Справа №681/509/22
"20" червня 2022 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
розглянувши матеріали, що надійшлиз відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, водія ПАТ «Полонський щебеневий кар'єр»
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №302932, 18 червня 2022 року о 18 год. 15 хв., в м. Полонному по вул. Пушкіна, 56, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Альфа», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку в Полонській МБПЛ за допомогою газоаналізатора «Алкофор 307», результат 0,23‰ .
Такими діями, на думку автора протоколу, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав, пояснив, що в той день алкоголю не вживав, проте пив квас із бузини.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2022 року (а.с.5), висновок щодо результатів медичного огляду (а.с.6), відповідно до якого результат 0.23 ‰, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 7 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Алкофор 307», що містяться в Інструкції до приладу, допустима похибка показань приладу становить 0,05‰.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №302932, результат тестування ОСОБА_1 становить 0,23‰.
Отже, враховуючи допустиму похибку в 0,05‰, результат тестування ОСОБА_1 - в межах встановленої законом норми.
Надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення правопорушення не надано, суд дійшов до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого для ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки, у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складено 21 червня 2022 року.
Суддя Н.А.Горгулько