печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1957/20-к
15 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.06.2022 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії.
У вимогах даної скарги особа, що її подала просить винести ухвалу про зобов'язання (з попередженням про наслідки) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, виконати ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та від 21 грудня 2019 року, яка уточнила Територіальному управлінню ДБР у м. Києві вимоги ухвали від 25.11.2019. А також зобов'язати Службу безпеки України вчинити ряд дій.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Тобто, у даній скарзі заявник фактично просить зобов'язати виконати ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року та від 21 грудня 2019 року, яка уточнила Територіальному управлінню ДБР у м. Києві вимоги ухвали від 25.11.2019.
Разом з тим, така процесуальна дія як зобов'язання виконати судове рішення, не може бути предметом оскарження під час досудового розслідування, виходячи із норм передбачених Главою 26 КПК України.
Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання Служби безпеки України вчинити певні дії, то слідчий суддя звертає увагу, що окрім того, що така вимога не може бути предметом оскарження під час досудового розслідування, виходячи із норм передбачених Главою 26 КПК України, Служба Безпеки України не відноситься до територіальної підслідності Печерського районного суду м. Києва, відповідно ст. 132 КПК України, оскільки слідчий суддя, повноважний розглядати питання, віднесені до його компетенції на стадії досудового розслідування, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_2 звернувсь із скаргою, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України.
Разом з тим, роз'яснюється, що відповідно до ст. 382 КК України, передбачена кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1