Справа № 632/151/22
провадження № 1-кп/632/57/22
21 червня 2022 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221120000298 від 03 грудня 2021 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, офіційно непрацевлаштований, перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 89 КК України вважається не судимим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Червоне Лозівського району Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, вдовець, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, офіційно не працевлаштований, відповідно до ст. 89 КК України вважається не судимим, не є особою з інвалідністю, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Суд визнав доведеним, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за попередньою змовою між собою, діючи з єдиним кримінально протиправним наміром, спрямованим на таємне викрадання чужого майна, з корисливих мотивів, вчинили тотожні діяння за таких обставин.
01 грудня 2021 року у денний час (більш точний час не встановлено), обвинувачений ОСОБА_5 разом із обвинуваченим ОСОБА_4 , знаходились на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 , де допомагали останньому по господарству.
У цей час у обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 , раптово виник спільний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_7 , а саме, металобрухту загальною вагою 310 кг, який знаходився на подвір'ї біля гаражу, що розташований на території вищевказаного домоволодіння.
Цього ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки, керуючись єдиним наміром, вступивши в попередню змову, діючи спільно та узгоджено, з корисливих мотивів, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, оскільки господар домоволодіння ОСОБА_7 пішов до будинку відпочивати,обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно викрали частину металевих виробів з чорного металу, які знаходились біля гаражу, а саме: сім металевих кутників, два металеві диска та металеву ресору, загальною масою 128 кг, вартість яких (як брухту чорного металу) становить 963 грн. 84 коп.Викрадене майно винесли з території подвір'я, розпорядившись на свій розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним злочинним наміром, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, прийшовши 02 грудня 2021 рокуу денний час (більш точний час не встановлено) на територію вищевказаного домоволодіння, що належить ОСОБА_7 , з метою допомоги по господарству, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає,шляхом вільного доступу, перебуваючи на подвір'ї вказаного домоволодіння, таємно викрали другу частину металевих виробів з чорного металу, які знаходилась біля гаражу, а саме: металеві швелера, дві металеві труби та металевій кут загальною масою 182 кг, вартість яких (як брухту чорного металу) становить 1370 грн. 46 коп.
Після чого, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду загальною сумою 2334 грн. 30 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, зазначивши, що разом з ОСОБА_4 вчинив за вищевикладених обставин крадіжку металобрухту з подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де вони допомагали ОСОБА_7 по господарству. Зокрема, пояснив, що допомагаючи по господарству ОСОБА_7 , 01 грудня 2021 року у денний час, він побачив металобрухт на подвір'ї біля гаражу, запропонував ОСОБА_4 викрасти цей металобрухт, на що останній погодився. Дочекавшись, коли ОСОБА_7 піде відпочивати у будинок, вони вирішили винести металобрухт з подвір'я, але зрозуміли, що увесь металобрухт винести не зможуть, тому 01 грудня 2021 року винесли лише частину, яку відразу віднесли до пункту прийому металобрухту. Другу частину металобрухту винесли з подвір'я наступного дня, тобто 02 грудня 2021 року, яку також віднесли до пункту прийому металобрухту. З вартістю викраденого загальною сумою 2334 грн. 30 коп. згоден. Все викрадене повернуто потерпілому. У вчиненому щиро кається. З розміром процесуальних витрат у сумі 686 грн. 48 коп. згоден.
Обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю, зазначивши, що разом з ОСОБА_5 вчинив за вищевикладених обставин крадіжку металобрухту з подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , де вони допомагали ОСОБА_7 по господарству. Зокрема, пояснив, що ОСОБА_5 запропонував йому викрасти металобрухт, який знаходився на подвір'ї домоволодіння біля гаражу, на що він погодився. Дочекавшись, коли ОСОБА_7 піде відпочивати у будинок, вони вирішили винести металобрухт з подвір'я, але зрозуміли, що увесь металобрухт винести не зможуть, тому 01 грудня 2021 року винесли лише частину, яку відразу віднесли до пункту прийому металобрухту. Другу частину металобрухту винесли з подвір'я наступного дня, тобто 02 грудня 2021 року, яку також віднесли до пункту прийому металобрухту. З вартістю викраденого загальною сумою 2334 грн. 30 коп. згоден. Все викрадене повернуто потерпілому. У вчиненому щиро кається. З розміром процесуальних витрат у сумі 686 грн. 48 коп. згоден.
Також, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що вони не мають заперечень щодо повноти висунутого їм обвинувачення та кваліфікації їх дій, а тому вважали недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які вони не оспорюють. Розуміють, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
У межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Визнавши показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що останні не піддають сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченими змісту цих обставин, суд вважає винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у пред'явленому їм обвинуваченні доведеною повністю та доходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненої за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли нетяжкі злочини, особу винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням відомостей про особу обвинувачених встановлено:
ОСОБА_4 на даний час у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, офіційно непрацевлаштований, тяжких захворювань чи інвалідності немає, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації не мешкає, відповідно до вимог ст. 89 КК України вважається несудимою особою ;
ОСОБА_5 вдовець, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, офіційно непрацевлаштований, тяжких захворювань чи інвалідності немає, не перебуває на військовому обліку, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом - розумова відсталість, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, проживає за місцем реєстрації, де характеризується задовільно, відповідно до вимог ст. 89 КК України вважається несудимою особою. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 50 від 25 січня 2022 року, ОСОБА_5 , відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними на час події.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Згідно із висновком досудової доповіді органу пробації, ризик скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 є середнім, ризик небезпеки для суспільства є низьким, виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе з покладенням на обвинуваченого певних обов'язків, та не становить невисокої небезпеки для суспільства.
Відповідно до висновку досудової доповіді органу пробації, ризик скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 є високим, ризик небезпеки для суспільства є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе з покладенням на обвинуваченого певних обов'язків, та не становить невисокої небезпеки для суспільства.
Отже, вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд з урахуванням наведеного, зокрема, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних, які характеризують обвинувачених, наявності обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, доходить висновку, щодо необхідності призначення обвинуваченим покарання у виді позбавлення в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про можливість застосування ст. 75 КК України, суд приймає до уваги, позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07 листопада 2018 року по справі № 297/562/17, а саме, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання відбувати реально або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України
Отже, оцінуючи конкретні обставини справи, що характеризують вчинене злочинне діяння, наслідки, які настали (завданий збиток відшкодований в повному обсязі, потерпілий претензій до обвинувачених не має), враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних, як у загально-соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, відсутність даних, які б свідчили про антисоціальну та негативну поведінку обвинувачених, їх поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, щирого каяття, приймаючи до уваги, висновки досудовій доповіді відповідно до яких, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , без позбавлення або без обмеження волі на певний строк можливе, суд доходить висновку щодо можливості виправлення обвинувачених без відбування покарання, тобто з призначенням їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк, достатній для того, щоб вони довели своє виправлення, та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що буде справедливим та достатнім для досягнення мети покарання. Також суд вважає необхідним покласти на обвинувачених такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Призначення обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , покарання у виді арешту, з огляду на неможливість звільнення їх від відбування на підставі ст. 75 КК України, на переконання суду було б не справедливим, не відповідало б тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особам обвинувачених. Також суд вважає неможливим призначення обвинуваченим покарання у виді обмеження волі, що передбачено санкцією статті 185 КК України, оскільки таке покарання не буде достатнім для досягнення мети покарання, у випадку порушення обвинуваченими умов звільнення від покарання з випробуванням, з урахуванням тяжкості скоєного злочину та особі обвинувачених.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з тим, що судом встановлена лише одна обставина, що пом'якшують покарання обвинувачених. Підстав для визнання будь-яких інших обставин такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують суспільну небезпеку обвинуваченого та вчинених ним кримінальних правопорушень, окрім тієї, що наведена вище, суд не вбачає.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерту, в сумі 686 грн. 48 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути на користь держав з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не обирався та підстав для його обрання не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерту в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. (сорок вісім) 48 коп., а саме, 343 (триста сорок три) грн. 24 (двадцять чотири ) коп. з кожного.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: сім металевих кутників, два металеві диски, металеву ресору, металевий швелер, дві металеві труби, металевий кутник, загальною вагою 310 кг, залишити потерпілому ОСОБА_7 , як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим, захиснику та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1