Справа № 755/4093/22
1кп/755/
"14" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120221000400000925 від 21.04.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого не офіційно різноробочим, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
З Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120221000400000925 від 21.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінального процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором також дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства. В обвинувальному акті зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, яким суд на даному етапі розгляду даного кримінального провадження позбавлений можливості надати оцінку, а тому підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю прокурора, захисника, обвинуваченого та свідків.
Крім того, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів посилаючись на те, що на даний час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та не має сталих соціальних зв'язків, зазначив про наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора та просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вказав, що ОСОБА_3 із багатодітної родини, допомагає матері, яка хворіє, доглядати молодших братів та сестер.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
На цей час обвинувачений, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.
Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує наступне.
Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, працюючий не офіційно різноробочим, не одружений, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаний, раніше не судимий.
Обвинувачений ОСОБА_3 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, раніше не судимий.
Так суд враховує, що ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у скоєнні ряду тяжких злочинів пов'язаних із придбанням та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та враховує тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень, його особу, а саме відсутність у нього підтверджених сталих соціальних зв'язків, що свідчить про можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, відсутність постійного місця проживання у місті Києві.
Також судом враховано, що ОСОБА_3 працює не офіційно, стан його здоров'я задовільний, що не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового розгляду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Судом враховано доводи сторони захисту, а саме, що ОСОБА_3 із багатодітної родини та допомагає матері, яка хворіє, у догляді за молодшими братами та сестрою, проте не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки судом також враховано тяжкість вчинених ОСОБА_3 злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а тому на даному етапі розгляду кримінального провадження запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти уникненню ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв'язки, так само суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень 00 копійок, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. ст. 177,178, 179, 183, 194, 314, 315, 369-372, 376 КПК України,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120221000400000925 від 21.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України призначити до судового розгляду на 15 годину 30 хвилин 22 червня 2022 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні одноособово.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 12.08.2022 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16.06.2022 року о 15 год. 30 хв.
Суддя