20 червня 2022 року
м. Київ
справа №420/5996/21
адміністративне провадження № К/990/11364/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №420/5996/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дев'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Дев'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Дев'ята кадрова комісія), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Дев'ятої кадрової комісії від 12 січня 2021 року №4, яка утворена наказом Генерального прокурора від 17 листопада 2020 року №541 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 10 грудня 2020 року №579) про неуспішне проходження нею атестації за підсумками проведення співбесіди та вважати проходження атестації успішним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дев'ятої кадрової комісії від 12 січня 2021 року №4, яка утворена наказом Генерального прокурора від 17 листопада 2020 року №541 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 10 грудня 2020 року №579) про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за підсумками проведення співбесіди та вважати проходження атестації успішним.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання успішним проходження атестації та відмовлено в позові в цій частині вимог. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року залишено без змін.
05 травня 2022 року Офіс Генерального прокурора вчетверте засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, визнано неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №420/5996/21, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищевказана ухвала отримана скаржником 23 травня 2022 року.
27 травня 2022 року від скаржника надійшла заява про поновлення процесуального строку .
Заява обґрунтована тим, що вперше касаційна скарга на вказані рішення судів подана Офісом Генерального прокурора у межах строку передбаченого КАС України для подання касаційної скарги.
Ухвалами Верховного Суду від 20 грудня 2021 року, 04 лютого 2022 року та 21 квітня 2022 року касаційні скарги поверталися скаржнику через їх невідповідність вимогам статті 330 КАС України та на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Скаржник указує, що у зв'язку із збільшенням навантаження на працівників Департаменту представництва інтересів держави в суді, збільшився час підготовки процесуальних документів.
Також підставою для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає перебування значної кількості працівників Департаменту представництва інтересів держави в суді на лікарняному у зв'язку із захворюванням на COVID-19.
Скаржник також зазначає, що запровадження воєнного стану на певній території також є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Щодо посилань скаржника на потребу значного часу для оформлення касаційної скарги у зв'язку із збільшення навантаження на працівників Департаменту представництва інтересів держави в суді та інших, залучених до справи, структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора та, як наслідок, збільшення часу підготовки процесуальних документів, то з цього приводу Верховний Суд зауважує, що внутрішня організація роботи Офісу Генерального прокурора є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення касаційної скарги безпосередньо залежить від роботи працівників відповідача і не свідчить про наявність непереборних обставин. Крім того, ці доводи і обставини не підтверджено будь-якими доказами, що свідчить про формальність вказаних скаржником аргументів.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Офіс Генерального прокурора у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло більше 6 місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані Судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №420/5996/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дев'ятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко