Справа № 191/1140/22
Провадження № 2-о/191/49/22
20 червня 2022 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Прижигалінської Т.В.
за участю секретаря Силкіної О.Г.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа : Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про встановлення факту смерті, -
Заявниця звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа : Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) про встановлення факту смерті.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) є сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ Луганської області, причина смерті: дисциркуляторна енцефалопатія III атеросклероз судин головного мозгу III - що підтверджується довідкою про причини смерті № 599 від 06.10.2021 року, виданим «Государственным учреждением «Луганская городская поликлиника №10» ЛНР» та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.10.2021 року, що видане «Жовтневим отделом записи актов гражданского состояния Луганского городского управления юстиции Министерства юстиции Луганской Народной Республики». Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Місце смерті ОСОБА_4 , а саме: м. Луганськ Луганської області - є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою України від 17.03.2015 № 254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», Троїцький районний суд Луганської області є належним судом для відправлення правосуддя щодо особи, яка зареєстрована у Жовтневому районі міста Луганська. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків. Таким чином, довідка про причини смерті № 599 від 06.10.2021 року, видана «Государственным учреждением «Луганская городская поликлиника №10» ЛНР» та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 13.10.2021 року, що видане «Жовтневым отделом записи актов гражданского состояния Луганского городского управления юстиции Министерства юстиции Луганской Народной Республики» є такими, що не створюють на території України правових наслідків. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стан; неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Крім того, неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрації актів цивільного стану».
У зв'язку з цим, заявниця просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, Луганська область, м. Луганськ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; місце смерті - Україна, Луганська область, м. Луганськ; дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; причина смерті - дисциркуляторна енцефалопатія III, атеросклероз судин головного мозгу III.
Представник заявника в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просить розглянути справу без її участі та участі заявника.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.3 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч.1 абз. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами померлого, їхніми представниками до суду за межами такої території України.
З копії свідоцтва про народження №28 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 (російською мовою), батьками якої вказані - ОСОБА_6 (російською мовою) та ОСОБА_7 ( російською мовою).
З копії посвідки про народження №1107 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_8 (російською мовою), батьками якої вказані - ОСОБА_6 (російською мовою) та ОСОБА_7 ( російською мовою).
З копії свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 вбачається, що 16.09.1969 року уклали шлюб ОСОБА_9 , 1947 года рождения (російською мовою) та ОСОБА_5 , 1950 года рождения ( російською мовою). Прізвище дружини після укладення шлюбу : « ОСОБА_10 » (російською мовою).
З копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 13.10.2021 року, що видане Жовтневим отделом записи актов гражданского состояния Луганского городского управления юстиции Министерства юстиции Луганской Народной Республики (російською мовою) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ Луганської області.
З копії довідки про причину смерті № 599 від 06.10.2021 року, виданої Государственным учреждением «Луганская городская поликлиника №10» ЛНР, вбачається, що причина смерті ОСОБА_4 : дисциркуляторна енцефалопатія III атеросклероз судин головного мозгу III.
Згідно копії паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Луганськ та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Наведені документи відповідно до інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування ЗУ від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території» беруться до уваги під час розгляду даної справи, проте відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
За п.8 ч.1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території м. Луганськ Луганська Народна Республіка, видані діючими сьогодні медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до частини 3 статті 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Проте, виходячи з практики ЄСПЛ, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Відповідно до ч.1ст.18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч. ч. 1-2ст.4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Зазначене місце смерті - м. Севастополь є тимчасово окупованою територією України, визначеною Законом України від 15.04.2014 року № 1207 « Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України». Автономна Республіка Крим - тимчасово окупована територія є невід'ємною частиною України з 20.02.2014 року та на територію якої, відповідно до ст. 4 вказаного закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Отже, суд приходить до висновку, що заявниця не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть своєї сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Луганськ Луганська Народна Республіка, оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Статтею 17 ч.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_4 породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Оскільки ОСОБА_4 помела на території тимчасово непідконтрольній Україні, її смерть не може бути зареєстрована в органах ДРАЦСУ на підставі довідки та свідоцтва про смерть, виданих Відділом ЗАЦС, який знаходиться на тимчасово не підконтрольній території Україні. Тому вимоги заявниці про встановлення факту смерті її сестри ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Оскільки заявниця позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті свого чоловіка на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_4 підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та оформлення спадкових прав після смерті сестри.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до правил ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,а також ст.ст.10, 11, 15, 60, 212-215, 218, 257-1, 259, 367 ЦПК України, суд, -
Заявлені вимоги задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто народження : м. Луганськ, Луганська область, Україна, місце реєстрації : АДРЕСА_1 , місце смерті : Україна, м. Луганськ, Луганської області, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя Т. В. Прижигалінська