людино-годин згідно договору. Згідно із пунктом 4 додаткової угоди, загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у Виконавця, і становить 3 000,00 грн. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг. Оплата вартості наданих послуг здійснюється Замовником за фактом їх надання відповідно до наданого Виконавцем рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, пов'язаної із стягненням заборгованості з Боржника, визначеної п. 1 даної додаткової угоди (пункт 6 додаткової угоди 16 від 27.09.2021). Також, позивачем були надані відповідні докази щодо фактичного обсягу наданих послуг та витраченого часу на його виконання, що складає 12 люд/год х 3000 грн. (вартість години роботи адвоката) = 36 000,00 грн. Позивач зауважує, що за результатами дослідження поданих сторонами доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000,00 грн., що становить 18,6% від ціни позову. Разом з тим, позивач вважає, що вказана сума не відповідає реально витраченому адвокатом часу на надання правничої допомоги, однак погоджується, що задоволена судом сума є співмірною із складністю справи та не е надмірним тягарем для відповідача. Просить залишити додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року у справі № 926/4499/21 без змін, апеляційну скаргу ФОП Погодіної М.І. без задоволення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копії: довіреності; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧЦ № 000306 від 30.11.2018; договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017; додаткової угоди № 11 від 31.12.2020; додаткової угоди № 16 від 27.09.2021; додаткової угоди № 18 від 31.12.2021 до договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017; звіту про фактично надані послуги від 13.01.2022 за додатковою угодою № 16 від 27.09.2021 до договору про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17 від 30.11.2017 за період з 28.09.2021-13.01.2022; акта наданих послуг від 13.01.2022; наказу АО «Гаран Груп» № 66-ОС від 18.09.2018 (т. 1, а.с. 129-141).
Колегія суддів дослідила зміст зазначених документів та встановила, що дана справа є малозначною, для розгляду якої призначено спрощене позовне провадження (ч. 3 статті 12 ГПК України). При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає обов'язкової участі адвоката у справах, які розглядаються за правилами спрощеного провадження, отже, звернення позивача за правовою допомогою до адвоката, у справах, де така допомога не є обов'язковою і не зумовлюється складністю справи, є вибором самого позивача і його витрати на таку допомогу не можуть покладатися на відповідача в повному обсязі, якщо останній проти цього заперечує.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що ціна позову - 16 101,20 грн., також є незначною, справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування пені і компенсаційних платежів за прострочку платежу, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет, дана справа не має якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості поставленного за договором постачання природного газу, пені і компенсаційних платежів на суму боргу за період заборгованості.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення врахувавши клопотання відповідача про відмову позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу дійшов обґрунтованого та підставного висновку, що справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу, звернення позивача за правничою допомогою у малозначній справі до адвоката є його особистим вибором, не зумовлений обов'язковим приписом процесуального законоадвства.
Разом з тим, у даній справі рішення прийнято на користь позивача, отже, він має право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення його такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів констатує наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення з відповідача - ФОП Погодіної М.І. на користь позивача ТОВ "Чернівцігаз Збут" витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн., що становить 18,6% від ціни позову і, на переконання суду, є співмірною із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідача.
Доводи скаржника про відсутність доказів понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг адвоката суд апеляційної інстанції відхиляє з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 справа № 159/5837/19, згідно якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Відтак, колегія суддів не погоджується з позицією скаржника про повну відмову позивачеві у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката.
Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу додаткового рішення Господарського суду Чернівецької від 02.02.2022 року у справі №926/4499/21.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване додаткове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року у справі №926/4499/21 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 126, 129, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, б/н від 15 лютого 2022 року залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року у справі №926/4499/21 - без змін.
Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.