12 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/3553/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Жуков С. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної казначейської служби України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021
у справі № 905/3553/15
за позовом Компанії Ceska Exportni Banka, a.s.
до 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
2) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
3) Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області
4) Міністерства юстиції України
5) Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод скловиробів"
за участі Прокуратури Донецької області
про стягнення 23 215 729 грн
1. Рух справи
1.1. Компанія Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України 23 215 729,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23 215 729,00 грн.
1.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора міста Києва на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №905/3553/15.
1.4. 23.06.2021 до Господарського суду міста Києва від представника Ceska Exportni Banka, a.s. надійшла скарга в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, мотивована незаконним та тривалим невиконанням посадовими особами Управління державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області та Казначейської служби України щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 905/3553/15, а також виданих у цій справі наказів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2021: скаргу представника Ceska Exportni Banka, a.s. в порядку судового контролю за виконанням судового рішення задоволено частково; визнано незаконним рішення посадових осіб Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області та Державної казначейської служби України в частині невиконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15; зобов'язано посадових осіб Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області та Державну казначейську службу України виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №905/3553/15, на виконання якої був виданий наказ Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 905/3553/15; в іншій частині вимог скарги відмовлено.
2.2. Ухвала місцевого господарського суду в частині задоволення скарги мотивована тим, що чинна постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №905/3553/15 є обов'язковою до виконання. Також в ухвалі зазначено про те, що судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали в порядку статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи
3.1. 05.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Ceska Exportni Banka, a.s. про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив суд вирішити питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №905/3553/15 заяву Ceska Exportni Banka, a.s. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №905/3553/15 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених Компанією Ceska Exportni Banka, a.s.
3.4. 20.01.2021 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 було видано відповідний наказ.
3.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 задоволено заяву Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15. Виправлено помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та зазначено вважати вірною дату набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 905/3553/15 - 12.01.2021.
3.6. Представник Ceska Exportni Banka, a.s. надіслав до Управління державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області (далі - УДКС України у м. Бахмуті Донецької області) заяву про виконання судового рішення за вих.№736 від 08.06.2021, до якої додав оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15 та завірену судом копію ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15.
3.7. 22.06.2021 на адресу представника Ceska Exportni Banka, а. s. надійшов електронний лист УДКС України у м. Бахмуті Донецької області за №05-11/998 від 22.06.2021, в якому зазначено про те, що УДКС України у м. Бахмуті Донецької області 17.06.2021 отримано та зареєстровано за № 10-2981/05 заява про виконання судового рішення по справі від 20.01.2021 №905/3553/15 про стягнення з Державного бюджету України через Управління на користь Компанії Ceska Exporter Banka, a. s. судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
3.8. Керуючись пп.2 п.11 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок виконання рішень), яким визначений механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, Управлінням прийнято рішення про відкладення безспірного списання коштів за необхідністю отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення суду, а саме копію розрахункового документа щодо перерахування судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
3.9. Відповідно до п.6 Порядку для виконання рішення суду у даній справі, зокрема, постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, заявник мав подати органу казначейської служби заяву про виконання судового рішення, в якій має бути зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, а також подати виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва № 905/3553/15 від 20.01.2021. Заявник дотримався положень п.6 вказаного Порядку.
3.10. Нормами чинного законодавства (стаття 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", стаття 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів") передбачено обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, тому орган державної казначейської служби зобов'язаний виконати наказ Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15, навіть за відсутності копії розрахункового документа щодо перерахування судового збору у розмірі 1 921,00 грн, оскільки постанови Кабінету Міністрів України є лише підзаконними нормативними актами, які не можуть протирічити законам України.
3.11. З матеріалів справи вбачається, що судовий збір у сумі 1 921,00 грн, який підлягає стягненню за наказом Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15, було сплачено скаржником з порталу http//court.gov.ua через мережу Інтернет у режимі реального часу, що не передбачає наявності копії розрахункового документа щодо перерахування судового збору.
3.12. УДКС України у м. Бахмуті Донецької області у даній справі не лише орган, який виконає рішення суду, а й є учасником справи, якому достеменно відомо про підстави стягнення судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021.
4.2. Постанова суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскаржувана ухвала суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстави для її скасування відсутні.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. 17.12.2021 Державна казначейська служба України (далі - ДКС України, скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні скарги у повному обсязі.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", порушено норми пунктів 6 та 17 Порядку виконання рішень (щодо вимоги про надання розрахункового документу стягувачем та щодо обов'язку повернення судового збору ДКС України та УДКС України у м. Бахмуті Донецької області, а не Головним управлінням ДКС у місті Києві, як передбачено законодавством).
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2022 відмовлено ДКС України у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі № 905/3553/15. Касаційну скаргу ДКС України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у визначеному розмірі, виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень, в яких зазначити підстави касаційного оскарження із зазначенням норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування із конкретизацією правовідносин, щодо яких цей висновок відсутній.
7.2. 28.01.2022 ДКС України направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучила доказ сплати судового збору та касаційну скаргу в новій редакції з обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДКС України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №905/3553/15 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини тринадцятої статті 8 та частини п'ятої статті 301 ГПК України.
7.4. Головуючий суддя Васьковський О. В. з 16.02.2022 по 25.02.2022 перебував у відпустці.
7.5. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
7.6. В подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, дію воєнного стану продовжено, а саме: Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, від 18.04.2022 № 259/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, від 17.05.2022 № 341/2022 - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.7. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
8. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги
8.1. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
9.1. Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить з такого.
9.2. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до місцевого господарського суду з скаргою в порядку контролю за виконанням судового рішення, згідно з прохальною частиною якої просив суд:
- визнати незаконними рішення/дії/бездіяльність посадових осіб УДКС України у м. Бахмуті Донецької області та ДКС України в частині невиконання рішення у справі №905/3553/15 та виданих наказів;
- зобов'язати посадових осіб УДКС України у м. Бахмуті Донецької області та ДКС України виконати рішення у справі № 905/3553/15 та видані накази;
- постановити окрему ухвалу за встановленими фактами.
9.3. Вимоги поданої скарги обґрунтовані з посиланням на статті 124, 129, 129-1 Конституції України, статті 18, 326, 327, 339-345 ГПК України, статтю 382 Кримінального кодексу України, положення Законів України "Про судоустрій та статус суддів", "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Позивач наголошував на тому, що на дату звернення з скаргою до суду рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 905/3553/15 та видані у цій справі накази залишаються невиконаними, зокрема наказ від 20.01.2021 про стягнення 1 921,00 грн судового збору згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі № 905/3553/15, до якого були внесені виправлення ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021. На переконання позивача, незаконне, систематичне та тривале невиконання посадовими особами Управління ДКС України у м. Бахмуті Донецької області та ДКС України вищезгаданого рішення суду у справі №905/3553/15 та виданих у цій справі наказів позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на стягнення присудженого за рішенням суду.
9.4. Суд першої інстанції частково задовольнив скаргу позивача, визнавши незаконним рішення посадових осіб УДКС України у м. Бахмуті Донецької області та ДКС України в частині невиконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15 та зобов'язав вищезгаданих посадових осіб виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №905/3553/15, на виконання якої був виданий наказ Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі №905/3553/15. В задоволенні решти вимог скарги суд відмовив.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та залишив без змін ухвалу від 08.07.2021.
9.5. З наявних у справі матеріалів та встановлених судом першої інстанції обставин вбачається наступне:
- на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 Господарським судом міста Києва було видано наказ від 20.01.2021 про стягнення 1 921,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з Державного бюджету України через УДКС України у м. Бахмуті Донецької області на користь Компанії Ceska Exportni Banka, a.s;
- оскільки в наказі від 20.01.2021 було допущено описку в зазначенні дати набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021, виконавчий документ було повернуто стягувачу згідно з листом УДКС України у м. Бахмуті Донецької області від 09.02.2021 № 02-32/305;
- після виправлення помилки в наказі від 20.01.2021 згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у справі № 905/3553/15, позивач направив УДКС України у м. Бахмуті Донецької області заяву про виконання судового рішення (вих.№736 від 08.06.2021) з доданими до неї оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 905/3553/15 та завіреною судом копією ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2021;
- УДКС України у м. Бахмуті Донецької області в електронному листі за №05-11/998 від 22.06.2021, посилаючись на пп.2 п.11 Порядку виконання рішень, повідомило позивача про прийняття рішення щодо відкладення безспірного списання коштів з огляду на необхідність отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення суду, а саме копії розрахункового документа про перерахування судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
9.6. Надаючи оцінку доводам скаржника, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Верховний Суд зазначає наступне.
За змістом статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
9.7. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
9.8. Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
9.9. В статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
9.10. Стаття 5 названого Закону визначає органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Відповідно до частини першої згаданої статті примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
9.11. Згідно зі статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
9.12. Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
9.13. В статтях 1, 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
9.14. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").
9.15. Як уже зазначалося вище, позивач у скарзі, поданій в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, просив суд визнати незаконними рішення/дії/бездіяльність посадових осіб УДКС України у м. Бахмуті Донецької області та ДКС України в частині невиконання рішення у справі №905/3553/15 та виданих наказів, а також зобов'язати згаданих посадових осіб виконати рішення у справі № 905/3553/15 та видані накази, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на незаконне та тривале невиконання посадовими особами органів Казначейства судового рішення та виданих у цій справі виконавчих документів.
9.16. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 (з подальшими змінами та доповненнями) затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Казначейство), згідно з яким:
- Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (пункт 1);
- Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4);
- Казначейство з метою організації своєї діяльності контролює діяльність територіальних органів Казначейства (підпункт 4 пункту 5);
- Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9).
9.17. Виходячи з норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Положення про Державну казначейську службу України, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, діяльність яких з метою організації своєї діяльності контролює безпосередньо.
9.18. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок виконання рішень), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
9.19. Згідно з пунктом 3 вищезгаданого Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
9.20. Виходячи з системного аналізу Порядку виконання рішень, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейство може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
9.21. Відповідно до положень пункту 15 Порядку виконання рішень дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду.
9.22. Разом з цим, ані в Порядку виконання рішень, ані в Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.
9.23. Згідно з положеннями статті 339 ГПК України, на яку міститься посилання в ухвалі місцевого господарського суду та скарзі позивача, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
9.24. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишено те, що ГПК України та Закон України "Про виконавче провадження" передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.
9.25. Натомість Казначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 910/9927/13 та від 04.12.2020 у справі №904/3118/20).
9.26. Згідно з положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
9.27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
9.28. Розглядаючи подану Компанією Ceska Exportni Banka, а. s. скаргу, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тій обставині, що в скарзі викладено вимоги про визнання незаконними рішень/дій/бездіяльності посадових осіб ДКС України, яка є юридичною особою публічного права, та її територіального органу - УДКС України у м. Бахмуті Донецької області, в частині невиконання судового рішення та виданих виконавчих документів (наказів), а також про зобов'язання згаданих осіб вчинити дії щодо виконання рішення суду і відповідних наказів (зокрема наказу Господарського суду міста Києва від 20.01.2021, виданого на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 у справі №905/3553/15).
9.29. З огляду на характер правовідносин у цій справі, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду вищезгаданої скарги позивача на дії ДКС України та її територіального органу в порядку господарського, а не адміністративного судочинства (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 916/1227/16, від 31.10.2018 у справі 905/2087/17, від 12.09.2018 у справі № 916/223/17, від 29.08.2018 у справі № 916/376/15-г).
9.30. Вимоги щодо визнання бездіяльності органів казначейства незаконною та зобов'язання вчинити дії прямо пов'язані із виконанням покладених законодавством на Казначейство функцій щодо забезпечення виконання рішень суду у спосіб безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється), мають ознаки публічно-правового спору, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
9.31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина друга статті 231 ГПК України).
9.32. З огляду на наведені висновки, а також те, що подана Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. скарга на рішення/дії/бездіяльність органів казначейства у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, Суд роз'яснює, що розгляд вказаної скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів та має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства.
9.33. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
9.34. Згідно з частиною другою статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
9.35. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2021, постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та закриття провадження у справі №905/3553/15 в частині розгляду скарги Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. (вих.№749 від 23.06.2021), поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись ст. ст. 231, 300, 301, 308, 313-315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 у справі №905/3553/15 скасувати.
3. Закрити провадження у справі № 905/3553/15 в частині розгляду скарги Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. вих.№749 від 23.06.2021, поданої в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
4. Роз'яснити Компанії Ceska Exportni Banka, a.s., що розгляд її вимог про визнання незаконними рішення/дій/бездіяльності Державної казначейської служби України та Управління Державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області (їх посадових осіб), а також зобов'язання вчинити дії щодо забезпечення виконання рішення відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
С. В. Жуков