79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" червня 2022 р. Справа № 926/4499/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.
Суддів: Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, б/н від 03 лютого 2022 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13 січня 2022 року (підписане 18.01.2022), суддя Ковальчук Т.І.
у справі №926/4499/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут", м. Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, м. Чернівці
про стягнення 16 101,20 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
08.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни про стягнення заборгованості в сумі 14 498,36 грн., пені в сумі 576,36 грн., 3 % річних в розмірі 207,48 грн., інфляційних втрат в розмірі 818,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в зв'язку з несплатою відповідачем вартості спожитого природного газу позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу і отримав такий наказ про стягнення з ФОП Погодіної М.І. на користь ТзОВ "Чернівцігаз Збут" заборгованості в сумі 14 498,36 грн., пені в сумі 576,38 грн., 3 % річних в сумі 207,48 грн., інфляційних в сумі 818,98 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн. У жовтні 2021 року судовий наказ було скасовано за заявою ФОП Погодіної М.І., в якій (заяві) було зазначено про здійснення відповідних оплат на користь заявника. Водночас, позивач стверджує, що ФОП Погодіною М.І. не було оплачено вартість природного газу, спожитого нею на підставі укладеного з позивачем договору постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими, за період з вересня 2020 року по січень 2021 року включно на суму 14 498,36 грн., що у відповідності до умов зазначеного договору та статті 625 Цивільного кодексу України надає ТзОВ "Чернівцігаз Збут" підстави для стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат у заявлених сумах.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у справі №926/4499/21 (суддя Т.І. Ковальчук) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" - 14 498,36 грн. основного боргу, 576,38 грн. пені, 207,48 грн. 3% річних, 818,98 грн. інфляційних втрат та 2 270,00 грн. судового збору (т. 1, а.с. 119-125).
Рішення суду мотивоване тим, що 01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (Постачальник) і Фізичною особою-підприємцем Погодіною Мариною Іванівною (Споживач) було укладено договір № 11415Q9Q0ІАР016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. 01 травня 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 1/11415Q9Q0ІАР016 до договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими № 11415Q9Q0ІАР016 від 01.01.2016 року, де виклали цей договір у новій редакції, визначивши датою його укладення 01 травня 2019 року. Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. На виконання умов договору ТзОВ "Чернівцігаз Збут" передало відповідачу у власність природний газ у вересні 2020 - січні 2021 в загальному обсязі 1,651 тис.куб.м, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11415Q9Q0ІАР016 на загальну суму 14 498,44 грн. Дані акти відповідачем не підписані. Водночас, суд вказав, що у матеріалах справи наявна копія акта ПАТ "Чернівцігаз" про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 06.11.2020, в якому, зокрема, вказано, що до системи газопостачання підключені газові прилади: котел "Herman", газ подається, лічильник опломбований. Судом першої інстанції перевірено застосування позивачем ціни на газ, переданий відповідачу згідно актів приймання-передачі природного газу за вересень 2020 - січень 2021, та встановлено, що повідомленнями: від 26.08.2020 № 587-Сл-3347-0820-2, від 23.09.2020 № 587-Сл-3792-0920-2, від 27.10.2020 № 587-Сл-4365-1020-2, від 28.12.2020 № 587-Сл-5760-1220 ТзОВ "Чернівцігаз Збут" повідомляло ФОП Погодіну М.І. про зміну ціни на газ з 01.09.2020, з 01.10.2020, з 01.11.2020 та з 01.01.2021, що відповідає умові пункту 3.3 договору. З огляду на наведене та враховуючи, що ФОП Погодіна М.І. не подала докази сплати вартості газу за спірний період, суд дійшов висновку, що в частині вимог про стягнення боргу в сумі 14 498,44 грн. позов підлягає задоволенню. Суд зазначив, що підпунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Крім того, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені на суму 576,38 грн. за період з 06.10.2020 по 05.04.2021, місцевий господарський суд встановив, що пеня нарахована правильно, період нарахування щодо суми боргу за кожним актом приймання передачі не перевищує шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Перевіривши розрахунки 3 % річних у сумі 207,48 грн. та інфляційних втрат на суму 818,98 грн. за період з 06.10.2020 по 31.05.2021, суд переконався, що вказані компенсаційні платежі нараховані правильно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ФОП Погодіна М.І. подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вказує, що всі доводи суду першої інстанції базуються виключно на позиції позивача, судом проігноровано той факт, що відповідач фізично не міг використати заявлений об'єм газу, через відсутність приладу обліку не мав можливості самостійно передавати показники об'ємів спожитого газу (а ГРК «Чернівцігаз» розраховував їх всупереч діючих інструкцій). Вказує, що в зв'язку з відключенням спеціалістами позивача від газопостачання газового котла "Herman" у 2017 році через конструктивні недоліки шляхом перерізання газової труби, з середини 2017 року ФОП Погодіна М.І. користується виключно газовою плитою і споживає газ у межах 50-70 м. куб на місяць. При цьому, в актах прийому-передачі об'єми споживання газу протягом одного місяця збільшені більш ніж в двадцять разів. Той факт, що котел від'єднаний від газопостачання, а газова труба опломбована, підтверджується поясненням свідка ОСОБА_1, який орендує приміщення кафе-магазину по АДРЕСА_1 , яким місцевий господарський суд не надав жодної оцінки. Скаржник стверджує, що тривалий час намагається усунути конструктивні недоліки, допущені при встановлені газового котла, ФОП Погодіна М.І. забезпечила розробку і затвердження 04.09.2018 року "Робочого проекту реконструкції системи газопостачання по АДРЕСА_1", але в експлуатацію обладнання не введено по даний час. Наголошує, що позивач протягом трьох років не мав претензій до відповідача, не вживав заходів зі стягнення боргу в зв'язку з його відсутністю, усі звернення Погодіної М.І. до ПАТ "Чернівцігаз" з приводу складення акта про підключення котла до газопостачання, що не відповідає дійсності, проігноровані. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що 02.12.2021 ФОП Погодіна М.І. зверталась до ПАТ «Чернівцігаз» з листом, в якому просила у зв'язку з виробничою необхідністю терміново надати акт опломбування газового обладнання (газового котла «Herman») за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 та документ за яким ведеться облік пломб встановлених в місцях опломбування, для полегшення пошуку вказала номер пломби. Листом № 58002.2.3-16-6895-1221 від 14.12.2021 ПАТ «Чернівцігаз» проігнорувало прохання надати документ за яким ведеться облік пломб та повідомило, що акт опломбування не може бути наданий у зв'язку із закінченням терміну його зберігання. Тобто, цим листом було підтверджено, що споживач фізично не міг отримати заявлений об'єм спожитого газу 1404,15 м. куб у листопаді 2020 року, 0,04 м. куб у грудні 2020 року та 120,47 м. куб в січні 2021 року. Скаржник також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що цілісність пломб на від'єднаному від газового постачання обладнанні (котлі) ніким не заперечується, листом від 14.12.2021 року №58002.2.3-16-6895- 1221 підтверджено, що його було від'єднано від мереж газопостачання та опломбовано ще 07.09.2017 року, але 08,11.2020 року слюсар ПАТ «Чернівцігаз» якимось чином встановив, що котел підключений, газ подається. Скаржник зазначає, що представник позивача у всіх процесуальних документах посилається на постанову НКЕКП 2494 від 30.09.2015, відповідно до якої прогноз добового вибору/споживання природного газу по споживачу визначається Оператором ГРМ виходячи із розрахункових (прогнозних) даних, що грунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки, та враховує зміни температури навколишнього середовища, профілі споживання, дні тижня, сезон відпусток та інші параметри, що впливають па добовий відбір/споживання природного газу. Таким чином, як розраховано прогнозні дані споживачу Погодіній М.І. якшо вищевказані розрахунки жодним чином не узгоджуються із розрахунковими (прогнозними) даними, що грунтуються на статистиці його фактичних добових (за їх наявності) та/або місячних обсягів споживання природного газу за попередні три роки. Лист Погодіної М.І від 08.02.2021 року, яким вона просила оператора ГРМ «Чернівцігаз» розібратись і зробити перерахунок витрат газу на період повірки газового лічильника, тобто вона намагалась вирішити питання в досудовому порядку, проігноровано, позивач заявив свою непричетність до даного питання, а суд першої інстанції не надав жодної належної оцінки цій обставині. Просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у справі № 926/4499/21 та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити повністю.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає, що скаржником у апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав, які б спростовували б аргументи суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів. Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, на ту обставину, що в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування порушення судом норм матеріального і процесуального права, крім того, скаржник припускається до оцінки наданих позивачем доказів, а також щодо способу визначення об'ємів природного газу за наявності газових приладів та нібито неможливості споживання відповідачем природного газу у заявлених позивачем об'ємах. Разом з тим, доводи скаржника (відповідача) не спростовують правомірність заявлених позивачем позовних вимог та не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини. Позивач зазначає, що згідно з п.6 гл.3 розд. IX Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов'язується поінформувати постачальника про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу. Згідно з п.7 гл.З розд. IX Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Аналогічна норма викладена в абзаці шостому пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015р. N2496). Таким чином, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ. Позивач стверджує, що відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували наявність розбіжностей та намагання відповідача врегулювати ці розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого відповідачем природного газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу. Крім того, наразі відсутнє судове рішення по справі, учасниками якої є відповідач та Оператор ГРМ, предметом якої є визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу. При цьому, Постачальник (позивач) для проведення нарахування за газ всім споживачам керується виключно інформацією щодо обсягів спожитого газу споживачами, яка надається йому Оператором ГРМ. Отже, позивач, як Постачальник, зобов'язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об'єму газу та зазначати його в рахунках на оплату. Позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору не було повернуто Постачальнику по одному примірнику оригіналу акта приймання-передачі газу за поставлений газ в спірному періоді, а також не було надано в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання вказаного акта. Згідно з п.2.6.4 договору у випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі газу або його неповернення Споживачем Постачальнику в порядку, передбаченому п.2.9.3 цього договору, такий акт вважається підписаним Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ, а акт приймання-передачі газу підписується Постачальником в односторонньому порядку та є підставою для проведення Споживачем розрахунків по цьому договору. При цьому, обсяги газу у вересні 2020-січні 2021, отримані відповідачам, підтверджені відповідною інформацією Оператора ГРМ (АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз»). Таким чином, зазначені норми Правил та договору повністю кореспондується із нормами Порядку комерційного обліку газу по об'єктах споживачів, що не є побутовими, визначеному Кодексом ГРМ, а доводи скаржника в цій частині є безпідставними та не заслуговують на увагу. Крім того, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що відповідач (скаржник) протягом всього часу розгляду справи № 926/4499/21 в суді першої інстанції зазначав про часткове визнання заборгованості. Разом з тим, не була озвучена сума заборгованості, яка ним визнається, не було надано власного розрахунку заборгованості та не було здійснено сплату заборгованості в сумі, яка ним визнається. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 у справі №926/4499/21, апеляційну скаргу ФОП Погодної М.І. - без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 926/4499/21 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Обставини справи
01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (Постачальник) і Фізичною особою-підприємцем Погодіною Мариною Іванівною (Споживач) було укладено договір № 11415Q9Q0ІАР016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. Згідно з преамбулою договору найменування Оператора ГРМ з яким Споживач уклав договір розподілу природного газу: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз". Договір розподілу природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ укладено на підставі поданої Споживачем заяви-приєднання № 09425Q9Q0ІАР016 від 01 січня 2016 року (т. 1, а.с. 11-17).
01 травня 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 1/11415Q9Q0ІАР016 до договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №11415Q9Q0ІАР016 від 01.01.2016 року, де виклали цей договір у новій редакції, визначивши датою його укладення 01 травня 2019 року (т. 1, а.с. 19-25).
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно із п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Пунктом 2.6 додаткової угоди до договору сторони погодили, що визначення фактичного обсягу поставленого Споживачу природного газу здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду Споживач до 02 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію акта, який визначає фактичний обсяг розподіленого Оператором ГРМ природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем; на підставі отриманого від Споживача акта, складеного між Оператором ГРМ та Споживачем згідно з п.2.6.1 цього договору, Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних Постачальником. При цьому, Споживач, після виконання ним п. 2.6.1 цього договору, зобов'язаний до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, самостійно (через представника (працівника) Споживача або іншу особу) отримати у Постачальника два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період; Споживач протягом двох календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі газу зобов'язується самостійно (через представника (працівника) Споживача або іншу особу) повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний Споживачем та скріплений печаткою Споживача (за її наявності); у випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі газу або його неповернення Споживачем Постачальнику в порядку, передбаченому п.п. 2.6.2 - 2.6.3 цього договору, такий акт вважається підписаним Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ, а акт приймання-передачі газу підписується Постачальником в односторонньому порядку та є підставою для проведення Споживачем розрахунків по цьому договору (підпункти 2.6.1-2.6.4 пункту 2.6 додаткової угоди).
Ціна постачання і порядок та строки проведення розрахунків обумовлені у розділах ІІІ та ІV додаткової угоди.
Так, відповідно до пунктів 3.1-3.3 додаткової угоди розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за вільними цінами, ціна 1 тис. куб. метрів газу з урахуванням ПДВ і вартості послуги доступу до потужності становить 9 138,63 грн.. Ціна на газ може змінюватися протягом дії договору, інформацію про зміну ціни та вартості послуги доступу до потужності Споживач отримує самостійно на веб-сайтах Постачальника та Оператора ГРМ. Постачальник додатково може надіслати Споживачу відповідне повідомлення про зміну ціни та дати, з якої ця ціна буде застосовуватися у взаємовідносинах між сторонами, причому кожне останнє повідомлення Постачальника скасовує відповідні ціни на газ, вказані в попередніх повідомленнях Постачальника з моменту, вказаному в останньому повідомленні Постачальника.
Згідно з пунктом 4.1 додаткової угоди розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 додаткової угоди передбачено попередню повну оплату вартості запланованого обсягу газу на наступний період до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання газу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється Споживачем до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 додаткової угоди).
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 додаткової угоди сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Крім того, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 додаткової угоди).
У відповідності до п. 11.2 додаткової угоди договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менш ніж за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. При цьому, сторони можуть внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк у разі необхідності такої зміни.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу у власність природний газ у вересні 2020 - січні 2021 в загальному обсязі 1,651 тис.куб.м, на загальну суму 14 498,44 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11415Q9Q0ІАР016 (т. 1, а.с. 31-35). Відповідачем акти приймання-передачі природного газу не підписані, вказану в них кількість спожитого газу відповідач не визнає.
Як видно з матеріалів справи, на виконання умов п. 3.3 договору ТзОВ «Чернівцігаз Збут» повідомляло ФОП Погодіну М.І. про зміну ціни на газ: з 01.09.2020, з 01.10.2020, з 01.11.2020 та з 01.01.2021 (т. 1, а.с. 36-39).
В матеріалах даної господарської справи містяться поясненням ОСОБА_1, в яких останній зазначає, що орендує приміщення кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_1 за договором від 30.04.2018 у Погодної М.І., вказане приміщення прийняв з газовим котлом, який був відключений від газопостачання шляхом механічного від'єднання. Газова труба опломбована. Підключена була тільки газова плита для приготування їжі. В листопаді 2019 року газова служба приїхала і зняла газовий лічильник на повірку, а приблизно через місяць у січні 2020 року газ взагалі перекрили. Крім того, відповідачем долучено фотознімки газового котла і труб (т. 1, а.с. 85-87, 89).
Також в матеріалах справи наявна копія акта ПАТ «Чернівцігаз» про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 06.11.2020, в якому, зокрема вказано, що до системи газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 підключені газові прилади: котел «Herman», газ подається, лічильник опломбований. Даний акт підписано представником ПАТ «Чернівцігаз» та Споживачем (т. 1, а.с. 90).
Крім того, наявний лист-відповідь РГК «Чернівцігаз» № 58002.2.3-16-6895-1221 від 14.12.2021 на запит ФОП Погодіної М.І. стосовно надання акта про опломбування газового котла за адресою: АДРЕСА_1, в якому «Чернівцігаз» повідомляє, що газовий котел «Herman» було від'єднано від мереж газопостачання та опломбовано 07.09.2017, згідно п. 5, г. 7, розділу V Правил безпеки систем газопостачання. Акт про опломбування газоспоживаючого приладу не може бути наданий у зв'язку з закінченням терміну його зберігання (т. 1, а.с. 108).
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (Постачальник) і Фізичною особою-підприємцем Погодіною Мариною Іванівною (Споживач) укладено договір № 11415Q9Q0ІАР016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими від 01.01.2016. 01 травня 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 1/11415Q9Q0ІАР016 до договору на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими №11415Q9Q0ІАР016 від 01.01.2016 року, де виклали цей договір у новій редакції, визначивши датою його укладення 01 травня 2019 року. Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ у необхідних для Споживача обсягах, а Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір постачання природного газу є договором поставки.
Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу у власність природний газ у вересні 2020 - січні 2021 в загальному обсязі 1,651 тис.куб.м, на загальну суму 14 498,44 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11415Q9Q0ІАР016. Дані акти приймання-передачі природного газу відповідачем не підписані, вказану в них кількість спожитого газу відповідач не визнає.
Згідно із пунктом 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов'язується поінформувати постачальника про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.
Відповідно до пункту 7 глави З розділу IX Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Аналогічна норма викладена в абзаці 6 пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015р. N2496).
Відповідно до пункту 12 Правил постачання природного газу за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи /Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Таким чином, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ.
При цьому, Постачальник (позивач) для проведення нарахування за газ всім споживачам керується виключно інформацією щодо обсягів спожитого газу споживачами, яка надається йому Оператором ГРМ. Отже, позивач, як Постачальник, зобов'язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об'єму газу та зазначати його в рахунках на оплату.
Як зазначалось вище, підпунктом 2.6.4 пункту 2.6 додаткової угоди сторони погодили, що у випадку відмови Споживача від підписання акта приймання-передачі газу або його неповернення Споживачем Постачальнику в порядку, передбаченому п.2.9.3 цього договору, такий акт вважається підписаним Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником на підставі даних Оператора ГРМ, а акт приймання-передачі газу підписується Постачальником в односторонньому порядку та є підставою для проведення Споживачем розрахунків по цьому договору.
Разом з тим, відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору не було повернуто Постачальнику по одному примірнику оригіналу акта приймання-передачі газу за поставлений газ в спірному періоді, а також не було надано в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання вказаного акта.
При цьому, обсяги газу у вересні 2020 - січні 2021, отримані відповідачем, підтверджені відповідною інформацією Оператора ГРМ (АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз»). Таким чином, зазначені норми Правил та договору повністю кореспондується із нормами Порядку комерційного обліку газу по об'єктах споживачів, що не є побутовими, визначеному Кодексом ГРМ, а доводи скаржника в цій частині є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Водночас, відповідач не подав доказів надіслання позивачеві (Постачальнику) даних про фактичний об'єм спожитого природного газу та/або урегулювання розбіжностей щодо обсягів спожитого газу за спірний період з Оператором ГРМ в установленому порядку, такі в матеріалах справи відсутні.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач правомірно визначив кількість спожитого відповідачем природного газу на підставі даних Оператора ГРМ, а ФОП Погодіна М.І. не надала належних доказів, які б спростовували обсяг газу, з оплати вартості якого утворилася заборгованість на суму 14 498,44 грн. за вересень 2020 - січень 2021.
Суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки наявним в матеріалах справи фотознімкам газового котла і труб та письмовим поясненням ОСОБА_1 про те, що в приміщенні кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_1, де він орендує приміщення у ФОП Погодіної М.І. газовий котел відключений від постачання, оскільки такі не є належними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України, крім того письмові пояснення нотаріально не завірені.
З огляду на вищенаведені норми права, умови укладеного між сторонами договору № 11415Q9Q0ІАР016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими від 01.01.2016 та додаткової угоди № 1/11415Q9Q0ІАР016 від 01 травня 2019 року до договору, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 14 498,44 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 11415Q9Q0ІАР016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими від 01.01.2016 та додаткової угоди № 1/11415Q9Q0ІАР016 від 01 травня 2019 року до договору
В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 549 названого Кодексу унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначалось вище, підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 додаткової угоди сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Крім того, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно поданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань із оплати вартості спожитого газу за період з 06.10.2020 по 05.04.2021 позивач на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 додаткової угоди здійснив нарахування відповідачеві пені в розмірі 576,38 грн. (т. 1, а.с. 10).
Місцевий господарський суд перевіривши підстави, правильність та період нарахування пені щодо суми боргу за кожним актом приймання-передачі, встановив, що така не перевищує шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане, відтак дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, а тому вимога ТзОВ «Чернівцігаз Збут» про стягнення з відповідача 576,38 грн. пені є обґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку розміру пені вважає його арифметично вірним.
За приписами частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Згідно поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 207,48 грн. та інфляційних втрат в розмірі 818,98 грн. за період з 06.10.2020 по 31.05.2021 (т. 1, а.с. 10).
Місцевий господарський суд перевіривши підстави, строки та правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що проведений позивачем розрахунок є правильним, тому вимога ТзОВ «Чернівцігаз Збут» про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 207,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 818,98 грн. є обґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку суми 3 % річних та інфляційних втрат вважає його арифметично вірним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у справі № 926/4499/21.
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 року у справі №926/4499/21 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Погодіної Марини Іванівни, б/н від 03 лютого 2022 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2022 у справі № 926/4499/21 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.