17 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11260/21 пров. № А/857/2626/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області,
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року (суддя - Димарчук Т.М., час ухвалення - не зазначений, місце ухвалення - м.Луцьк, дата складання повного тексту - не зазначена),
в адміністративній справі №140/11260/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго Волинь Люкс" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2021 року позивач ТОВ "Ерго Волинь Люкс" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ГУ ДПС у Волинській області (відповідач-1) та ДПС України (відповідач-2), в якому просив: 1) визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.06.2021р. №2814681/44021475 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН; 2) зобов'язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ “Ерго Волинь Люкс” податкову накладну №5 від 18.05.2021р..
Відповідачі позовних вимог не визнали, вважаючи їх безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подали відзив на позовну заяву. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30 червня 2021 року №2814681/44021475. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю “Ерго Волинь Люкс” податкову накладну №5 від 18 травня 2021 року. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судовий збір у розмірі 2270,00,00 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом при розгляді справи неправильно та не повно досліджено докази та встановлено обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відповідно до Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН №2814681/44021475 від 30.06.2021 позивачу було відмовлено в реєстрації ПН у зв'язку із неподанням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі інформація зазначено, що відсутні підтверджуючі первинні документи щодо придбання та реалізації товару. Вважає скаржник, що оскаржуване рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Апелянт також звертає увагу на дискреційність повноважень контролюючого органу щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, вказуючи, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. При цьому вказує, що відповідач-і діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.12.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ “Ерго Волинь Люкс” 22.12.2020 зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності - 46.73 “оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням” (а.с. 20).
Згідно дистриб'юторського договору №474/21 від 01.01.2021, укладеного між ТОВ “Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна” (продавець) та ТОВ “Ерго Волинь Люкс” (дистриб'ютор), ТОВ “Ерго Волинь Люкс” є офіційним дистриб'ютором та регіональним представником ТОВ “Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна”, однією з продукцій якого є гіпсокартон Регіпс (Rіgips) (а.с. 28-31).
01.02.2021 між ТОВ “Ерго Волинь Люкс” (продавець) та ТОВ “Фасад Експо” (покупець) укладено договір поставки №01/02/2021 (а.с. 32). Відповідно до пунктів 1.1.-1.2. вказаного договору постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін у власність покупця товар, покупець прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору. Ціна, загальна кількість, асортимент то розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором визначається у Специфікаціях.
Відповідно до пунктів 1.1. договору поставки ТОВ “Ерго Волинь Люкс” зобов'язується протягом терміну дії цього договору передати у власність ТОВ “Фасад Експо” товар в асортименті (будівельні матеріали та інструменти) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.
Відповідно до пунктів 2.1.- 2.3., 2.7. договору поставки асортимент, кількість та терміни поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами у вигляді замовлення (в тому числі і усного) та оформленням рахунку на оплату. Товар передається покупцю по видаткових накладних, які оформляються на кожну поставку товару, та оформленою покупцем належним чином довіреністю на одержання товару. Факт отримання покупцем товару та перехід права власності відбувається шляхом підписання видаткових накладних. Продавець зобов'язується передати товар покупцеві на протязі 4-х робочих днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно з пунктами 3.2.-3.3. вказаного договору оплата здійснюється на умовах 100% попередньої оплати від вартості замовленої партії товару, якщо інше не погоджено сторонами у відповідному додатку до цього договору. Розрахунок проводиться у гривнях шляхом перерахування суми вартості товару на поточний рахунок продавця.
На виконання договору поставки №01/02/2021 від 01.02.2021 ТОВ “Ерго Волинь Люкс” (продавець) виставило ТОВ “Фасад Експо” (покупець) рахунок №47 від 18.05.2021 на загальну суму 107499,00 грн. (в тому числі ПДВ на суму 17916,50 грн), згідно якого ТОВ “Фасад Експо” 18.05.2021 проведено оплату за товар - “плита Rіgips PRO” в розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №102 від 18.05.2021 (а.с. 33-34).
За вказаною господарською операцією позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №5 від 18.05.2021 на загальну суму 100000,00 грн. (в тому числі ПДВ на суму 16666,67 грн.) (а.с. 23).
Відповідно до квитанції від 08.06.2021 №9149900668 реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6809, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (а.с. 24).
Для підтвердження реєстрації спірної податкової накладної позивач подав до контролюючого органу повідомлення №1 від 23.06.2021 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що підтверджується квитанцією №2 від 23.06.2021 про отримання ГУ ДПС у Волинській області вищевказаних пояснень та документів (а.с. 26). В додатках до вказаного повідомлення позивач надав пояснення ТОВ “Ерго Волинь Люкс” та копії наступних документів: дистриб'юторського договору №474/21 від 01.01.2021; договору поставки №01/02/2021 від 01.02.2021; рахунку на оплату №47 від 18.05.2021; платіжного доручення №102 від 18.05.2021; платіжного доручення №109 від 26.05.2021. У поясненнях до повідомлення позивачем вказано, що між ТОВ “Ерго Волинь Люкс” та ТОВ “Фасад Експо” 01.02.2021 укладений договір поставки №01/02/2021, згідно якого оплата за товар здійснюється на умовах 100% передоплати. Згідно даного договору 18.05.2021 ТОВ “Ерго Волинь Люкс” виставило рахунок №47, по якому відбулася часткова оплата від ТОВ “Фасад Експо” в розмірі 100000,00 грн. Згідно з п.1 ст.187 ПК України на дану оплату була виписана податкова накладна №5 від 18.05.2021 (а.с. 27).
Однак, відповідачем винесено рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.06.2021 №2814681/44021475 (а.с. 36). Даним рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 18.05.2021 у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, додатково зазначено про відсутність підтверджуючих первинних документів щодо придбання та реалізації товару.
На вказане рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ “Ерго Волинь Люкс” 05.07.2021 подано скаргу з первинними документами, за результатами розгляду якої комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 08.07.2021 №31343/44021475/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с. 37, 45).
Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся із цим позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність спірного рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 18.05.2021. Оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, за якою складено спірну податкову накладну, ознак порушення вимог законодавства щодо її складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідність і задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №5 від 18.05.2021 в ЄРПН.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
За приписами пункту 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).
Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).
Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку №1165.
Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наявна в матеріалах справи квитанція від 08.06.2021 №9149900668 свідчить, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 18.05.2021 слугувало те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6809, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до п.12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
Судом встановлено, що на підтвердження обставин щодо відсутності у такій таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 6809 як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами в порушення ч.2 ст.77 КАС України суду не надано, належної мотивації таких висновків, зокрема не вказано, якою саме була величина залишку обсягу постачання такого товару/послуги та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, що свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
При цьому пропозиція у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Тобто, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Разом з тим судом враховується, що позивачем були надані письмові пояснення на підтвердження господарських операцій з контрагентом.
З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної позивача від 18.05.2020 №5 було зупинено безпідставно.
Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Також, пунктом 5 Порядку №520 визначено орієнтовний перелік документів, з огляду на словосполучення «може включати», необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Вичерпний перелік підстав для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведено у пункті 11 Порядку №520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В матеріалах справи наявні відомості, що позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення на підтверджують проведення господарських операцій. Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено і такі судом не встановлено.
Так, на підтвердження придбання реалізованого товару позивачем надано копію дистриб'юторського договору №474/21 від 01.01.2021 укладеного між ТОВ “Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна” (Продавець) та ТОВ “Ерго Волинь Люкс” (Дистриб'ютор), де ТОВ “Ерго Волинь Люкс” є офіційним дистриб'ютором та регіональним представником ТОВ “Сен-Гобен Будівельна Продукція Україна”, однією з продукцій якого є гіпсокартон (Rіgips), а також копії видаткових накладних від 24.03.2021 №830056441, №830056442, №830056443, від 30.042021 №830056902, від 26.05.2021 №830057160, копію платіжного доручення від 26.05.2021 №109.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 дистриб'юторського договору №474/21 від 01.01.2021 продавець зобов'язується продавати дистриб'юторові, дистриб'ютор - купувати у продавця (на підставі прийнятих продавцем замовлень) товари, матеріали під торгівельними марками Isover та Weber, а також супутні матеріали розповсюджувані продавцем та перелічені в прайс-листах продавця, дистриб'ютор також зобов'язується робити все можливе для розвитку й збільшення продажу товарів на всій території України.
Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №5 від 18.05.2021 за господарською операцією з реалізації ТОВ “Фасад Експо” товару плита RIGIPS PRO позивач надав податковому органу та суду копії наступних документів: договір поставки від 01.02.2021 №01/02/2021, укладений між ТОВ “Ерго Волинь Люкс” (продавець) та ТОВ “Фасад Експо” (покупець), рахунок на оплату №47 від 18.05.2021 на загальну суму на суму 107499,00 грн, платіжне доручення від 18.05.2021 №102 на загальну суму на суму 100000,00 грн..
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Таким чином, оплата 18.05.2021 товару платіжним дорученням №102 від 18.05.2021 на загальну суму 100000,00 грн. є підставою для виникнення податкових зобов'язань у позивача та виникнення визначеного законом права на складання податкової накладної №5 від 18.05.2021 на загальну суму 100000,00 грн (в тому числі ПДВ на суму 16666,67 грн), реєстрацію якої було зупинено контролюючим органом.
Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, а також спростовує обставини перевищення обсягу постачання товару величини залишку обсягу придбання такого товару. І з цього приводу суд першої інстанції правильно вказав, що наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Необґрунтованими є покликання скаржника на те, що на момент прийняття оспорюваного рішення Комісії ГУ ДПС у Рівненській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладних, оскільки позивачем не надано копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також підтверджуючих первинних документів щодо придбання та реалізації товару, не конкретизувавши, яких саме документів не вистарчає для виключення сумнівів та можливої реєстрації податкової накладної.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 червня 2021 року в справі №2040/7098/18.
Водночас, на переконання колегії суддів, досліджений обсяг первинних документів, наданий позивачем контролюючому органу та суду на підтвердження здійснення з контрагентами господарських операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем копії первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене позивачем рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 30.06.2021 №2814681/44021475 не відповідає встановленим у ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак порушує права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання його протиправним та скасування.
Щодо доводів апеляційної скарги з покликанням на дискреційність повноважень контролюючого органу при прийнятті рішення про реєстрацію ПН/РК, вказуючи, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної у порядку та з урахуванням висновків суду у цьому рішенні, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас, суб'єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої.
Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат, що не оспорюється апелянтом (відповідачем).
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року в адміністративній справі №140/11260/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго Волинь Люкс" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль