Провадження № 22-ц/803/2379/22 Справа № 201/8715/21 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
16 червня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року про відмову у прийнятті та повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: управління - служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпропетровської міської ради, про визначення часу побачень з дітьми у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
В провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
07 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа: управління - служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпропетровської міської ради, про визначення часу побачень з дітьми (а.с. 9-12, 61-64).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову та повернуто заявнику (а.с. 14-15, 66-67).
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 68-70).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, не скористались.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 187 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом та подання зустрічного позову у строк, визначений для подання відзиву.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов.
Аналогічний зміст містить й п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року.
Згідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась з позовом до до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
07 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа: управління - служба у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпропетровської міської ради, про визначення часу побачень з дітьми.
Враховуючи все вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про розірвання шлюбу, оскільки відсутня однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення часу побачень з дітьми, ці вимоги не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності позовних вимог про визначення часу побачень з дітьми.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обгрунтованість висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 369, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С.Городнича
Судді: О.В.Лаченкова
М.Ю.Петешенкова