Провадження № 22-ц/803/2226/22 Справа № 201/5479/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
15 червня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович і приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення безпідставно отриманих коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження та стягнення судових витрат
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року, -
02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ “Алекскредит” про повернення коштів стягнутих в рамках Виконавчого провадження № 61834433. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що він укладав з відповідачем кредитний договір про надання банківських послуг, згідно якого фінансова установа зобов'язалася надати позивачу грошові кошти у кредит в певному розмірі на свої потреби під обумовлені відсотки річних певний термін до виконання зобов'язання. По вказаному договору, на думку фінансової установи, була заборгованість, позивач не погашав її, фінансова установа звернулася приватного нотаріуса Колейчика В.В. і виконавчим написом № 6644 цього нотаріуса від 04 квітня 2020 року запропоновано стягнути з позивача у встановлений строк по цьому кредитному договору визначену нотаріусом суму заборгованості позивача перед фінансовою установою. Вказаний виконавчий напис відповідачем направлено до приватного виконавця і останнім 15 квітня 2020 року було відкрито виконавче провадження та позивачу направлена постанова про це, яку він отримав. Позивач вважав вказане незаконним і оскаржив вказаний виконавчий напис до суду і рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2020 року позов було задоволено і виконавчий напис приватного нотаріуса Колейчика В.В. № 6644 від 04 квітня 2020 року визнано незаконним і не підлягаючим виконанню, рішення набрало законної сили. В рамках виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого напису нотаріуса з позивача була стягнута сума в розмірі 16 620 грн. 25 коп.. Позивач вважає, що вказані кошти були безпідставно стягнуті з нього, звертався до відповідача про повернення всього в первісний стан і повернення вказаних коштів, та йому було відмовлено в цьому. Звернувся до суду і просив повернути йому безпідставно отримані вказані кошти, стягнуті в рамках виконавчого провадження та стягнути судові витрати, задовольнивши позов в повному обсязі (а.с.1-3).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 в задоволенні позову до ТОВ «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович і приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення безпідставно отриманих коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження та стягнення судових витрат відмовлено (а.с.54-58).
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі (а.с.67-73).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до укладеного між позивачем ОСОБА_1 і фінансовою установою ТОВ «Алекскредит» договору б/н з урахуванням додаткової угоди, позивач отримав у відповідача кредит для своїх потреб зі сплатою обумовлених відсотків за користування кредитом з зазначенням кінцевого терміну повернення кредиту. На забезпечення вказаного кредитного договору не було укладено договір поруки.
Як стверджує позивач, по вказаному договору, на думку фінансової установи, була заборгованість, позивач не погашав її, фінансова установа звернулася приватного нотаріуса Колейчика В.В. і виконавчим написом № 6644 цього нотаріуса від 04 квітня 2020 року запропоновано стягнути з позивача у встановлений строк по цьому кредитному договору визначену нотаріусом суму заборгованості позивача перед фінансовою установою.
Вказаний виконавчий напис відповідачем направлено до приватного виконавця і останнім 15 квітня 2020 року було відкрито виконавче провадження та позивачу направлена постанова про це, яку він отримав.
Позивач вважав вказане незаконним і оскаржив вказаний виконавчий напис до суду і рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2020 року позов було задоволено і виконавчий напис приватного нотаріуса Колейчика В.В. № 6644 від 04 квітня 2020 року визнано незаконним і не підлягаючим виконанню, рішення набрало законної сили.
В рамках виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого напису нотаріуса з позивача була стягнута сума в розмірі 16 620 грн. 25 коп.. Позивач вважає, що вказані кошти були безпідставно стягнуті з нього.
Будучи не згодним з вказаним написом, позивач звернувся до відповідача з питанням добровільного врегулювання спору, але отримав відмову і вимушений звертатися до суду з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів стягнення з нього конкретної суми, які останній просить стягнути на свою користь, як безпідставно набуті, зважаючи, що безпосередньо з виконавчого напису нотаріуса сума заборгованості, що підлягала стягненню з боржника складала 16 620 грн. 25 коп., що нібито отримала третьою особою, відповідачем за виконавчим провадженням, складається не тільки з суми, яка підлягала стягненню як заборгованість за виконавчим написом, а й вартість послуг приватного виконавця, які стягненню з відповідача не підлягають.
Проте погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб, норми ст. 1212 ЦК України мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану.
Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст.1212 ЦК викладений також Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 у справі № 910/1531/18.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватися тільки після того, як така правова підстава в установленому законом порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.
В даній справі, правовою підставою набуття відповідачем грошових коштів слугував виконавчий напис від 04 квітня 2020 року (зареєстрований у реєстрі за № 6644), який згодом в установленому законом порядку був визнаний рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2020 року, було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виконавчий напис приватного нотаріуса Колейчика В.В. № 6644 від 04 квітня 2020 року, на підставі якого, відповідач отримав 15328,77 грн (а.с.38), що підтверджується постановою приватного виконавця від 15.0.2021 року про закінчення виконавчого провадження, тому позивачу на підставі ст.1212 ЦК України підлягає поверненню сума в розмірі 15328,77 грн.. Витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 300 грн та основної винагороди в розмірі 1532, 88 грн, а також визначення розміру додаткових витрат в розмірі 700 грн. не були перераховані на рахунок відповідача, а тому задоволенню не підлягають. У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання даного позову та за апеляційну скаргу в розмірі 2270 грн = 908 грн. + 1362 грн. (а.с.4,66).
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, з урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2021 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович і приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення безпідставно отриманих коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження та стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15328,77 грн. у рахунок повернення безпідставно набутого майна.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2270 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: