Справа № 420/4055/22
17 червня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 лютого 2022 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 лютого 2022 року за вих. №3712-170/Г-02/8-1500/22 щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року без обмеження максимальним розміром на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду про роз'яснення вказаного рішення суду від 21 травня 2020 року та висновків, зазначених в мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопаді 2021 оку, з розрахунку 80 відсотків розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії - провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року без обмеження її максимальним розміром на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду про роз'яснення вказаного рішення суду від 21 травня 2020 року та висновків, зазначених в мотивувальній частині постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, з розрахунку 80 відсотків розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу ОСОБА_1 внаслідок перерахунку пенсії відповідну заборгованість з 05 березня 2019 року по час проведення такого перерахунку, з урахуванням вже отриманих виплат.
Ухвалою від 13 квітня 2022 року заяву про прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію згідно Закону №2262-ХІІ. Вказує, що позивачу на виконання рішення суду по справі №420/7290/19 проведено перерахунок пенсії, однак сума пенсії була обмежена максимальним розміром. Вважає такі дії відповідача протиправними.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, в якому зазначено, що відповідач вважає необґрунтованими позовні вимоги, посилаючись при цьому на Закон України від 08.07.2011 №3668-VI та зазначаючи, що він неконституційним не визнавався.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
Позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №420/7290/19, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.040.2020: адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) розміру пенсії за вислугу років з 80 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 3347,97 грн., які складаються з: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №420/7290/19, яка набрала законної сили 09.09.2020: заяву від 14.05.2020 року за вх. №ЕП/6934/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про роз'яснення рішення суду у справі № 420/7290/19 задоволено; роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що абзац четвертий резолютивної частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з урахуванням включення до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 3347,97 грн., які складаються з: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року» слід розуміти як зобов'язання Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням у його складі: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за умови режимних обмежень, допуск Ф. 2 15 %, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі 20 %, надбавки за службу в підрозділі «К» (боротьба з корупцією) 50 %, надбавки за особливо важливі завдання 100 %, премії 10 % з 05.03.2019 року, застосувавши при розрахунку розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років визначених у довідці №1764 Управління Служби безпеки України в Одеській області..2020:
На виконання рішення по справі №420/7290/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 22 листопада 2021 року здійснило перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 (а.с.38), при цьому вбачається, що розмір пенсії позивача був обмежений максимальним розміром - 14970,00 грн.
Позивачем 04.01.2022 було направлено заяву до відповідача (а.с.20-24), в якій просив здійснити виплату йому заборгованості по пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 без обмеження її максимальним розміром.
У відповідь на заяву представника позивача відповідачем надано лист від 17.02.2022 №3712/170/Г-02/8-1500/22 (а.с.25-26), в якому зокрема з посиланням на статтю 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зазначено що: «…Оскільки відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2021 становить 1934,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.12.2021 - 19340,00 грн.
Розмір Вашої пенсії на 01.02.2022 становить 19340,00 грн.
У разі незгоди із зазначеним рішенням воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку».
Позивач, не погоджуючись з обмеженням його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 по справі №463/925/17, від 09.11.2020 по справі №813/678/18, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
При цьому суд зазначає, що ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, яка зокрема передбачає, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Щодо компетенції пенсійних органів в питанні виплати пенсії суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 (далі - Положення №28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення №28-2, головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року було прийнято постанову №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова №1279).
Постановою №1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено «Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку» та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596, від 23 липня 2014 р. № 280 та від 11 травня 2017 р. № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови №1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань… забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій…
Відповідно до п.14 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 для проведення розрахунків з уповноваженим органом, необхідних для виплати пенсій, грошової допомоги, уповноважена організація відкриває у банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Для забезпечення своєчасної виплати пенсій, грошової допомоги уповноважений орган перераховує кошти уповноваженій організації на її поточні рахунки із спеціальним режимом використання за два робочих дні до початку виплатного періоду та протягом виплатного періоду - не пізніше ніж за два робочих дні до встановленої дати виплати, а для виплати допомоги на поховання - за два робочих дні до початку виплатного періоду та забезпечує авансування необхідних коштів протягом місяця, що обумовлюється договором.
Згідно з п.2 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 (до змін внесених постановою КМ № 277 від 29.03.2021) уповноважений орган - Пенсійний фонд України, головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Пунктом 2 вказаного Порядку (за змінами, внесеними постановою КМ № 277 від 29.03.2021) визначено, що уповноважений орган - головне управління Пенсійного фонду України в області, м. Києві, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центр з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Відтак, враховуючи вищевикладене, те, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 лютого 2022 року за вих. №3712-170/Г-02/8-1500/22 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2022 №3712-170/Г-02/8-1500/22, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №420/7290/19 з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 по справі №420/7290/19 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсій з 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно питання щодо здійснення з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення є похідним і повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що спору щодо здійснення з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2021 року по справі №580/1285/20.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Також позивач у позовній заяві просить допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за 1 місяць.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи те, що предметом розгляду даної справи є перерахунок позивачу пенсії, а не стягнення заборгованості по ній, КАС України не передбачено негайного виконання рішення щодо перерахунку пенсії, суд вважає, що підстави для негайного виконання даного рішення відсутні.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність зобов'язання відповідача подати звіт про виконання даного рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2022 №3712-170/Г-02/8-1500/22, у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №420/7290/19 з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 по справі №420/7290/19 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Вовченко O.A.