Провадження № 33/803/535/22 Справа № 173/134/22 Суддя у 1-й інстанції - Бурхан С.М. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
07 червня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд, в особі судді Коваленко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року, у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп..
ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 13 годині 40 хвилин 19.12.2021 року керував автомобілем "ВАЗ 21099" д/н НОМЕР_2 , по вул. Театральна, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області. При цьому, на задніх світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання. В результаті він порушив вимоги п.31.4.3 (Ґ) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю події, складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, остільки отримав копію постанови лише 22.04.2022 року.
На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, матеріали провадження не містять жодних доказів, які б підтверджували викладене у протоколі складеним поліцейським. Вважає, що його вина не доведена, остільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зазначеного порушення ПДР.
На його думку, з відеозапису з бодікамер поліцейських вбачається, що автомобіль поліцейських рухався позаду його автомобіля, та навіть у світлу пору доби, на значній відстані чітко було видно, як на його автомобілі загоряються гальмівні вогні та поворотні вогні, що безпосередньо вказує на відсутність будь-якого тонування, яке б погіршувало світлопропускання та/чи прозорість зовнішніх світлових приладів, а також вказує на відсутність факту наявності в його діях інкримінованого йому порушення за п.п. “Ґ” п.31.4.3 Правил дорожнього руху України.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.121 КУпАП, що виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої ч.4 ст.121 КУпАП.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 до початку апеляційного розгляду подала заяву про необхідність проведення судового засідання за його відсутності. Просив його апеляційну скаргу задовольнити, та постанову суду скасувати.
Мотиви апеляційного суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Насамперед, вважаю, за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження даної постанови, остільки строк ним порушений з поважних причин, адже він отримав копію постанови лише 22.04.2022 року, а в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне направлення судом копії постанови ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення БД №250243 від 19 грудня 2021 року, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 о 13 годині 40 хвилин 19.12.2021 року по вул. Театральна, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, керував автомобілем "ВАЗ 21099" д/н НОМЕР_2 , на якому на задніх світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання. В результаті він порушив вимоги п.31.4.3 (Ґ) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 121 КпАП України. Протокол складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП.
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 723119 від 19.12.2021 року;
- долученого до матеріалів справи відеозапису з боді камери поліцейського, з якого вбачається, що на освітлювальних приладах із задньої сторони автомобіля гр. ОСОБА_1 дійсно нанесено тонування, що помітно візуально.
Досліджені докази є належними та узгоджуються між собою, як в деталях так і в цілому, та не викликають сумніву в їх достовірності.
Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому порушення п. 31.4.3 «ґ» ПДР України, є безпідставними, з огляду на наступне.
Вимогами п. 31.4.3 «ґ» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема у тому випадку, якщо на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до п. 7.1.1. ДСТУ 3649/2010 визначено, що відповідність вимогам 6.1.1.-6.1.5, 6.1.6.3, 6.1.7.1-6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
При перегляді відеозапису долученого до матеріалів справи було реально візуально виявлено, що на автомобілі "ВАЗ 21099" д/н НОМЕР_2 на задніх світлових приладах нанесено тонування/покриття, що зменшило їх прозорість/світлопропускання.
Тому доводи ОСОБА_1 з цього приводу є безпідставними.
З огляду на викладене, фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, доведена повністю, і тому твердження останнього про відсутність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення не ґрунтуються на доказах у справі.
Таким чином, висновок суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є обґрунтованим та належно вмотивованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП з врахуванням обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують, та обтяжують відповідальність.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено. Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову районного суду, як законну - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , -залишити без задоволення.
Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2022 року, у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду В.Д. Коваленко