"17" червня 2022 р. Справа № 363/1566/22
17 червня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Рудзей Юрій Володимирович (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 27-29) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13 офіс. 524), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотарільного округу Бригіда Володимир Олександрович (02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, прим. 3), Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович (07300, Київська область, м. Вишгород, промисловий майданчик «Карат», 5-А, офіс 511) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, яку передано судді, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, тому дані вимоги слід залишити без руху.
Так в силу ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992, 40 гривень.
Всупереч вказаних вимог закону, позивач не сплатила суму судового збору, а як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Так, згідно п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьоїстатті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні позову споживачем.
Однак, у спірних правовідносинах позивачем оскаржується виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом про звернення стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки/застави. Таким чином, у даному випадку, позивач не може керуватися ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених цим Законом. Однак в порушення даних вимог закону, позивач у своїй позовній заяві взагалі не посилається на зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 цього Закону.
Предметом спору у позовній заяві є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі, встановленому законом, а саме у розмірі 992,40 гривень.
Крім того, позивачем на підтвердження своїх доводів долучені копії документів неналежної якості та є не читабельними, зокрема копія договору про надання правової допомоги, копія договору про надання кредиту та копія виконавчого напису, що не дає можливості суду їх дослідити та у визначеному законом порядку встановити обставини на які посилається позивач. Також, з копії договору про надання правової допомоги не можливо встановити з ким адвокат Рудзей Ю.В. його уклав, оскільки у договорі відсутні відомості з ким саме адвокат укладає даний договір.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач обґрунтовуючи підсудність даної справи саме Вишгородському районному суду Київської області посилається на вимоги ч. 12 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання. Місцем виконання оскаржуваного виконавчого напису є місце реєстрації боржника, однак на підтвердження доказів, щодо зареєстрованого місця проживання позивача у Вишгородському районі Київської області, позивачем суду не надано.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути зазначені недоліки протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали, із виконанням усіх вимог, зазначених у ст. 175, 177 ЦПК України та в ухвалі суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Рудзей Юрій Володимирович (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 27-29) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13 офіс. 524), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотарільного округу Бригіда Володимир Олександрович (02068, м. Київ, пр.-т Григоренка, прим. 3), Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович (07300, Київська область, м. Вишгород, промисловий майданчик «Карат», 5-А, офіс 511) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Ю. Котлярова