"14" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3678/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання А.О. Пелехаті
за участю представників:
від позивача - Заклецький В.В.,
від відповідачів - Нікогосян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 23619,18 грн., -
Приватне акціонерне товариство “Суха Балка” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення суми вартості нестачі вантажу в розмірі 23619,18 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на нездійснення відповідачем як перевізником доставки вантажу залізницею в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачу завдано збитки, які відповідно до п. 114 Статуту залізниць України підлягають відшкодуванню відповідачем.
Так, позивач вказує, що 24.07.2021 р. ПрАТ “Суха Балка” (відправник) на підставі залізничної накладної № 47327762 завантажив вантаж, зокрема, у вагони №№ 61397642, 58583949 та подав його до забирання ПАТ “Українська залізниця” (перевізник) на ст. Рокувата (м. Кривий Ріг). При цьому позивач зазначає, що графа 7 залізничної накладної № 47327762 додатково підтверджує, що вантаж перевозився згідно контракту № 2020-ОБА-17012020 від 27.01.2020 р. (для вивезення водним транспортом в Сербію).
Крім того, як вказує позивач, залізнична накладна № 47327762 створювалась в електронному вигляді. Як зазначає позивач, відносини щодо перевезення вантажів залізницею регулюються, зокрема, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України та іншими нормативними актами. Також позивач додає, що згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Згідно до положень статті 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Так, за ствердженнями позивача, маса вантажу визначена відправником на 150-тонному вагонному ваговому пристрої заводський № 14836000008 СВ 150000 В/2 та склала у вагоні № 61397642 - 70000,00 кг; у вагоні № 58583949 - 70000,00 кг, про що зазначено у відомості вагонів до залізничної накладної № 47327762. При цьому позивач додає, що вищезгаданий вантаж був навантажений у вагон власності ПАТ “Українська залізниця” та закріплений згідно з п. 3.1. гл. 14 Схема г ТУ Додатка № 3 до СМГС. Також позивач відзначає, що залізниця прийняла до перевезення вагони, поставивши в графі № 38 накладної № 47327762 електронний цифровий підпис (товарний касир Чернишук Вікторія Петрівна), при цьому у відповідності до пункту 28 Правил приймання вантажів договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Зважаючи на наведені фактичні обставини, з їх належним документальним обґрунтуванням, за ствердженнями позивача вбачається, що з боку відправника були відсутні будь-які нарікання щодо порушення порядку навантаження, оформлення передбачених Статутом документів, а також відомостей, зазначених відправником у відповідних графах залізничної накладної № 47327762, в тому числі маси вантажу, що перевозиться.
Водночас, як вказує позивач, 30.07.2021 р. на ст. Ізмаїл Одеської залізниці було складено комерційні акти:
- № 404503/113, в описовій частині якого зазначено, що за результатами контрольної перевірки (переважування), яке проводилося двічі на справних 150 тонних залізничних статичних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) встановлено, що фактична маса вантажу менша на 2900 кг, ніж та, що зазначена у залізничній накладній № 47327762 (вагон № 58583949). Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась;
- № 404503/114, в описовій частині якого зазначено, що за результатами контрольної перевірки (переважування), яке проводилося двічі на справних 150 тонних залізничних статичних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) встановлено, що фактична маса вантажу менша на 3400 кг, ніж та, що зазначена у залізничній накладній № 47327762 (вагон № 61397642). Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась.
За ствердженнями позивача, обставини, зазначені у відповідній описовій частині комерційних актів №№ 404503/113 та 404503/114 свідчать про втрату вантажу саме під час перевезення.
Наразі позивач зауважує, що статтею 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
При цьому позивач вказує, що вартість вантажу складає 4820,24 грн. (177,28 доларів США) за 1 т (вартість 1 т продукції визначена відповідно доповненню № 1 додатку № 7 до контракту № 2020-05А- 17012020 від 27.01.2020 р.). Між тим позивач додає, що відповідно до даних, розміщених на офіційному веб-сайті Національного банку України станом, на 24.07.2021 р. один долар США становить 27,19 грн., а відтак загальна кількість нестачі вантажу за накладною № 47327762 - 6,3 т.
Крім того позивач зазначає, що в силу положень ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна: вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0.5% маси всіх інших вантажів: норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Так, за ствердженнями позивача, природна втрата вантажу під час перевезення складає та розраховується:
- за комерційним актом № 404503/113 (вагон № 58583949) - 0,70 т: 70 т *1% = 0,70 т, де:
т - маса завантаженого вантажу відповідно до накладної № 47327762; 1% - відсоток природної втрати вантажу;
- за комерційним актом № 404503/114 (вагон № 61397642) - 0,70 т: 70 т х1% = 0,70 т, де: 70 т - маса завантаженого вантажу відповідно до накладної № 47327762; 1% - відсоток природної втрати вантажу.
Таким чином, як вказує позивач, вартість недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати складає 23619,18 грн. та розраховується наступним чином:
- за комерційним актом № 404503/113 (вагон № 58583949) - 10604,53 грн. (2.9 т - 0,70 т) * 4820,24 грн. = 10604,53 грн., де: 2,9 т - загальна кількість недостачі вантажу; 0,70 т - природна втрата вантажу під час перевезення; 4820,24 грн. - вартість 1 т вантажу;
- за комерційним актом № 404503/114 (вагон № 61397642) - 13014,65 грн. (3,4 т - 0,70 т) * 4820,24 грн. = 13014,65 грн., де: 3,4 т - загальна кількість недостачі вантажу; 0,70 т - природна втрата вантажу під час перевезення; 4820,24 грн. - вартість 1 т вантажу.
При цьому позивач зауважує, що передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Враховуючи наявність відповідного переуступного підпису на накладній № 47327762, за ствердженнями позивача, вбачається належність передбачених положеннями законодавства України прав для пред'явлення відповідної претензії саме у ПрАТ “Суха Балка”.
Крім того позивач зазначає, що 13.09.2021 р. ПрАТ “Суха Балка” було направлено на адресу АТ “Українська залізниця” претензію вих. № 69.1/1855 щодо компенсації грошових коштів за недостачу вантажу, однак 28.10.2021 р. на адресу позивача надійшла відповідь на вищевказану претензію, відповідно до змісту якої відповідач відмовився сплатити вартість недостачі вантажу, що й стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2021 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” залишено без руху, оскільки в позовній заяві невірно зазначено позивачем повне найменування відповідача, а також позивачем до матеріалів позову не надано контракт № 2020-DSA-17012020 від 27.01.2020 р., при цьому про неможливість його подання позивачем не зазначено у позові.
31.12.2021 р. від Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” до господарського суду надійшла уточнена позовна заява (вх. № 35591/21), в якій позивач зазначив вірне повне найменування відповідача. Також позивачем додано копію контракту № 2020-DSA-17012020 від 27.01.2020 р. Разом з тим позивачем зазначено, що станом на 22.12.2021 р. останнім ухвала суду від 07.12.2021 р. отримана не була, при цьому з такою ухвалою позивач ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.01.2022 р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3678/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.12.2021 р. о 10 год. 30 хв.
12.01.2022 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених ПрАТ “Суха Балка” позовних вимог. Так, в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що на підставі накладної № 47327762 від 24.07.2021 р. зі станції Роковатая ПАТ “Суха Балка” було відправлено, зокрема, вагони № 58583949, № 61397642 з вантажем - “аглоруда” для отримання їх ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” на станції призначення Ізмаїл. Водночас, як зазначає відповідач, 30.07.2021 р. станцією Ізмаїл був складений комерційний акт від № 404503/113 та акт про технічний стан вагона від 29.07.2021 р. № 61. Як вказує відповідач, відповідно до комерційного акта № 404503/113 (розділ Д) фактично виявилось: при комісійному переважуванні на підставі АЗФ ГУ-23 №3827 від 25.07.2021 р. та АЗФ № 3705 від 27.07.2021 р. на справних 150-тн. тензометричних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) по відправці, зазначеній на звороті цього акту, за документом значиться нетто 70000 кг, тара - 23500 кг, вага брутто не зазначена, фактично виявилось брутто - 90600,0 кг, тара 23500,0 кг, нетто 67100,0 кг, що менше документу на 2900,00 кг; навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів на 800-1100 мм; на поверхні вантажу воронкоподібне заглиблення над 6-7 люками праворуч за рухом поїзда довжиною 500 мм, шириною 1000 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках; течії по ст. Ізмаїл немає; вагон технічно справний (тех. акт № 61 від 29.07.2021 р.); у вагоні нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм; переваження проводилось двічі, недостача підтвердилась. При цьому відповідач зауважує, що відповідно до акта про технічний стан вагона від 29.07.2021 р. № 61, вагон № 58583949 збудований 26.02.2011 р. на заводі 115 Ф “Панютинський ВРЗ” АО УЗ, 16.03.2019 р. відбувся капітальний ремонт, вагон технічно справний; у вагоні нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм - втрата вантажу можлива; вантажовідправник при навантаженні бачити міг, заходів по ущільненню люку не прийняв; вагон неякісно підготовлений під навантаження та був завантажений у такому стані. Наразі відповідач зазначає, що на підставі комерційного акта № 404503/113 від 30.07.2021 р. на станції призначення Ізмаїл була проведена комісійна видача вагона № 58583949.
Як вказує відповідач, 27.07.2021 р. станцією Ізмаїл був складений комерційний акт від № 404503/114 та акт про технічний стан вагона від 30.07.2021 р. № 62. Як вказує відповідач, відповідно до комерційного акта № 404503/114 (розділ Д) фактично виявилось: при комісійному переважуванні на підставі АЗФ № 3705 від 27.07.2021 р. на справних 150-тн. тензометричних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) по відправці зазначеній на звороті цього акту за документом значиться нетто 70000 кг, тара - 23700 кг, вага брутто не зазначена, фактично виявилось брутто - 90300,0 кг, тара 23700,0 кг, нетто 66600,0 кг, що менше документу на 3400,0 кг; навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів на 800-1100 мм; на поверхні вантажу воронкоподібне заглиблення над 1-2 люками праворуч за рухом поїзда діаметром 1200 мм, глибиною до пола вагону; маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках; течії по ст. Ізмаїл немає; вагон технічно справний (тех. акт № 62 від 30.07.2021 р.); у вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки зазор довжиною 800 мм, шириною 40 мм; переваження проводилось двічі, недостача підтвердилась. При цьому відповідач зауважує, що відповідно до акта про технічний стан вагона від 30.07.2021 р. № 62, вагон № 61397642 збудований 12.12.2012 р. на заводі 1303 ТОВ “Дизельний завод”, 30.09.2020 р. відбувся капітальний ремонт, вагон технічно справний; у вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 800 мм, шириною 40 мм - втрата вантажу можлива; вантажовідправник при навантаженні бачити міг, заходів по ущільненню люку не прийняв; вагон неякісно підготовлений під навантаження та був завантажений у такому стані. За ствердженнями відповідача, на підставі комерційного акта № 404503/114 30.07.2021 р. на станції призначення Ізмаїл була проведена комісійна видача вагона № 61397642.
Крім того із посиланнями на ч.ч. 1, 5 ст. 31, абз. 3 ст. 32, ст. 113 Статуту залізниць України, п. 2.3 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 відповідач зауважує, що з технічних актів № 61, 62 вбачається, що люки вагонів № 61397642, 585834949 прилягають до хребтової балки нещільно: маються зазори, а відтак, враховуючи, що вагони №№ 61397642, 585834949 прибули на станцію призначення Ізмаїл у технічно справному стані, що підтверджується актами про технічний стан вагона № 61, 62 від 29.07.2021-30.07.2021 р., наявність щілин, за ствердженнями відповідача, свідчить про комерційну непридатність вагонів для перевезення агломерату, яку повинен був та мав можливість встановити відправник вантажу при навантаженні та вжити належних заходів для усунення щілин у цьому вагоні. Враховуючи наявність зазору люками вагона та хребтовою балкою, відповідач наголошує, що вантажовідправник повинен був його помітити при огляді вагона та прийняти рішення про неможливість його використання для перевезення аглоруди. Таким чином відповідач вважає, що нестача вантажу виникла виключно з вини вантажовідправника через невиконання ним вимог ст.ст. 31, 32 Статуту, п. 23 Правил перевезення вантажів навалом та насипом.
Окрім цього відповідач додає, що з позову невідомо який час пройшов між навантаженням вагонів № 61397642, 585834949 та їх відправленням, у зв'язку з чим відповідач припускає, що нестача вантажу мала місце ще до його здачі до перевезення.
За ствердженнями відповідача, визначення придатності рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні є обов'язком саме відправника, адже залізниця під час приймання вантажу для перевезення повинна та має можливість перевірити лише технічну справність вагону шляхом зовнішнього огляду та встановити відповідність та справність запірно-пломбувальних пристроїв. Так, позивач зауважує, що в даному випадку комерційна непридатність вагону викликана властивостями вантажу - аглоруди, з огляду на її фракційність, що в процесі перевезення має наслідком просипання дрібних її фракцій через конструктивні щілини кузову вагону у зв'язку з неякісною його підготовкою при навантаженні, при цьому виявити таку комерційну непридатність під час приймання вантажу до перевезення є неможливим, адже вона проявляється лише під час перевезення за результатами вібраційного впливу у русі. Таким чином, як вказує відповідач, нестача вантажу виникла виключно з вини вантажовідправника через невиконання ним вимог ст.ст. 31, 32 Статуту, п. 2.3 Правил перевезення вантажів навалом та насипом.
Стосовно вартості нестачі вантажу відповідач, посилаючись на п. “А” ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст.115, п. “Б” ст. 130 Статуту залізниць України, п.п. 1.1, 5.1, 5.2 контракту № 2020-08А-17012020, вказує, що позивач в розрахунку вартості нестачі вантажу зазначає вартість метричної тонни вантажу на рівні 177,28 доларів США (визначена відповідно до доповнення № 1 додатку № 7 до контракту № 2020-08А-17012020 від 27.01.2020 р.), згідно з умовами якого були внесені зміни до 7.2 розділу 7 додатка № 7, при цьому в п.7.1 додатка № 7 до контракту від 25.06.2021 р., яким встановлена вартість вантажу на рівні 172,04 дол. США за товар, який поставляється у липні 2021 р. та до 20 серпня 2021 року, зміни не вносились. Таким чином, як вказує відповідач, вартість вантажу на рівні 177,28 доларів США не підтверджується матеріалами справи, а вартість нестачі при розрахунку вартості вантажу на рівні 172,04 дол. США за тонну складе: (2,7 т - 0,7 т.)+ (3,4 - 0,7) * 4677,77 (172,04 дол. США * 27,19 грн.).= 22921,07 грн.
13.01.2022 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 31.01.2022 р. о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2022 р. у справі № 916/3678/21 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” про участь у судовому засіданні по справі, яке призначене на 31 січня 2022 р. о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
13.01.2022 р. від відповідача надійшли до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач додатково посилається на ч.ч. 1, 5 ст. 31, абз. 3 ст. 32, ст. 113 Статуту залізниць України, п. 2.3 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, п.п. 1, 4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу та вказує, що вантаж “аглоруда” відноситься до вантажів, перевезення яких у вагонах відкритого типу допускається, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником, при цьому перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу, а якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. Крім того відповідач додає, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із “шапкою”), такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Так, відповідач вказує, що як вбачається з матеріалів справи (п. 4 додатку № 7 до контракту № 2020-С)8А-17012020 від 27.01.2020 р.) вантаж (аглоруда), що перевозився за накладною № 47327762, складався на 92% з дрібних фракцій, розмір яких не перевищував 10 мм, тому, за ствердженнями відповідача, позивач повинен був вжити додаткових заходів щодо ущільнення конструктивних зазорів вагону з метою запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.
28.01.2022 р. від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив. Так, позивач зазначає, що з боку відповідача були відсутні будь-які нарікання щодо порушення порядку навантаження, оформлення передбачених статутом документів, а також відомостей, зазначених відповідачем у відповідних графах залізничної накладної № 47327762, в тому числі маси вантажу, що перевозиться. При цьому позивач вказує, що при огляді вагонів за накладною № 47327762 вантажовідправник не мав приводу відмовитися від поданих залізницею вагонів, а тому вантаж був завантажений та переданий на відправлення залізниці. Наразі позивач вказує, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Так, позивач наголошує, що зауважень до технічного та комерційного стану вагонів не виникало і на попутних станціях на шляху слідування поїздів, з огляду на що ПрАТ “Суха Балка” вважає, що втрата вантажу виникла через недбалість залізниці, а відтак саме на залізницю покладається відповідальність за незбереження (втрату, нестачу) прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди. При цьому позивач зауважує, що обставини, зазначені у відповідній описовій частині комерційних актів № 404503/113 та 404503/114, свідчать про втрату вантажу саме під час перевезення. Крім того позивач додає, що залізниця після проставлення відповідної відмітки в залізничній накладній № 47327762 підтвердила, що вагони за вказаними накладними придатні до перевезення і в комерційному, і в технічному стані та взяла на себе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Між тим позивач відмічає, що якби вагони були непридатними для перевезення вантажу, залізницею при огляді вагону з вантажем на станції відправлення вже було б виявлено витікання вантажу, однак остання прийняла вагони по залізничній накладній № 47327762 на ст. Рокувата без зауважень, а відтак ПрАТ “Суха Балка” здійснювалось навантаження вантажу у технічно та комерційно справні вагони, що було підтверджено працівниками залізниці.
Також позивач зазначає, що спірні вагони було подано під навантаження зі станції Рокувата, а відтак відповідно до вимог підрозділу 2.1 ЄТП під навантаження спірний вагон було подано після його комерційного і технічного огляду працівниками залізниці та після встановлення його придатності під навантаження, жодних актів загальної форми щодо комерційних несправностей залізницею не оформлювалось. Між тим позивач вказує, що зауважень до технічного та комерційного стану вагонів не виникало і на попутних станціях на шляху слідування поїздів.
Стосовно вартості недостачі позивач вказує, що до додатку № 7 були внесені зміни доповненням № 1, якими саме і було змінено ціну з 172,04 дол. США на 177,28 дол. США, з огляду на що з урахуванням змін, внесених до контракту від 27.01.2020 р. № 2020ВБА- 17012020 доповненням № 1 до додатку № 7 26.07.2021 р., вартість вантажу за накладною № 47327762 від 27.07.2021 р. становила саме 177,28 дол. США.
Також 28.01.2022 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в інших судових засіданнях по справам № 904/7999/21, № 904/8042/21 та № 904/4743/21.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2022 р. розгляд справи № 916/3678/21 відкладено на 14.02.2022 р. о 15 год. 45 хв.
07.02.2022 р. від відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив. Так, відповідач вказує, що в ЄТП чітко визначено, що саме перевіряється під час здійснення операції з відправлення вагонів, так, комерційний огляд виконується без зняття напруги у контактній мережі зовнішнім оглядом з землі, при цьому перевіряється справність кузова вагона, закриття дверей та люків, справність ЗПП і відповідність відбитків на них зазначеним у накладній, відповідність номера на вагоні, вказаному у накладній, чи не завантажено вагон понад його вантажопідйомність, очистку зовнішньої поверхні вагона від залишків реквізитів і вантажу тощо. Отже, як зазначає відповідач, умовами ЄТП не встановлений обов'язок залізниці щодо визначення можливості транспортування конкретного виду вантажу, з урахуванням його фракційності та стану (сипучість, вологість тощо) в конкретному вагоні, тому твердження позивача з цього приводу не заслуговують на увагу. За ствердженнями відповідача, матеріалами справи підтверджується, що інформація щодо фракції аглоруди, завантаженої у вагон № 61397642, залізниці не повідомлялась та не зазначена відправником у накладній № 47327762, а зовнішнім оглядом вагону з землі (згідно умов ЄТП) встановити цей факт неможливо.
При цьому із посиланнями на ст. 31 Статуту залізниць України відповідач наголошує, що саме відправник зобов'язаний перед навантаженням переконатися, що вагони справні та придатні для перевезення (очищені, не заражені шкідниками, не мають отворів та щілин, через які можливе просипання вантажу) згідно з пунктом 2.3 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542. Як вказує відповідач, у випадку, що розглядається судом, комерційна непридатність вагону викликана властивостями вантажу з огляду на його фракційність, що в процесі перевезення має наслідком просипання дрібних її фракцій через конструктивні щілини кузову вагону у зв'язку з неякісною його підготовкою при навантаженні, при цьому виявити таку комерційну непридатність під час приймання вантажу до перевезення є неможливим, адже вона проявляється лише під час перевезення за результатами вібраційного впливу у русі. Тому, за ствердженнями відповідача, діючим законодавством обов'язок щодо перевірки вагону на наявність щілин та отворів, через які можливе просипання вантажу, покладений саме на відправника та здійснюється перед навантаженням вагону, залізниці ж для огляду надавалися вже завантажені відправником вагони, тому перевірити вищезазначені факти відповідач не мав можливості.
09.02.2022 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначене на 14.02.2022 р. о 15 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.02.2022 р. клопотання Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” про участь у судовому засіданні по справі № 916/3678/21, яке призначене на 14 лютого 2022 р. о 15:45, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON задоволено.
14.02.2022 р. від представника позивача до господарського суду надійшли письмові пояснення.
Так, у судовому засіданні господарського суду 14 лютого 2022 р. по справі № 916/3678/21 було протокольно оголошено перерву до 03 березня 2022 року о 15 год. 45 хв.
Між тим розгляд справи у судовому засіданні 03.03.2022 р. о 15 год. 45 хв. не відбувся у зв'язку із запровадженням 24.02.2022 р. воєнного стану указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Крім того, 14.03.2022 р. указом Президента України № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено воєнний стан до 25.04.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2022 р. у справі № 916/3678/21 розгляд справи призначено в засіданні суду на 10 травня 2022 р. о 15 год. 45 хв.
10.05.2022 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, при цьому заявник вказує, що наразі позивач не має можливості забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні, призначеному на 10.05.2022 р., з об'єктивних причин, що не залежать від його дії та волі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2022 р. розгляд справи № 916/3678/21 відкладено на 14.06.2022 р. о 12 год. 00 хв.
08.06.2022 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 14.06.2022 р. о 12 год. 00 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2022 р. заяву Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” про участь у судовому засіданні по справі № 916/3678/21, яке призначене на 14 червня 2022 р. о 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON задоволено.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 14.06.2022 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, натомість представник відповідача просив суд не задовольняти позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, 27 січня 2020 року між Приватним акціонерним товариством “Суха Балка” (продавець) та Підприємством “DUFERCO SA” було укладено контракт № 2020-DSA-17012020, пунктом 1.1 якого визначено, що даний контракт є угодою між продавцем (який представляє, що цей контракт є дійсним та обов'язковим для нього та що він діє як основний, а не як агент для будь-якої третьої сторони) та покупцем для купівлі-продажу товарів на умовах, викладених в цьому контракті.
Так, 24.07.2021 року за залізничною накладною № 47327762 ПрАТ “Суха Балка” (відправник) зі станції відправлення “Роковатая” до станції призначення Ізмаїл (експ.) відвантажено на адресу ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (одержувач):
- у вагоні № 61397642 залізну руду масою 70000 кг;
- у вагоні № 58583949 залізну руду масою 70000 кг.
У вказаній залізничній накладній, а саме графі 7 зазначено - згідно контракту № 2020-DSA-17012020 від 27.01.2020 р. для вивезення водним транспортом у Сербію: порт Smederevo, Serbia для одержувача HBIS GROUP SERBIA IRON I STEEL D.О.О BELGRAD, BULEVAR MIHAJLA PUPINA 6, BELGRADE-NEW BELGRADE, 11000 BELGRADE.
При цьому, у графі 26 вказаної накладної зазначено, що маса вантажу визначена на вагонних вагах (150 т), заводський номер 1483600008 СВ-150000 В/2 150 т відправ. Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення працівниками залізниці без зауважень, зокрема, не було зроблено зауважень щодо непридатності вагонів для перевезення вантажу навалом у вагонах відкритого типу в комерційному відношенні.
Разом з тим, на станції призначення Ізмаїл Одеської залізниці була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній, та здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складені 30.07.2021 року:
- комерційний акт № 404503/113, відповідно до якого встановлено, що при комісійному переважуванні на підставі АЗФ ГУ-23 № 3827 від 25.07.2021 р. та АЗФ № 3705 від 27.07.2021 р. на справних 150-тн. тензометричних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) по відправці, зазначеній на звороті цього акту, за документом значиться: нетто 70000 кг, тара - 23500 кг, вага брутто не зазначена; фактично у вагоні вантаж руда, брутто - 90600,00 кг, тара за документом 23500,00 кг, нетто 67100,00 кг, що менше документу на 2900,00 кг; навантаження у вагоні холмоподібне, нижче бортів на 800-1100 мм; на поверхні вантажу воронкоподібне заглиблення над 6-7 люками праворуч за рухом поїзда довжиною 500 мм, шириною 1000 мм, глибиною до пола вагону. Маються залишки вантажу на хребтовій та поперечній балках; течії по ст. Ізмаїл немає; вагон технічно справний, про що складений технічний акт № 61 від 29.07.2021 р.; у вагоні нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм; переваження проводилось у присутності ДСМ Могильової О.В., агента комерційного Молдован Т.В., представника ДП “Ізм МТП” Задорожної Л.В.; переважування проводилося двічі, недостача підтвердилася.
- комерційний акт № 404503/114, відповідно до якого встановлено, що при комісійному переважуванні на підставі АЗФ № 3705 від 27.07.2021 р. на справних 150-тн. тензометричних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021 р.) по відправці, зазначеній на звороті цього акту, за документом значиться вантаж руда залізна агломераційна (аглоруда), нетто 70000 кг, тара - 23700 кг, вага брутто не зазначена; фактично у вагоні вантаж аглоруда, брутто - 90300 кг, тара 23700 кг, нетто 66600 кг, що менше ваги, зазначеної у перевізному документі на 3400 кг; навантаження у вагоні нерівномірне, холмоподібне, нижче бортів на 800-1100 мм; на поверхні вантажу воронкоподібне заглиблення над 1-2 люками праворуч за рухом поїзда діаметром 1200 мм, глибиною до пола вагону; маються залишки вантажу на хребтовій та шкворневій балках; течії по ст. Ізмаїл немає; вагон у технічному відношенні справний, про що складено тех. акт № 62 від 30.07.2021 р.; у вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 800 мм, шириною 40 мм; переваження проводилось у присутності ДСМ Могильової О.В., агента комерційного Молдован Т.В., представника ДП “Ізм МТП” Задорожної Л.В.; переважування проводилося двічі, недостача підтвердилася.
При цьому вказані комерційні акти підписані належними особами згідно з п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 р., а саме начальником станції, комерційним агентом, а також представником одержувача. Правильність оформлення комерційних актів та їх дійсність сторонами не заперечується.
Також із матеріалів справи вбачається, що 29.07.2021 р. та 30.07.2021 р. на станції призначення Ізмаїл Одеської залізниці були складені акти про технічний стан вагонів № 61 та № 62. Так, відповідно до акта про технічний стан вагона № 61 від 29.07.2021 р. - вагон № 58583949 збудований 26.02.2011 р. на заводі 115 Ф “Панютинський ВРЗ” АО УЗ, капітальний ремонт відбувся 16.03.2019 р., вагон технічно справний; у вагоні нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм - втрата вантажу можлива; вантажовідправник при навантаженні бачити міг, заходів по ущільненню люку не прийняв; вагон неякісно підготовлений під навантаження та був завантажений у такому стані. При цьому відповідно до акта про технічний стан вагона № 62 від 30.07.2021 р. - вагон № 61397642 збудований 12.12.2012 р. на заводі 1303 ТОВ “Дизельний завод”, капітальний ремонт відбувся 30.09.2020 р., вагон технічно справний; у вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 800 мм, шириною 40 мм - втрата вантажу можлива; вантажовідправник при навантаженні бачити міг, заходів по ущільненню люку не прийняв; вагон неякісно підготовлений під навантаження та був завантажений у такому стані.
Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство “Суха Балка” звернулося до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” із претензією від 13.09.2021 р. вих. № 69.1/1855 про стягнення шкоди, завданої несхоронністю вантажу, в порядку ст. 130 Статуту залізниць України, в якій вимагало перерахувати на рахунок товариства суму нестачі вантажу в розмірі 23619,18 грн. та про розгляд претензії повідомити останнього у місячний строк з дня одержання претензії. На вказану претензію АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” АТ “Українська залізниця” 01.10.2021 р. надано відповідь за вих. № НЗ1-102/340, в якій товариством відмовлено у її задоволенні.
За таких обставин, незадоволення залізницею вказаної претензії ПрАТ “Суха Балка” від 13.09.2021 р. вих. № 69.1/1855 та несплата суми нестачі вантажу в розмірі 23619,18 грн. стали підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Відповідно до ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Наявна в матеріалах справи залізнична накладна № 47327762 свідчить про укладення між вантажовідправником і залізницею як перевізником договору перевезення вантажу.
Одержувачем вантажу відповідно до залізничної накладної є ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт”.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно зі ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Ст. 114 Статуту залізниць України визначає, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажу, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Пунктом 31 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Так, у залізничній накладній № 47327762 в графі 28 вказано, що завантаження вантажу у вагони, зокрема й вагони № 61397642 та № 58583949 здійснювалося вантажовідправником, маса визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150-тонних).
Відповідно до п. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами.
Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р., у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Такий вантаж як залізна руда наявний у переліку вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, зазначений перелік закріплений Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р.
Згідно з п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р., можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.
Як вбачається із п. 4 Додатку № 7 від 25.06.2021 р. до контракту від 27.01.2020 р. № 2020Б8А-17012020 вантаж (аглоруда), що перевозився в період липень - вересень 2021 року (в тому числі за накладною № 47327762 від 24.07.2021 р.) складався на 92% з дрібних фракцій, розмір яких не перевищував 10 мм.
Відповідно до п. 5 зазначених Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р., перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із “шапкою”). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Згідно з ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Так, Правилами приймання вантажів до перевезення, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші (п. 4).
Відповідно до п. 2.3 Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, відправник зобов'язаний перед навантаженням переконатися, що вагони справні та придатні для перевезення (очищені, не заражені шкідниками, не мають отворів та щілин, через які можливе просипання вантажу).
Таким чином з викладених положень законодавства слідує, що основним обов'язком перевізника є обов'язок надати під завантаження технічно справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони у строк, встановлений договором. Разом з цим, обов'язок щодо визначення придатності рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні покладається на вантажовідправника, оскільки завантаження вагонів здійснено відправником. Якщо виявлено пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, відправник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери. Законодавець надає відправнику вантажу право, відповідно до ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України, відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. При цьому непридатність транспортного засобу повинна бути підтверджена в порядку, передбаченому транспортним законодавством і прийнятими відповідно до них правилами. Транспортні засоби, від яких відправник вантажу відмовився у зв'язку з їх непридатністю, вважаються не наданими. А у разі реалізації вантажовідправником свого права на відмову, перевізник зобов'язаний надати взамін технічно і комерційно придатні транспортні засоби.
Крім того, на вантажовідправника покладається обов'язок щодо вчинення заходів з метою забезпечення схоронності вантажу, запобігання його видуванню або просипанню, якщо перевезення вантажу здійснюється у вагонах відкритого типу.
Між тим частиною 1 статті 26 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Порядок складання комерційних актів встановлено Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855.
Таким чином, слід зазначити, що за правилами ст. 129 Статуту та ст. 2 Правил складання актів, комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. При цьому, такі обставини можуть бути виявлені, як залізницею, так і одержувачем чи відправником вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів.
Відповідно ст. 4 Правил, комерційні акти складаються:
- на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
- при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього;
- у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;
- на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.
Згідно із ст.ст. 7, 8 Правил, недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом. Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
За приписами ст. 10 вказаних Правил, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як свідчать наявні в матеріалах справи комерційні акти, спірні вагони № 61397642 та № 58583949 в технічному відношенні справні.
Доказів відмови вантажовідправника - Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” від прийняття до завантаження зазначених вище вагонів, при наявних в них недоліків, суду не надано.
Таким чином, із зазначеного слідує, що залізницею виконано обов'язок щодо надання для перевезення вантажу технічно справних вагонів.
В той же час, в комерційних актах вказано, що у вагоні № 58583949 наявне нещільне прилягання 6-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 700 мм, шириною 30 мм; у вагоні № 61397642 наявне нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 800 мм, шириною 40 мм. Разом з тим господарський суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що дане нещільне прилягання та зазори виникли вже після прийняття спірних вагонів залізницею до перевезення, відсутні також докази того, що дані зазори виникли у зв'язку з зовнішнім механічним впливом. Окрім того, як вбачається з комерційних актів, дані зазори не створюють технічну несправність вагонів.
Крім того, як зазначалося судом вище, актами №№ 61, 62 про технічний стан вагонів встановлено, що спірні вагони №№ 58583949, 61397642 технічно справні, капітальні ремонти відбулися 16.03.2019 р. та 30.09.2020 р. відповідно, у вагоні нещільне прилягання 6-го та 2-го люків до хребтової балки, наявні зазори, втрата вантажу можлива, при цьому вантажовідправник при навантаженні бачити міг, заходів по ущільненню люку не прийняв, а відтак вагон неякісно підготовлений під навантаження та був завантажений у такому стані.
Крім того господарський суд зауважує, що Статутом залізниць України не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.
Беручи до уваги вищенаведене та виходячи зі змісту статті 32 Статуту, Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, вантажовідправник - ПрАТ “Суха Балка” вагони не повернув, завантажив власними силами. Таким чином, відправник з урахуванням наявних зазорів визнав придатність спірних вагонів для перевезення вантажу з урахуванням його характеру у комерційному відношенні, належних заходів щодо запобіганню видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення не здійснив.
При цьому господарський суд погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у запереченнях на відповідь на відзив, щодо того, що комерційна непридатність вагонів викликана властивостями вантажу з огляду на його фракційність, що в процесі перевезення має наслідком просипання дрібних її фракцій через конструктивні щілини кузову вагону у зв'язку з неякісною його підготовкою при навантаженні. Виявити таку комерційну непридатність під час приймання вантажу до перевезення є неможливим, адже вона проявляється лише під час перевезення за результатами вібраційного впливу у русі.
Відтак господарський суд зазначає, що діючим законодавством обов'язок щодо перевірки вагонів на наявність щілин та отворів, через які можливе просипання вантажу, покладений саме на відправника та здійснюється перед навантаженням вагонів.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
При даній перевірці перевіряється, зокрема, справність кузова вагона, закриття дверей та люків, справність ЗПП і відповідність відбитків на них зазначеним у накладній, відповідність номера на вагоні, вказаному у накладній, чи не завантажено вагон понад його вантажопідйомність, очистку зовнішньої поверхні вагона від залишків реквізитів і вантажу тощо.
Так, матеріалами справи підтверджується, що інформація щодо фракції аглоруди, завантаженої у вагони №№ 61397642, 58583949, залізниці не повідомлялась та не зазначена відправником у накладній № 47327762, а зовнішнім оглядом вагонів, на думку суду, встановити цей факт неможливо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Південно-західного апеляційного суду від 11.05.2022 р. по справі № 916/3045/21.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт того, що залізницею було подано технічно справні вагони, а обов'язок щодо встановлення їх комерційної придатності для перевезення аглоруди з дрібною фракцією було покладено саме на позивача, господарський суд доходить висновку, що втрата вантажу виникла з незалежних від відповідача причин, з огляду на що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” не відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Суха Балка” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” про стягнення 23619,18 грн. відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2022 р.
Суддя В.С. Петров