79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.06.2022 Справа № 914/4064/21(465/10416/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Ковалик Ірина Володимирівна, м. Львів
про: захист прав споживача та стягнення 40 450 грн. 00 коп. вартості ненаданих туристичних послуг та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди
у межах справи № 914/4064/21
за заявою: Фізичної особи-підприємця Когута Олега Степановича, м. Львів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866)
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - присутня особисто, Шийка І.І. - адвокат
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Історія розгляду справи.
ОСОБА_1 звернулась до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", за участю третьої особи - Фізичної особи-підприємця Ковалик Ірини Володимирівни, про захист прав споживача, стягнення 40 450 грн. 00 коп. вартості ненаданих туристичних послуг та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, за невиконання договору на туристичне обслуговування №МЗТ1897 від 16.03.2020 р.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №465/10416/21, призначено підготовче судове засідання на 16.02.2022 р.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.02.2022 р. клопотання представника ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" задоволено. Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", третя особа: Фізична особа-підприємець Ковалик Ірина Володимирівна, про захист прав споживача та стягнення коштів передано до Господарського суду Львівської області для розгляду судом, в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №465/10416/21 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866).
Ухвалою суду від 15.03.2022 р. прийнято справу №465/10416/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів", з участю третьої особи - Фізичної особи-підприємця Ковалик Ірини Володимирівни, про захист прав споживача та стягнення коштів, до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"; підготовче засідання призначено на 05.04.2022 р.; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р., врахувавши клопотання відповідача, підготовче засідання відкладено на 10.05.2022 р.
11.04.2022 р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Ухвалою суду від 10.05.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2022 р.
В судовому засідання 07.06.2022 р. позивач та його представник позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві та доданих до неї матеріалах.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, про що свідчить його підпис, здійснений в підготовчому судовому засіданні 10.05.2022 р. на бланку ознайомлення про відкладення розгляду справи на 07.06.2022 р. та відображено в протоколі судового засідання від 10.05.2022 р.
Третя особа чи її представник в судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам та третій особі у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між ОСОБА_1 та турагентом ФОП Ковалик Іриною Володимирівною, яка діяла на підставі доручення за Агентським договором № АДТА/19.LVO.00071/2 від 16.07.2019 року від імені туроператора ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів", було укладено договір на туристичне обслуговування №1890 від 04.03.2020 р., на підставі якого туроператор (відповідач) зобов'язався через турагента (третю особу) забезпечити надання комплексу туристичних послуг позивачу. На виконання умов договору №1890 від 04.03.2020 позивачем було частково сплачено вартість туристичних послуг на суму 16000,00 грн. 16.03.2020 року договір №1890 від 04.03.2020 за згодою сторін було переукладено, шляхом укладення у новій редакції договору на туристичне обслуговування за № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року, а кошти, що були сплачені за договором №1890 від 04.03.2020 р. були зараховані, як передоплата за договором № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року. Згідно нової редакції додатку № 1 до договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року тур до Греції повинен був розпочатись 18.07.2021 року та закінчитись 04.08.2021 року. Загальна вартість туру становила 78 880,00 грн., яку замовник мав оплатити до 02.07.2021 року. Проте через пандемію коронавірусу тур було скасовано, а 07.07.2021 року відповідачем було видано замовнику ваучер № 00462 за скасованою заявкою №КVА19070А5 на сплачену замовником грошову суму 38 500,00 грн., який дійсний до 23.10.2021 р. Оскільки відповідач умов договору на туристичне обслуговування №МЗТ-1897 від 16.03.2020 р не виконав, позивач направив йому претензію про повернення коштів, у відповідь на яку відповідач у поверненні коштів відмовив посилаючись на те, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичного продукту від імені та в інтересах Туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецька Республіка), якому і були перераховані отримані кошти.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на туристичне обслуговування № МЗТ-1897 від 16.03.2020 р., позивач просить стягнути з відповідача вартість ненаданих туристичних послуг у сумі 40 450,00 грн., та посилаючись на ст. 23, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 33 Закону України «Про туризм», ч. 2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» 5 000,00 грн. моральної шкоди.
Позиція відповідача.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві зазначив, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" на підставі агентського договору № МZТ/GR-Lvo/16 з реалізації туристичного продукту та окремих туристичних послуг від 04.01.2016 р., укладеного з Грецькою компанією Mouzenidis Travel А.Е., здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії - нерезидента. На підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/19-LVO.00071 від 22.02.2019 р., укладеного між відповідачем та турагентом ФОП Ковалик І.В., було надано право реалізації на території України туристичних продуктів грецького туроператора нерезидента Mouzenidis Travel А.Е. За заявкою на бронювання № РІR.09070В7 ФОП Ковалик І.В. укладено з позивачем договір на туристичне обслуговування №1890 від 04 березня 2020 року, в преамбулі якого туристу доведена інформація, що відповідач діє за даним договором в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., яка безпосередньо надає туристичний продукт. Згідно Додатку №1 до договору на туристичне обслуговування дата надання туристичних послуг з 09.07.2020 року по 25.07.2020 року. Вартість туристичного продукту за заявкою РІR.09070В7 оплачена частково в розмірі 15 100 грн. Кошти були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. 24 квітня 2020 року від ФОП Ковалик І.В. надійшла заява про внесення змін до договору на туристичне обслуговування № 1897, та повідомлено, що замовник туристичних послуг ОСОБА_1 (заявка РІR.09070В7) відмовився від туристичного продукту за сімейними обставинами. 16 березня 2020 року між позивачем та ФОП Ковалик І.В. укладено Договір на туристичне обслуговування № МЗТ-1897 та створено нову заявку № KVA19070A5 з датами надання туристичних послуг 19.07.2020 по 05.08.2020 року. Оплачені кошти в сумі 15 100,00 грн., згідно листа від 29.05.2020, були перенесені в оплату за новою заявкою. Також у зв'язку із зміною дати подорожі туристом було проведено доплату 19.03.2020 р. на суму 19 200,00 грн., 29.05.2020 р. на суму 4 200,00 грн., які були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. Оскільки 11.03.2020 р. було оголошено пандемію СОVID-19, та у зв'язку з відсутністю у позивача дозволу на проживання, зокрема в Греції, позивач не скористався туристичними послугами у передбачені договором дати. Окрім цього ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" не зберігало кошти у себе, тому обов'язок щодо повернення коштів за договором виникає у нерезидента.
Щодо моральної шкоди то відповідач зазначив, що в позовній заяві позивач не вказав на характер страждань, які він поніс, не зазначив негативних наслідків, яких він зазнав. Відтак відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (ФОП Ковалик І.В.).
Від третьої особи письмових пояснень на адресу суду не надходило. У судові засідання ФОП Ковалик І.В. чи її представник не з'являлись.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів" є положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Господарським судом Львівської області розглядається справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
Ухвалою суду від 01.02.2022 р. відкрито провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 1 057 107 грн. 87 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів".
На даний час у справі № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів" триває процедура розпорядження майном.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").
04.03.2020 року між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП Ковалик Іриною Володимирівною (турагентом), яка діяла за дорученням на підставі Агентського договору № АДТА/19.LVO.00071/2 від 16.07.2019 року від імені туроператора ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів", що діє на підставі ліцензії на тур операторську діяльність, від імені та в інтересах Туристичної компанії Mouzenidis Travel S.A., було укладено договір на туристичне обслуговування №1890.
Додатком № 1 до договору № 1897 від 04.03.2020 року було обумовлено тур до Греції, у період з 09.07.2020 року по 25.07.2020 року, загальною вартістю 63 580,00 грн., яку замовник мав оплатити до 18.06.2020 року.
На виконання умов договору №1890 від 04.03.2020 позивачем було частково сплачено турагенту вартість туристичних послуг на суму 16 000,00 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви товарним чеком від 04.03.2020, виписаним Ковалик І.В.
В подальшому договір №1890 від 04.03.2020, за згодою сторін був переукладений, шляхом укладення між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП Ковалик Іриною Володимирівною (турагентом), яка діяла від імені та за дорученням туроператора ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів", договору на туристичне обслуговування № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року.
Умовами вказаного договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року визначено, зокрема: (п. 1.2) туроператор (відповідач) через турагента (третю особу) зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг (турпородукт) замовнику (позивачу), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити його; (п.1.3.) споживчі властивості тур продукту вказані в підтвердженні заявки та рахунку на оплату туристичних послуг, які є невід'ємною частиною договору; (п. 1.7) замовник при посередництві турагента доручає туроператору представляти інтереси його та/або туристів, при подачі документів до Консульської установи країни-подорожі (візового центру) та оплаті послуг для оформлення та отримання в'їзних віз для замовника та/або туристів; (п.5.1.) туроператор зобов'язується забронювати та надати замовнику турпродукт (пакет туристичних послуг та пов'язаних послуг) замовлених замовником у повному обсязі, в кількості та якості та у визначені цим договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови, повної сплати вартості турпродукту замовником у строки встановлені договором та додатками до нього; (п.5.3.) туроператор зобов'язується у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником за винятком фактично понесених туроператором або турагентом витрат; (10.2.) у випадку ненадання чи неналежного надання замовнику належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків коли ненадання послуг відбулося з вини замовника, та в інших, передбачених цим договором випадках.
Згідно нової редакції додатку № 1 до договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року тур до Греції повинен був розпочатись 18.07.2021 року та закінчитись 04.08.2021 року. Загальна вартість туру становить 78 880,00 грн., яку замовник мав оплатити до 02.07.2021 року.
На виконання умов договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року позивачем було частково сплачено турагенту вартість туристичних послуг, а саме згідно товарного чеку від 19.03.2020 сплачено 20 250,00 грн., згідно платіжного доручення №4663620 від 29.05.2020 сплачено 4 200,00 грн (товарний чек та платіжне доручення додається).
Отже позивачем за договором на туристичне обслуговування № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року було сплачено 40 450,00 грн. (з врахуванням 16 000,00 грн., сплачених товарним чеком від 04.03.2020 за договором №1890 від 04.03.2020 р., які були зараховані, як передоплата за договором № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року).
Проте, як зазначено у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, замовлена позивачем туристична послуга з організації подорожі (поїздки) до Греції у період з 18.07.2021 року по 04.08.2021 року була скасована з мотивів запровадження карантинних обмежень через поширення гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Натомість ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" 07.07.2021 р. видав позивачу Ваучер №00462 (згідно із статті 70 ПNП13.04.2020/Нормативного Правового Акту Грецької Республіки від 13.04.2020 "Заходи щодо усунення триваючих наслідків пандемії коронавіруса СОVID-19 і інші невідкладні положення"), із змісту якого вбачається, що: ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів", діючи від імені та за дорученням туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., підтверджує виписку з боку Mouzenidis Travel А.Е. ваучеру по заявці №КVА19070А5, замовнику туристичного продукту Грицишин Анні; Ваучер дійсний та може бути використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру; Дата скасування туру 24.04.2020 р.; Ваучер дійсний до 23.10.2021 р.
Оскільки зазначений у ваучері термін на надання відповідачем позивачу туристичних послуг сплив 23.10.2021 р., позивач скерувала відповідачу претензію від 02.11.2021 про повернення коштів, в якій вимагала перерахувати на рахунок позивача кошти за ненадані туристичні послуги згідно із договором на туристичне обслуговування № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року.
Проте відповідач суму боргу позивачу не повернув, натомість листом №351 від 19.11.2021 р. повідомив, що ТзОВ "Музенідіс Тревел Львів" здійснює посередницьку (представницьку)діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецьк Республіка), та що з метою надання туристичних послуг всі кошти за замовленням №КVА19070А5 були своєчасно перераховані тур оператору - нерезиденту Mouzenidis Travel А.Е., тому обов'язок щодо повернення коштів виникає у нерезидента.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про туризм", туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Частинами 1-2 ст. 20 Закону України "Про туризм" встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За нормами ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
У ст. 23 Закону України «Про туризм» визначено, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.
Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі №6-42цс13 зробив правовий висновок про те, що «за частинами першою, другою, десятою статті 20, частиною другою статті 30, частинами першою, другою статті 32, частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року №324/95-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, статей 610, 611, частиною п'ятою статті 653, частиною першою статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор».
Спірний договір № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року укладено позивачем (через третю особу) саме з відповідачем, який відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює свою діяльність як туристичний оператор (79.12). За умовами договору саме туроператора зобов'язано, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, повернути оплачені замовником кошти (п. 5.3), та нести відповідальність за ненадання чи неналежне надання замовнику належно оплачених туристичних послуг (п. 10.2).
Все вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що ТзОВ «Музенідіс Тревел Україна» не є відповідальною особою за даним позовом, так як виконувало лише представницькі послуги та діяло не від свого імені, а від імені туроператора-нерезидента Грецької компанії Mouzenidis Travel S.A., яка безпосередньо надає туристичний продукт
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору МЗТ-1897 від 16.03.2020 року мав надавати саме туроператор, в даному випадку ТзОВ «Музенідіс Тревел Україна», з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування. За таких обставин, саме ТзОВ «Музенідіс Тревел Україна» повинен нести відповідальність за порушення умов договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року (подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №559/1604/18 від 30 серпня 2021 року).
Пунктом 6.7 договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 року передбачено, що замовник має право на відшкодування вартості ненаданих (наданих не в повному обсязі) туроператором туристичних послуг у випадках, передбачених ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм», і виплату компенсації ненаданих послуг, якщо таке ненадання послуг відбулося не з вини туриста.
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор зобов'язаний, у разі неможливості надати туристичного продукту, відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Частиною 9 ст. 20 Закону України "Про туризм" визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТзОВ «Музенідіс Тревел Україна» порушило умови договору № МЗТ-1897 від 16.03.2020 на туристичне обслуговування, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за згаданим договором позивачу надані не були, а сплачені кошти в розмірі 40 450,00 грн. позивачу не повернуті.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 40 450 грн. 00 коп. вартості ненаданих туристичних послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 25 Закону України «Про туризм» встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що з вини відповідача позивач разом з родиною була позбавлена відпочинку, що був запланований ними спочатку в 2020 році в період з 19.07.2020 р. по 05.08.2020 р., та через неможливість надання в цей період туристичних послуг, був перенесений на 2021 рік, який при цьому було замовлено 24.04.2020 р. на дату поїздки 18.07. - 04.08.2021 року, тобто відпочинок планувався задовго до дати туру, тому суд вважає доведеним факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди, а визначену позивачем суму моральної шкоди в розмірі 5 000, 00 грн. співмірною глибині душевних переживань, їх тривалості, можливості відновлення. Відтак в цій частині позовна вимога підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням всього вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору у розглядуваній справі звільнений, судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивач понесені витрати на професійну правничу допомогу, які згідно орієнтованого (попереднього ) розрахунку судових витрат від 25.10.2021 р. складають 2 700,00 грн., підтверджує договором №86-03/21 про надання правничої допомоги від 25.10.2019 року та меморіальним ордером №@2PL53913 від 03.12.2021 р. на суму 2 700,00 грн.
Таким чином, враховуючи наведене, понесені позивачем судові витрати в розмірі 2 700,00 грн., які належно підтверджені, покладаються на відповідача.
Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13,74,76-79,86,123,129,236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 40 450 грн. 00 коп. - відшкодування вартості ненаданих туристичних послуг, 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди та 2 700 грн. 00 коп. - судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Львів"(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) в дохід Державного бюджету України 2 270 грн. 00 коп. - судового збору.
4. Накази, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.06.2022
Суддя Морозюк А.Я.