Справа №295/4316/22
Категорія 304
3/295/2003/22
16.06.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зіневич І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1
за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до змісту протоколу серії НГ №002622 про військове адміністративне правопорушення від 15.05.2022, старший солдат ОСОБА_1 , 14.05.2022 об 21 год. 40 хв. на території військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та зазначив, що вину не визнає повністю, просив закрити провадження по справі за відсутності адміністративного правопорушення.
В ході судового розгляду представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Р.М. просив закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів вчинення правопорушення.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як видно зі змісту протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГ № 002622 від 15.05.2021, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме за перебування в стані алкогольного сп'яніння на території військового об'єкта в умовах особливого періоду.
Разом з тим, в ході розгляду даної адміністративної справи встановлено, що матеріали справи про військове адміністративне правопорушення не містять будь-яких допустимих та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які йому інкриміновані у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії НГ № 002622.
Як убачається з диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі саме порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи протокол серії НГ №002622 від 15.05.2022 стосовно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Так, в порушення ст.256 КУпАП, у протоколі у повному обсязі не викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме не зазначено, що саме ставиться у провину ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або те, що вчинено в умовах особливого періоду.
Крім того, в порушення вимог ст.256 КУпАП, суть адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення викладено не у відповідності до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП а саме: не зазначено чим передбачений особливий період, з якого часу, на підставі якого нормативного чи законодавчого акту він діє.
Разом з тим, з огляду на відсутність єдиного нормативного акту в Україні, який регулює порядок проходження огляду на факт встановлення перебування в стані алкогольного сп'яніння військовослужбовців, до правовідносин, що склались в даному провадженні про адміністративне правопорушення, слід застосувати положення Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 р. №515 .
Згідно з п.п. 11 п.2 розділу VІІІ Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 № 515 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 21.05.2020 № 164 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.07.2020 за № 671/34954 (далі Інструкція), якщо в діях військовослужбовця (військовозобов'язаного) чи працівника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 44,172-10 - 172-20,173,174,178, 184-1, 185,185-7 КУпАП, крім протоколу про адміністративне затримання, складається також і протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно п.п.7 п.3 розділу VIII Інструкції за наявності ознак алкогольного сп'яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні). Перед проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноважена посадова особа інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
У разі незгоди порушника на проведення огляду уповноваженою посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), організовує направлення затриманого до закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, або закладів охорони здоров'я, які підпорядковані Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 16), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
За результатами огляду на стан сп'яніння та за лабораторними дослідженнями встановлюється ступінь сп'яніння, який вноситься до акту медичного огляду. Огляд у закладі охорони здоров'я проводиться в присутності посадової особи Служби правопорядку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 14.05.2022 щодо ОСОБА_1 , який складений невідомою особою на прізвище ОСОБА_2 , останній відмовився від обстеження за допомогою газоаналізатора Алкофор 307, с/н НОМЕР_2 .
Пунктом 7 наказу Міністерства оборони України від 29.08.2013 року № 580 «Про заходи щодо попередження пияцтва та впровадження здорового способу життя у Збройних Силах України, встановлено, що фахівцям медичної служби за наказами відповідних командирів (начальників) проводити медичний огляд осіб, які підозрюються у вживанні спиртних напоїв у службовий час або перебувають на службі в нетверезому стані, з метою встановлення факту вживання спиртних напоїв. У разі неможливості провести вказаний огляд за місцем дислокації направляти військовослужбовця або працівника Збройних Сил України до військово-медичних закладів (військово-медичних клінічних центрів, шпиталів), які мають необхідне обладнання, для проведення діагностування стану алкогольного сп'яніння. У разі відмови військовослужбовця або працівника Збройних Сил України від проходження медичного огляду під час визначення факту вживання спиртних напоїв враховувати інші ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці тощо).
Однак, в порушення вимог п.7 наказу Міністерства оборони України № 580 від 29.08.2012, ОСОБА_1 не було направлено до медичного закладу, який має необхідне обладнання, для проведення діагностування стану алкогольного сп'яніння, а його обстеження було проведено у медичному пункті, без будь-яких лабораторних досліджень.
Крім того, медичний огляд осіб, які підозрюються у вживанні спиртних напоїв або перебувають на службі у нетверезому стані, з метою встановлення факту вживання спиртних напоїв, проводиться фахівцями медичної служби. Такими є медичні працівники, які пройшли спеціальну підготовку.
Проте, як убачається з матеріалів справи, відсутні докази на підтвердження компетенції ОСОБА_2 щодо проведення медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння, оскільки згідно її пояснень вона працює санітар інструктором.
Крім того, форма акту медичного обстеження не відповідає вимогам нормативно-правового акту, так як не містить належного висновку про ступінь сп'яніння ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування за допомогою газоаналізатора Алкофор 307.
Однак, відповідно до Наказу Державної служби України з лікарських засобіввід 29.12.2014 року № 1529 Про державну реєстрацію медичних виробів , який є чинним на теперішній час, відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 № 1497, на підставі висновків експертизи (випробування та рекомендації Науково-експертної ради з питань державної реєстрації медичних виробів (протокол від 26.12.2014 № 13) зареєстровано та внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення медичні вироби за доданим переліком, серед яких зазначений тільки газоаналізатор Drager Alkotest виробництва Германії з необмеженим строком дії свідоцтва.
Таким чином, запропоноване використання Алкофору 307 під час медичного огляду є сумнівним.
Крім того, суд не приймає до уваги пояснення свідків, оскільки в протоколі про військове адміністративне правопорушення зазначені такі свідки як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на зворотній частині протоколу вказані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , однак до матеріалів справи долучені пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що є розбіжностями доказів в матеріалах справи.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 172-20, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП , суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя І.В. Зіневич