ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19349/21
провадження № 2-а/753/49/22
"17" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Херенкової К.К., позивача ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, в якому просила скасувати постанову від 14 вересня 2021 року № ЕАО 4772391 по справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні неї - ОСОБА_1 , а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року позов залишено без руху для усунення недоліків.
29 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву, в якій просила скасувати постанову від 14 вересня 2021 року № ЕАО 4772391 по справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 122 КУпАП у відношенні неї - ОСОБА_1 , а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, оскільки частина друга статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за користування зовнішніми освітлювальними приборами або попереджувальними сигналами під час руху або зміни його напрямку та не охоплює випадки користування аварійними сигналами під час зупинки на вимогу поліцейського. Вказує, що відповідачем не надано будь-яких доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною нормою, та зазначає, що при винесенні постанови було грубо порушено її права, передбачені статтею 268 КУпАП.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 4 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 753/19349/21 за вказаним позовом, розгляд справи призначено на 6 червня 2022 року.
У судове засідання 6 червня 2022 року відповідач, повідомлений про дату та час розгляду справи у порядку ст. 268 КАС України, свого представника не направив, відзив на позов не подав.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 6 червня 2022 року відкладено розгляд справі на 17 червня 2022 року, витребувано у Департамента патрульної поліції копію постанови серії ЕАО № 4772391 від 14.09.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною другою статті 122 КУпАП.
У судове засідання 17 червня 2022 року відповідач свого представника не направив, витребувані судом докази не надав.
6 червня 2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що 14 вересня 2021 року на підставі постанови серії ЕАО № 4772391 позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП за порушення вимог п. 9.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), а саме не увімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинки працівником поліції. Вказує, що сам позивач у позовній заяві не заперечує факт того. що світлова аварійна сигналізація була вимкнута після зупинки транспортного засобу, а тому вина позивача у порушенні ПДР є доведеною. Стверджує, що інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням вимог законодавства, і позивачеві було забезпечено можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП при розгляді справи.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них та оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 14 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Усатюком С.Л. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4772391, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною дугою статті 122 КУпАП, за те, що 14 вересня 2021 року о 18 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X3, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Ревуцького, 2Г після зупинки працівником поліції не увімкнула аварійну світлову сигналізацію, чим порушила п. 9.9 Б) ПДР.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Відповідно до підпунктів а, ґ) пункту 9.1 ПДР увімкнення сигналів, що подаються світловими покажчиками повороту, та аварійної сигналізації відноситься до попереджувальних сигналів. При цьому пунктом 9.2 цих Правил встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Згідно з підпунктом б) пункту 9.9 ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Аналіз наведених норм встановлює в одному випадку обов'язок увімкнення аварійної сигналізації за передбачених та визначених умов, а у іншому - обов'язок подання попереджувальних сигналів при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за невиконання останніх вимог прямо передбачена відповідальність, встановлена частиною другою статті 122 КУпАП.
Таким чином диспозицією частини другої статті 122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності. Даною нормою не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП за обставин, викладених у оскаржуваній постанові, а отже в діях позивача відсутній склад правопорушення за цією нормою.
Суд також враховує, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Тобто, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Враховуючи, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем дійсно було вчинене адміністративне правопорушення внаслідок недотримання ПДР.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 454,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції .
Керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАО № 4772391 від 14 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646), витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Якусик