31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт Летичів, пров. Шкільний, 4а
тел. (03857) 2-01-00, 2-02-92, 2-04-90, 9-16-31, 9-17-33, факс 9-11-31
веб-сайт: https://lt.km.court.gov.ua, е-mail: inbox@lt.km.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер судової справи №678/291/22
Номер провадження №2-678-211/22
10 червня 2022 року смт Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Ходоровського І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Летичів, у порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування наказу про оголошення догани, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача Андрушко А.В. ,
представник відповідача Маринюк М.В. ,
представники третьої особи: Вусатюк О.М.,
Коберник О.В.,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 30 березня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій просить:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради про оголошення йому догани від 22 лютого 2022 року №23;
2) визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради про його звільнення з посади від 01 березня 2022 року №34 та поновити його на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_4;
3) стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу;
4) стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.;
5) стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради сплачені ним судові витрати у розмірі 1984,80 грн. (судовий збір) та 10000,00 грн. (витрати на правничу допомогу);
6) на підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА
2. З 12 січня 2015 року позивач працює на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4).
25 січня 2022 року комісією, яка створена 14 грудня 2021 року наказом Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради (далі - Відділ) №139 всупереч положенню про Відділ, була проведена перевірка у ІНФОРМАЦІЯ_4 поза межами зазначених у наказі строків про що складено акт від 01 лютого 2022 року.
Акт перевірки від 01 лютого 2022 року, з яким позивач ознайомлений 16 лютого 2022 року, є незаконним, складений комісією безпідставно, упереджено, не об'єктивно, необґрунтовано, без жодних доказів, на підтвердження фактів, викладених у ньому, адже не зазначено на підставі яких документів, які не додані до акту, зроблені висновки, акт оформлений без дотримання правил складання, не зареєстрований відповідачем, у ньому не встановлено строки на усунення виявлених недоліків, чим порушено вимоги трудового законодавства, немає посилань на законодавчу базу в частині виявлених порушень.
16 лютого 2022 року позивач отримав лист Відділу від 15 лютого 2022 року з вимогою до 18 лютого 2022 року надати обґрунтовані пояснення з підтверджуючими документами про усунення порушень, але такий термін по кожному конкретному виявленому порушенню не є законним.
17 лютого 2022 року позивач надав відповідь Відділу, однак це не було взято до уваги і 18 лютого 2022 року складено акт про ненадання письмових пояснень.
22 лютого 2022 року наказом Відділу №23 позивачу оголошено догану, який є незаконним, не відповідає вимогам трудового законодавства, адже не зазначається, які конкретно норми посадової інструкції директора, статуту закладу, правил внутрішнього трудового розпорядку ним порушено, що і стало причинно-наслідковим зв'язком та підставою для оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Посилання в наказі №23 від 22 лютого 2022 року на акти від 01 та 18 лютого 2022 року, як підставу оголошення догани, не є законним і обґрунтованим, оскільки підставою застосування догани є не акти, а має бути конкретний дисциплінарний проступок.
У п. 2 наказу №23 від 22 лютого 2022 року наведено формулювання, що позивач порушив трудову дисципліну (грубі порушення освітнього процесу, порядку ведення ділової документації, бухгалтерського обліку, фінансової звітності), яке є узагальнюючим і жодним доказом (документом, додатками до наказу) не підтверджується.
3. 01 березня 2022 року наказом Відділу №34 позивача звільнено з посади у зв'язку з грубим порушенням трудової дисципліни в умовах воєнного стану в Україні, не виконання розпорядження начальника п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - центр комплектування) , підстава п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Формулювання наказу №34 від 01 березня 2022 року про звільнення позивача з посади не відповідає формулюванню п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Зі змісту наказу №34 від 01 березня 2022 року є незрозумілим, які саме були підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, тобто яке саме грубе порушення трудової дисципліни в умовах воєнного стану в Україні мало місце і коли, яке саме розпорядження центру комплектування (немає посилання на номер та дату розпорядження) позивач не виконав і коли та чим це підтверджується, позивач не був письмово повідомлений та ознайомлений з цим розпорядженням.
У наказі №34 від 01 березня 2022 року відсутні чіткі визначення конкретного одноразового грубого порушення ввірених позивачу конкретних трудових обов'язків, тобто чітко сформульованого одноразового порушення, яке стало підставою для звільнення позивача, як керівника, наказ не містить.
Наказ про звільнення видано безпідставно, без жодного дисциплінарного проступку позивача, оформленого належним чином та законодавчо підкріпленого доказами.
Згідно з п. 4.1 статуту директор звільняється з посади за рішенням сесії селищної ради, тому наказ №34 від 01 березня 2022 року видано не уповноваженою особою.
Відповідачем строковий трудовий договір (контракт) з позивачем на посаду директора не укладався і не підписувався, а відтак і не міг бути розірваний, адже позивач працював на підставі усного безстрокового трудового договору, а умови розірвання безстрокових трудових договорів положенням про Відділ не передбачено.
4. Незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності порушено право на працю, що призвело до заподіяння моральної шкоди, яку позивач оцінює в сумі 5000 грн.
5. 09 травня 2022 року позивач подав відповідь на відзив і просить відхилити доводи відповідача про законність наказів про оголошення догани та звільнення.
6. У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
IІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА
7. 20 квітня 2022 року Відділ подав відзив згідно якого на підставі рішення Летичівської селищної ради №4 від 29 квітня 2021 року та наказу Відділу №139 від 14 грудня 2021 року було 01 лютого 2022 року здійснено моніторинг у ІНФОРМАЦІЯ_4 і виявлено грубі порушення керівником установи про що складено акт.
16 лютого 2022 року позивача запрошено до Відділу для отримання акта, проте він відмовився ставити дату отримання другого примірника, тому про це складено акт.
16 лютого 2022 року Відділом на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено лист №102 від 15 лютого 2022 року про необхідність надати обґрунтовані пояснення та підтверджуючі документи відповідно до виявлених недоліків, зазначених у акті від 01 лютого 2022 року, до 18 лютого 2022 року.
18 лютого 2022 року позивач був запрошений до Відділу надати письмові пояснення щодо виявлених порушень, зазначених у акті від 01 лютого 2022 року, але відмовився, тому був складений акт від 18 лютого 2022 року про відмову надати письмові пояснення.
22 лютого 2022 року наказом начальника Відділу позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни відповідно до ст.ст. 147-149 КЗпП України.
Порушення трудової дисципліни визначається в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій, затверджених Постановою Держкомпраці СРСР №213 від 20 липня 1984 року.
8. 28 лютого 2022 року до Відділу надійшов лист №5/142 начальника центру комплектування від 28 лютого 2022 року, що планувалося розмістити у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 27 лютого 2022 року роту охорони. 27 лютого 2022 року о 16 год. 00 хв. командир роти охорони повідомив керівника ІНФОРМАЦІЯ_4, що особовий склад буде там розміщений в цей день і необхідно опалити приміщення. Однак, близько 22 год. 00 хв., після того, як військовослужбовці прибули у приміщення школи, воно не було опалене, в приміщенні було холодно, відповідно відпочинок людей був неможливий.
28 лютого 2022 року позивача запрошено до Відділу, ознайомлено з листом начальника центру комплектування, він надав свої письмові пояснення.
01 березня 2022 року наказом начальника Відділу №34 позивача звільнено з посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
9. В судовому засіданні представник Відділу заперечив проти позовних вимог.
ІV. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
10. 18 травня 2022 року Летичівською селищною радою подано письмові пояснення щодо позовних вимог ОСОБА_1 , які є ідентичними відзиву відповідача.
11. В судовому засіданні представники третьої особи просили в задоволенні позовних вимог відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
V. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
12. 25 грудня 2014 року рішенням Летичівської районної ради Хмельницької області №12-36/2014 «Про надання погодження на призначення ОСОБА_1 на посаду директора ІНФОРМАЦІЯ_4» надано погодження відділу освіти, молоді та спору райдержадміністрації на призначення ОСОБА_1 на посаду директора ІНФОРМАЦІЯ_4.
13. 05 січня 2015 року наказом №4к Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області «Про переведення» переведено з 12 січня 2015 року ОСОБА_1 з посади тренера-викладача з легкої атлетики ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаду директора цієї ж установи.
14. 06 січня 2016 року рішенням Летичівської районної ради Хмельницької області №2-3/2016 «Про передачу бюджетних установ» передано зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Летичівського району у спільну власність Летичівської об'єднаної територіальної громади бюджетні установи, в тому числі, ІНФОРМАЦІЯ_4.
15. 25 лютого 2016 року рішенням Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області №22 «Про затвердження акту-передачі та Статуту ІНФОРМАЦІЯ_4»: затверджено акт приймання-передачі закладу освіти ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо передачі закладу у комунальну власність Летичівської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Летичівської селищної ради та передано на баланс відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради (п. 1); перейменовано ІНФОРМАЦІЯ_4 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (п. 2); затверджено Статут ІНФОРМАЦІЯ_4 у новій редакції (п. 3).
16. 29 квітня 2021 року рішенням Летичівської селищної ради Хмельницької області №4 «Про делегування повноважень відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради» делеговано відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради наступні повноваження, серед яких: укладати строкові трудові договори (контракти) з керівниками закладів освіти, обраних (призначених) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладів освіти (п. 1.1); розривати строкові трудові договори (контракти) з керівниками закладів освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладів освіти (п. 1.2); здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю закладів освіти (п. 1.5).
17. 14 грудня 2021 року наказом Відділу №139 «Про створення комісії з перевірки та аналізу фінансово-господарської діяльності освітніх закладів громади»: створено комісію з перевірки та аналізу фінансово-господарської діяльності закладів освіти Летичівської територіальної громади та затверджено її склад (п. 1).
У копії наказу, що наданий позивачем, п. 2 і п. 3 викладено наступним чином: комісії здійснити моніторингові дослідження та аналіз фінансово-господарської діяльності в закладах освіти громади з 14 грудня 2020 року по 29 грудня 2021 року (п. 2); керівникам закладів освіти громади забезпечити належні умови для роботи та надавати комісії, утвореній до пункту 1 даного наказу, всі необхідні документи, договори / правочини, фінансово-господарську звітність та інші первинні та облікові документи, що є необхідними для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності (п. 3).
У копії наказу, що наданий відповідачем, п. 2 і п. 3 викладено наступним чином: комісії здійснювати моніторингові дослідження та аналіз фінансово-господарської діяльності в закладах освіти громади (п. 2); керівникам закладів освіти громади забезпечити належні умови для роботи та надавати комісії, утвореній до пункту 1 даного наказу, всі необхідні документи, договори / правочини, фінансово-господарську звітність та інші первинні та облікові документи, що будуть необхідні для здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності (п. 3).
18. 01 лютого 2022 року комісією здійснено моніторинг у ІНФОРМАЦІЯ_4 і виявлено грубі порушення керівником позашкільної установи питань з організації освітнього процесу, які детально відображені у акті.
16 лютого 2022 року ОСОБА_1 ознайомився із актом від 01 лютого 2022 року і вказав, що з доводами в акті не погоджується.
19. 15 лютого 2022 року листом №102 Відділ запропонував директору ІНФОРМАЦІЯ_4 до 18 лютого 2022 року надати обґрунтовані пояснення та підтверджуючі документи, відповідно до виявлених недоліків, зазначених у акті від 01 лютого 2022 року.
19. 16 лютого 2022 року складено акт, що ОСОБА_1 відмовився поставити дату отримання акту, але один примірник акту від 01 лютого 2022 року забрав. Йому було вручено лист Відділу №102 від 15 лютого 2022 року, який також направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4.
20. 17 лютого 2022 року директор ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання листа №102 Відділу від 15 лютого 2022 року, який вручено 16 лютого 2022 року, направив лист №11, що враховуючи грубі порушення головою та членами комісії чинного законодавства у сфері контролю за господарською діяльністю закладу, враховуючи необ'єктивні, необґрунтовані, недоведені факти, зазначені в акті від 01 лютого 2022 року, врученого 16 лютого 2022 року в присутності членів комісії, результати перевірки оскаржуватиме.
21. 18 лютого 2022 року складено акт, що директор ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився надавати письмові пояснення щодо виявлених порушень у акті від 01 лютого 2022 року.
22. 22 лютого 2022 року начальником Відділу видано наказ №23 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » у якому зазначено, що відповідно до рішення Летичівської селищної ради №86 від 30 листопада 2021 року «Про переведення закладу позашкільної освіти ІНФОРМАЦІЯ_4 на ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності централізованою бухгалтерією відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради» та на підставі наказу від 14 грудня 2021 року №139 Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради «Про створення комісії з перевірки та аналізу фінансово-господарської діяльності освітніх закладів громади» 01 лютого 2022 року комісія здійснила моніторинг у ІНФОРМАЦІЯ_4. Комісією виявлено грубі порушення керівником позашкільної установи з організації освітнього процесу, порядку ведення ділової документації, бухгалтерського обліку, фінансової звітності та з метою підвищення відповідальності та запобігання подібних випадків у майбутньому, керуючись ст.ст. 147-149 КЗпП України наказано, зокрема, оголосити догану директору ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (грубі порушення освітнього процесу, порядку ведення ділової документації, бухгалтерського обліку, фінансової звітності (п. 1). Підстава: 1) акт від 01 лютого 2022 року комісії Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради, що здійснила моніторинг у ІНФОРМАЦІЯ_4; 2) акт від 18 лютого 2022 року про відмову ОСОБА_1 , директора ІНФОРМАЦІЯ_4 надати письмові пояснення з причин порушення освітнього процесу, порядку ведення ділової документації, бухгалтерського обліку, фінансової звітності.
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 ознайомився з наказом, з ним не погоджується.
23. 22 лютого 2022 року складено акт, що директор ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 особисто ознайомився із наказом №23 від 22 лютого 2022 року.
24. 28 лютого 2022 року начальник центру комплектування направив до Відділу лист №5/142 і вказав, що на території України введено воєнний стан відповідно до чого всі військові формування переведено на штати військового часу. Підрозділи роти охорони планувалося розмістити у приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_4 і 27 лютого 2022 року командир роти охорони повідомив керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16 год. 00 хв. про те, що особовий склад буде там розміщений в цей день і необхідно опалити приміщення. Однак, близько 22 год. 00 хв. 27 лютого 2022 року, після того, як військовослужбовці прибули у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5, воно не було опалене, в приміщенні було холодно та відповідно відпочинок людей був неможливим. Просить вжити заходів щодо усунення недоліків та покарання винних осіб.
25. 28 лютого 2022 року директор ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 надав письмові пояснення Відділу за змістом яких близько 18 год. 30 хв. 27 лютого 2022 року до нього подзвонив представник військкомату, не представившись повідомив, що після 21 год. 00 хв. прибудуть військовослужбовці з тероборони, їм о 03-04 год. стає холодно і потрібно пропалити. Після цього одразу надав розпорядження оператору котельні, який палив у приміщенні з 14 год., щоб уночі пропалив. Оператор котельні закінчив палити орієнтовно о 18 год. 45 хв., поїхав додому вечеряти і прибув на робоче місце о 22 год. 10 хв., розпалив котел, який палив до 06 год. 30 хв.
26. 01 березня 2022 року начальник Відділу видав наказ №34 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » у якому вказано, що в зв'язку із грубим порушенням трудової дисципліни в умовах воєнного стану в Україні, не виконання розпорядження начальника п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 наказано, зокрема, звільнити з посади директора ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 (п. 1). Підстава: ст. 40, частина 1 пункт 3 Кодексу ЗПП України.
VІ. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА (станом на час видання оспорюваних наказів)
27. У ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч. 1). Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ч. 4). Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ч. 5). Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч. 6).
28. Згідно ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою (ч 1). Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ч. 2).
За змістом ст. 5-1 КЗпП України однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
У відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
В силу ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ч. 1). У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу (ч. 2).
Законодавець у ч. 1 ст. 142 КЗпП України визначив, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
Як зазначено у ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (ч. 1). Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ч. 2).
Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1). На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті (ч. 2). Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ч. 3).
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1). За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 2). При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3). Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ч. 4).
VІІ. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
29. З 12 січня 2015 року по день звільнення позивач перебував на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_4 без укладення строкового трудового договору (контракту).
30. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працював на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі безстрокового трудового договору, суд відхиляє твердження відповідача та третьої особи, що Відділ на підставі рішення Летичівської селищної ради №4 від 29 квітня 2021 року, яке чинне і ніким не скасоване, мав повноваження на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , адже таке делеговане повноваження розповсюджується лише на строкові трудові договори (контракти).
31. 30 липня 2020 року рішенням №10 Летичівської селищної ради затверджено Статут ІНФОРМАЦІЯ_4 (в новій редакції) згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) - комунальний заклад Летичівської селищної ради, управління яким здійснює Летичівська селищна рада (засновник) (п. 1.3). Безпосереднє керівництво роботою ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснює його директор, який призначається та звільняється з посади сесією Летичівської селищної ради, із дотриманням норм чинного законодавства України (п. 4.1).
32. Із цих положень статуту випливає, що виключно Летичівська селищна рада має повноваження звільняти з посади сесією Летичівської селищної ради директора ІНФОРМАЦІЯ_5.
33. Отже, начальник Відділу не мав повноважень на видання наказу про оголошення догани позивачу та про його звільнення.
34.Враховуючи ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України та п. 4.1 статуту ІНФОРМАЦІЯ_4, право застосовувати дисциплінарні стягнення до директора ІНФОРМАЦІЯ_5 має лише орган, якому надано право його призначення на посаду - сесії Летичівської селищної ради.
35. Зазначені обставини беззаперечно дають суду підстави для висновку, що оскаржувані накази про накладення дисциплінарних стягнень необхідно скасувати.
36. Позивач оскаржує наказ про оголошення догани на що суд зазначає наступне.
37. У постанові від 21 липня 2020 року у справі №554/9493/17 Верховний Суд вказав, що трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
38. Зміст наказу №23 від 22 лютого 2022 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани свідчить, що даний наказ не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема, у ньому не зазначено коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов'язків, за який період.
Дійсно, вказаний наказ видано на підставі акта від 01 лютого 2022 року у якому детально зазначені виявлені комісією порушення, однак до акта не додано будь-яких документів, якими підтверджується висновки комісії, які у ньому зазначені, акт не містить посилання на норми законодавства щодо виявлених порушень, не міститься строків на усунення виявлених недоліків у роботі позивача.
Водночас, формулювання в оскаржуваному наказі про порушення позивачем трудової дисципліни є неконкретизованим, таке є узагальнюючим, адже не зазначено, які ж саме конкретні норми посадової інструкції директора ІНФОРМАЦІЯ_5, статуту закладу, правил внутрішнього трудового розпорядку, тощо порушив позивач.
39. У зв'язку з цим наказ №23 від 22 лютого 2022 року не може залишатися чинним.
40. Позивач оскаржує наказ про звільнення з посади на що суд зазначає наступне.
41. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Отже, для припинення трудових правовідносин з кожної конкретної підстави існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов'язаний дотримуватись для того, щоб звільнення було законним.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений з роботи, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.
При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов'язків його не знято і не погашено.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов:
порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;
невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;
невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинне бути систематичним;
враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;
з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків, і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, потрібно з'ясувати, в чому конкретно полягало порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю, зокрема довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі N 9901/743/18 (провадження №11-914заі19).
42. У наказі №34 від 01 березня 2022 року вказано, що позивач грубо порушив трудову дисципліну в умовах воєнного стану в Україні і не виконав розпорядження начальника центру комплектування.
Однак, наказ не містить формулювання в чому ж конкретно полягає порушення позивачем трудової дисципліни, не зазначено, які ж саме конкретні норми посадової інструкції директора ІНФОРМАЦІЯ_5, статуту закладу, правил внутрішнього трудового розпорядку, тощо порушив позивач.
У зв'язку з тим, що оскаржуваний наказ містить формулювання про не виконання позивачем саме розпорядження начальника центру комплектування, тому реквізити такого розпорядження мають бути чітко зазначені у наказі, однак з таким розпорядженням не був ознайомлений позивач, таке розпорядження не було надано й суду.
Формулювання наказу не відповідає положенням п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
43. У зв'язку з цим наказ №34 від 01 березня 2022 року не може залишатися чинним.
VІІІ. ЩОДО ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКОВІ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ЧАС ВИМУШЕНОГО ПРОГУЛУ
44. За змістом ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ч. 1). При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік (ч. 2).
45. Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
46. Згідно з п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
47. За змістом абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
48. У абз 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року роз'яснено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
49. 06 травня 2022 року Відділом освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради для ОСОБА_1 видана довідка про доходи згідно якої його заробітна плата у січні 2022 року складала 15028,20 грн., а у лютому 2022 року - 15028,21 грн.
50. Середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 02 березня 2022 року по 09 червня 2022 року (включно) становить 55488,96 грн., зокрема:
дні вимушеного прогулу: березень 2022 року - 22 робочих дні, квітень 2022 року - 21 робочий день, травень 2022 року - 22 робочих дні, червень 2022 року - 7 робочих днів (по 09 червня 2022 року включно), а всього 72 робочих дні;
середня заробітна плата за 2 повних місяці до наказу про звільнення становить: 15028,20 + 15028,20 = 30056,41 грн.;
середньоденний заробіток за 2 повних місяці до наказу про звільнення становить: січень 2022 року - 19 робочих дні, лютий 2022 року - 20 робочих днів, всього 39 робочих дні. Отже, 30056,41/39= 770,68 грн.;
середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 770,68 * 72 = 55488,96 грн.
51. 10 червня 2022 року судом постановляється рішення про поновлення позивача на посаді, тому 10 червня 2022 року є для позивача робочим днем і не враховується судом при обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІХ. ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
52. Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
В силу ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
53. У ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
54. У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3). Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9). Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності (п. 13).
55. Суд вважає, що мало місце порушення прав позивача, адже притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани та звільнення відбулось всупереч вимогам законодавства, порушено його право на працю, тому цим спричинено йому моральну шкоду, яка полягає у наявності моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідність вжиття додаткових зусиль для організації життя.
56. Виходячи з характеру, обсягу, тривалості душевних страждань ОСОБА_1 , з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги морального характеру підлягають задоволенню частково, які суд визначає в сумі 2500,00 грн., такий розмір є достатнім для моральної компенсації завданих моральних страждань.
Х. ЩОДО ІНШИХ АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
57. Позивач та відповідач надали суду різні за змістом накази №139 від 14 грудня 2021 року і суд навів у рішенні їх формулювання, однак аналіз вказаного документа судом здійснено у сукупності з іншими наявними у справі доказами, адже даний наказ не є визначальним при прийнятті судом рішення у даній справі.
Разом з тим, предметом даної справи не є визнання незаконним вказаного наказу.
Сторони не заявляли клопотання про призначення відповідної експертизи наказу, хоча акцентували, кожен окремо, на його фальсифікації та вчинення злочину.
58. Відповідач у відзиві зазначав, що позивач викрав документи і вчинив злочин.
59. У зв'язку із зазначеним суд роз'яснює учасникам справи, що існує визначена законодавством процедура притягнення до кримінальної відповідальності і суд не уповноважений розпочинати та проводити досудове розслідування, тому з даного приводу вони не позбавлені можливості звернутись письмово у компетентні органи.
60. У відзиві відповідач також зазначає, що позивач, перебуваючи на посаді, допускав порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», що і встановлено актом від 01 лютого 2022 року.
Разом з тим, учасники справи зазначили, що станом на час вирішення судом даної справи, яка стосується трудових відносин, будь-яких судових рішень про встановлення винуватості позивача у вчиненні правопорушень, пов'язаних з корупцією, немає.
61. До позовної заяви додано грамоти, які видавались позивачу, в тому числі Відділом (2019 рік), а також Летичівською селищною радою (2018, 2021 роки), за сумлінне виконання посадових і службових обов'язків.
Тобто, засновник в особі Летичівської селищної ради, а також Відділ, визнавав роботу директора закладу такою, яка заслуговує на заохочення у виді вручення грамот.
ХІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
62. За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
63. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, водночас відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які спростовують твердження позивача, що є його процесуальним обов'язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково.
64. На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
ХІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
65. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
66. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
67. У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481 грн.
68. Із аналізу наведених норм випливає, що позивач звільнений від сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, тому судовий збір ним не сплачувався за вимоги про оскарження наказу про звільнення з посади та про поновлення на роботі.
69. Однак, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1984,80 грн. в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
70. Судом позовні вимоги, за які позивачем сплачено судовий збір, задовольняються частково, тому, враховуючи засаду пропорційності, визначену у ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1488,60 грн. судового збору.
71. Так, позивач за вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу сплатив 992,40 грн. і ці вимоги судом задовольняються.
Водночас, вимоги про стягнення моральної шкоди задовольняються на суму не 5000,00 грн., а 2500 грн., при цьому позивач сплатив за дану позовну вимогу судовий збір в сумі 992,40 грн., тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 496,20 грн.
72. Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заробітної плати і поновлення на роботі, судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (по 992,40 грн. за кожну вимогу) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
73. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Із договору про надання правової допомоги №17 від 18 березня 2022 року, який укладено між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Андрушко А.В. (адвокат) вбачається, що плата за надання адвокатом правової допомоги клієнту визначено сторонами у сумі 10000,00 грн.
Відповідно до акта прийняття-передачі до договору №17 про надання правової допомоги від 18 березня 2022 року ОСОБА_1 (клієнт) передав, а адвокат Андрушко А.В. прийняла суму коштів за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн.
74. Отже, позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, тому такі витрати підлягають стягненню у повному обсязі з відповідача.
ХІІІ. ЩОДО НЕГАЙНОГО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ
75. Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць (п. 2); поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника (п. 4).
На підставі п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду у даній справі в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355, 430 ЦПК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради «Про оголошення догани ОСОБА_1 » №23 від 22 лютого 2022 року.
Визнати незаконним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » №34 від 01 березня 2022 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з 02 березня 2022 року по 10 червня 2022 року в розмірі 55488,96 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень).
Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради сплачені ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1488,60 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят копійок) - судовий збір та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) - витрати на правничу допомогу.
Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради на користь держави судовий збір в розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2.
ВІДПОВІДАЧ: Відділ світи, молоді та спорту Летичівської селищної ради, вул. Савіцького Юрія, 16 смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40231184, тел. (03857) 9 12 83, 9 14 94, e-mail: letrvo@ukr.net.
ТРЕТЯ ОСОБА, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, вул. Героїв Крут, буд. 2/1 смт Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. (03857) 9 14 50, електронна адреса: letychivrada@ukr.net.
Суддя підпис І.Б. Ходоровський
Суддя І.Б. Ходоровський