ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
17.06.2022Справа № 910/3756/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК"
про забезпечення позову
у справі № 910/3756/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК" бул. Обсерваторна, буд. 10, кв. 19, м. Київ, 04053
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108
про витребування майна (акцій) з чужого незаконного володіння
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТДМК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" про витребування з чужого незаконного володіння 2 160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 штук, що становить 90 % статутного капіталу цього емiтента.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт протиправного відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю "ТУВІСОН" спірних акцій емітента ПАТ "Укренергозбут" в кількості 2160 штук на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" за наявності арешту, накладеного на вказані акції ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20, що, на думку позивача, є підставою для витребування спірного майна (акцій) із чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача) згідно ст. 387 ЦК України згідно віндикаційного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20887/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.07.2022 року.
Через канцелярію суду 10.06.2022 року позивачем подано заяву б/н від 10.06.2022 року про забезпечення позову, в якій позивач в порядку ст. 137 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення даного позову шляхом:
- накладення арешту на 2160 (дві тисячі сто шістдесят) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 (дві тисячі сто шістдесят) штук, що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108; ідентифікаційний код 42243511) у будь - якій депозитарній установі;
- заборони Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" (0471, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 17/8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30370711), всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо 2160 (двох тисяч ста шістдесяти) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 (дві тисячі сто шістдесят) штук; що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108; ідентифікаційний код 42243511);
- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" надіслати повідомлення разом із цим судовим рішенням депозитарним установам, на рахунках яких обліковуються 2160 (дві тисячі сто шістдесят) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 (дві тисячі сто шістдесят) штук; що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108; ідентифікаційний код 42243511);
- зобов'язати депозитарну установу, в якій відкрито рахунок в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108; ідентифікаційний код 42243511) внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на 2160 (дві тисячі сто шістдесят) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОЗБУТ", що обліковуються на рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЛІ" (провулок Квітневий, буд. 1-А, кв. 60, м.Київ, 04108; ідентифікаційний код 42243511).
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Селівону А.М.
Дослідивши подану позивачем заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Згідно з ч.ч.1, 3 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому, посиланням на небажання і незацікавленість останнього добровільно сплачувати заборгованість.
В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв'язку з предметом позовних вимог та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Наразі, в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду першої інстанції, та значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, зокрема, внаслідок можливого подальшого відчуження спірних акцій Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДЛІ» на користь інших третіх осіб.
Разом з тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20 задоволено заяву ТОВ «ТДМК» про забезпечення позову до звернення з позовом та накладено арешт на 2160 (дві тисячі сто шістдесят) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 (дві тисячі сто шістдесят) штук, загальна номінальна вартість акцій: 21600 (двадцять одна тисячі шістсот грн. 00 коп.) гривень), що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах (депозитарний код рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 ) на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУВІСОН" (04108, місто Київ, провулок Квітневий, будинок 1-А, квартира 60; код ЄДРПОУ 42480394), відкритому в Публічному акціонерному товаристві Акціонерному банку "Південний" (65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 6/1; код ЄДРПОУ 20953647, код міждепозитарного обліку депозитарної установи 300558); заборонено Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" (0471, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 17/8, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30370711), ПАТ АБ "Південний" (65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 6/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20953647 та всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо 2160 (двох тисяч ста шістдесяти) простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ" (форма випуску акцій: іменні; форма існування акцій: бездокументарна; найменування емітента акцій: Приватне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОЗБУТ"; код ЄДРПОУ емітента акцій: 30167642; міжнародний ідентифікаційний номер акцій (ISIN): UA4000121560; номінальна вартість 1 (однієї) акції, грн.: 100 (сто грн. 00 коп.) гривень; загальна кількість акцій: 2160 (дві тисячі сто шістдесят) штук; загальна номінальна вартість акцій: 21600 (двадцять одна тисячі шістсот грн. 00 коп.) гривень), що становить 90% статутного капіталу цього емітента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах (депозитарний вод рахунку в цінних паперах НОМЕР_1 ) на ім'я ТОВ "ТУВІСОН" (04108, місто Київ, провулок Квітневий, будинок 1-А, квартира 60, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42480394), відкритому в ПАТ АБ "Південний" (65059, Одеська область, місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 6/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20953647, код між депозитарного обліку депозитарної установи 300558).
При цьому саме на наявність вказаної заборони відчуження акцій згідно ухвали суду від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20, всупереч наявності якої ТОВ «ТУВІСОН» здійснено відчуження спірних простих іменних акцій бездокументарної форми існування в кількості 2160 штук, емітованих ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ" , позивач, зокрема, посилається в обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог, стверджуючи про незаконне недобросовісне набуття ТОВ «ЕДЛІ» права власності на вказані акції та наявність підстав для їх вирування згідно ст. 387 ЦК України.
За наслідками звернення ТОВ «ТДМК» до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до 1) ОСОБА_1 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФЕСІЙНА КОМЕРЦІЯ", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУВІСОН", 4) Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 року у справі №910/11388/20 у задоволенні позову відмовлено повністю та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №910/10712/20.
В свою чергу постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30.09.2021 року, скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Визнано недійсним договір №БВ310-18 купівлі-продажу цінних паперів від 28.03.2018. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Тувісон» на користь ТОВ «ТДМК» 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Укренергозбут», що становить 90 % статутного капіталу цього емiтента, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ТОВ «Тувісон», відкритому в ПАТ Акціонерний банк «Південний». Зобов'язано ПАТ Акціонерний банк «Південний» провести безумовну облікову операцію списання 2 160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Укренергозбут» з рахунку у цінних паперах НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ТОВ «Тувісон» в АБ «Південний», та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі ТОВ «Основа Цінні Папери» на ім'я ТОВ «ТДМК».
При цьому згідно висновків апеляційної інстанції, які підтримані Верховним Судом, враховуючи, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог, були відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20.
Наразі, можливе набуття іншим суб'єктом у власність спірного майна (акцій) може істотно ускладнити виконання рішення суду у справі, а отже вищевказані обставини, на думку позивача, ставлять під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі в разі задоволення позову, оскільки існує загроза про неможливість або утруднення виконання рішення суду.
Вирішуючи питання забезпечення позову на стадії відкриття провадження у справі, суд не вдається до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, отже має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.
Суд наголошує, що в межах господарської справи № 910/11388/20 (ухвалою у справі № 910/10712/20 від 24.07.2020 року), накладено арешт на спірні акції кількістю 2160 штук, а також заборонено ПАТ «Національний депозитарій України», ПАТ АБ «Південний» та всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо 2160 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ "УКРЕНЕРГОЗБУТ".
Тобто, з урахуванням рішень апеляційної та касаційної інстанцій, станом на час розгляду судом заяви позивача про забезпечення позову у справі № 910/3756/22 ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20 про накладення арешту на спірні акції є чинною та в судовому порядку не скасована.
Суд зазначає, що згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, при цьому держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поряд з цим, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, за наявності вказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 року про арешт цінних паперів (акцій) в межах розгляду господарської справи № 910/11388/20 (ухвала у справі № 910/10712/20), яка набрала законної сили, суд зауважує про недоцільність вжиття заходів забезпечення позову, заявлених позивачем до застосування згідно ст. 137 ГПК України, позаяк заявлені позивачем заходи забезпечення позову по суті є дублюванням раніше вжитих засобів щодо одного і того ж індивідуально визначеного майна, яке становить предмет спору у справах № 910/3756/22 та № 910/11388/20.
Будь - яких інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову, окрім посилання на можливість відчуження спірного майна (акцій) відповідачем, заявником в поданій суду заяві не наведено.
При цьому правова оцінка судом підстав та обставин невиконання ухвали суду про забезпечення позову від 24.07.2020 року у справі № 910/10712/20 в разі належного пред'явлення її до виконання має надаватись в межах іншого процесуального розгляду.
Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, враховуючи висновки суду щодо недоцільності вжиття заходів забезпечення позову, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДМК" до застосування згідно ст. 137 ГПК України у даній справі, суд зазначає про відсутність достатніх обґрунтованих підстав для забезпечення позову та, відповідно, відмову про відмову в задоволенні поданої заяви позивача.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДМК" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.06.2022 року та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон