ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/538/21
провадження № 1-кп/753/138/22
"15" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100020004745, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 04.03.2005 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 115 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, 22.06.2011 року звільненого умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 29 днів; 2) 25.11.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у телефонному режимі із невстановленою особою, домовився щодо незаконного придбання наркотичного засобу - метадону, з метою подальшого збуту.
Надалі, ОСОБА_6 , 09.11.2020 року, перебуваючи у відділенні № 186 ТОВ «Нова пошта», що за адресою м. Київ, вул. Декабристів, 3, отримав 30 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною світлого кольору, що містить в своєму складі наркотичний засіб - метадон, який став зберігати з метою збуту.
Після чого, ОСОБА_6 , зберігаючи при собі наркотичний засіб - метадон, який він отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи у відділенні № 186 ТОВ «Нова пошта», скористався громадським транспортом, а саме маршрутним таксі № 545, здійснивши його перевезення до місця свого проживання.
В подальшому, 09.11.2020 року, за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 174, співробітниками поліції було затримано ОСОБА_6 , у ході особистого обшуку якого, із куртки яку він тримав при собі, було вилучено пакет, в якому знаходилось 30 поліетиленових згортків з кристалічною порошкоподібною речовиною білого кольору масою: 0,248 г, 0,267 г, 0,263 г, 0,261 г, 0,260 г, 0,254 г, 0,253 г, 0,257 г, 0,256 г, 0,255 г, 0,255 г, 0,255 г, 0,254 г, 0,254 г, 0,254 г, 0,254 г, 0,254 г, 0,253 г, 0,253 г, 0,253 г, 0,253 г, 0,253 г, 0,252 г, 0,252 г, 0,252 г, 0,251 г, 0,251 г, 0,251 г, 0,247 г, 0,238 г, яка в своєму складі містить наркотичний засіб - метадон, загальною масою 2,434 г, що є великим розміром, який ОСОБА_6 , незаконно придбав, перевіз та зберігав з метою збуту.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 у придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу у великому розмірі визнав себе винним повністю, у вчиненому щиро каявся, проте не визнав мету збуту. Суду показав, що справді, за обставин, викладених у мотивувальній частині вироку, він, в телефонному режимі, за грошові кошти в сумі 3000 грн., домовився незаконно придбати наркотичний засіб - метадон. Пояснив, що тривалий час вживає наркотичні засоби та отримує замісну терапію. Вказав, що наркотичним засобом нікого не пригощав, нікому не збував і не збирався цього робити. Зазначив, що на даний час йому вистачає замісної терапії, однак на той час центри замісної терапії лише розпочинали працювати і він не був впевнений з приводу того чи йому вистачить ліків і тому приблизно 06 чи 07 листопада 2020 року, він через «ПриватБанк»,перерахував вище вказану суму. 09.11.2020 року близько 16 години, йому на телефон із «Нової пошти» надійшло повідомлення про те, що він може прийти отримати посилку. Він забрав посилку, з якою поїхав додому. Цього ж дня, коли він уже підходив до будинку, його зупинили працівники поліції та запитали чи немає у нього при собі чогось забороненого, на що він відповів, що є. Після чого добровільно дістав із кишені куртки 30 пакетиків метадону. Поліцейським при затриманні вказував, що метадон придбаний для власного вживання без мети збуту. Гроші на метадон йому давали дружина та мати, отримуючи зарплату та пенсію відповідно. Пізніше коли його викликали до поліції, слідство повідомило йому, що його дії було перекваліфіковано із ст. 309 КК України на ст. 307 КК України. Коли проводили слідчий експеримент, йому говорили, що і як казати, що він і робив. Просив врахувати, що він зробив для себе належні висновки, та вказував на тяжкий стан здоров'я.
Оскільки будь-яких сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання обставин придбання, перевезення, зберігання та вилучення наркотичного засобу, а також його кількості немає, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України щодо вказаних обставин, за клопотанням учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів - протоколу затримання та слідчого експерименту, з відтворенням відеозаписів.
Крім частково визнання своєї вини ОСОБА_6 його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Так із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.11.2020 року, в ході якого здійснювалась фіксація даної слідчої дії з подальшим перенесенням відеофайлу на флеш-накопичувач, який було відтворено в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично було затримано 09.11.2020 року о 16 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 174, біля під'їзду № 1. В ході спілкування із затриманим ОСОБА_6 , останній повідомив, що йому на телефон із «Нової пошти» надійшло повідомлення про те, що на його ім'я надійшла посилка. Отримавши вказану посилку, а саме куртку, в кишені якої був метадон, він сів до автобуса та поїхав додому. Зазначив, що такі посилки він вже отримував декілька раз. При цьому вказав, що метадон отримував як для власного вживання, оскільки вживає його кожного дня, так і для продажу. Під час затримання слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві проведено обшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого у останнього було виявлено та вилучено 30 поліетиленових згортків з порошкоподібною речовиною. Крім того в ході особистого обшуку, проведеного за участі двох понятих та захисника, у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 2»; паспорт громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 ; куртку синього кольору; 29 згортків з білою та коричневою порошкоподібною речовиною та 1 згорток з білою порошкоподібною речовиною. Будь-які зауваження, заяви та клопотання при затриманні ОСОБА_6 - відсутні (а. п. 22-24).
З огляду на викладене твердження обвинуваченого про те, що під час затримання він повідомляв працівників поліції про відсутність умислу на збут наркотичного засобу, є неправдивими, оскільки спростовуються даними вказаного відеозапису у повному обсязі, а та обставина, що ОСОБА_6 вживає наркотичні засоби сама по собі не свідчить про відсутність умислу на збут наркотичного засобу.
Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 10.11.2020 року, слідчим проведено слідчий експеримент за участі понятих, підозрюваного, в ході якого здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії цифровою відеокамерою «Panasonic» із збереженням відеозапису на оптичний диск, який було відтворено в судовому засіданні, ОСОБА_6 розповів, що у 2019 році, через знайомих познайомився із жінкою ромської національності, з якою вони зійшлися, оскільки він вживав наркотичні засоби і купував їх він саме у неї. В подальшому вона запропонувала йому роботу - збувати метадон через закладки, на що він погодився. За збут метадону вказана жінка давала йому 3-4 чеки метадону. Зазвичай за наркотичним засобом він їздив до Київської області, або в с. Щасливе або в с. Коцюбинське, інколи товар приходив поштою. Посилки приходили із м. Нікополя, відправником була ОСОБА_7 , хоча раніше вона представлялася йому як ОСОБА_8 . Гроші за отриманий товар він скидав на банківську карту. Після чого на прохання слідчого підозрюваний продемонстрував яким чином робив закладки із наркотичним засобом, навівши приклад як він ховав метадон до пачки з-під сигарет чи в корок та ховав під деревом та пояснив, що після цього він відправляв ОСОБА_8 смс-повідомлення з інформацією місця розташування закладки. Останній раз посилка надійшла 09.11.2020 року, о 15 год. 30 хв. йому на телефон надійшло смс-повідомлення із «Нової пошти» про надходження посилки, і він знав що у цій посилці знаходилася куртка чорного кольору, а в кишені 30 пакетиків метадону, оскільки такі посилки він отримував раз на тиждень або раз на 10 днів. При цьому вказав, що вину визнає та щиро кається, зазначивши, що все було зроблено необдумано (а. п. 31-34).
Будь-яких суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість вказаних протоколів, як доказів в даному кримінальному провадженні, а також підтверджували недотримання гарантованих прав і свобод громадян при затриманні обвинуваченого та при проведенні з останнім слідчого експерименту, судом не встановлено.
Та обставина, що в судовому засіданні обвинувачений змінив свої показання щодо відсутності мети збуту наркотичного засобу, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки відомості, повідомлені обвинуваченим під час проведення слідчої дії є компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, у даному випадку протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.
Як встановлено в ході судового розгляду при проведенні слідчого експерименту забезпечено застосування належної правової процедури, дотримано передбачені процесуальні гарантії участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії, як складової судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав, у тому числі права на захист, та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту, що виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта, за його волею та вільним волевиявленням.
При цьому суд звертає увагу, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_6 детально відтворив обстановку, дії та обставини придбання, перевезення, зберігання наркотичного засобу з метою збуту у великому розмірі, повідомляючи такі дані, які міг знати лише він.
Твердження обвинуваченого про те, що він обмовив себе під час проведення слідчого експерименту є неспроможними, оскільки відомостей про те, що обвинуваченим, чи його захисником, який приймав участь при оформлені затримання ОСОБА_6 , під час досудового слідства подавались будь-які скарги на незаконність дій працівників поліції чи заяви про вчинення кримінальних правопорушень працівниками поліції або іншими особами відносно обвинуваченого - а саме примушення оговорити себе в частині мети придання, перевезення та зберігання наркотичного засобу, до суду не подано.
Викладені докази, які були ретельно досліджені судом, повністю спростовують твердження обвинуваченого про відсутність умислу на збут наркотичного засобу, і оцінюються судом як обрана позиція захисту з метою уникнення відповідальності за фактично скоєне.
З огляду на викладене, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_6 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту у великому розмірі, і тому кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 307 КК України.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та суспільну небезпеку вчиненого, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння.
Судом також враховуються дані про особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, не працює, має ряд тяжких хронічних захворювань, раніше судимий.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_6 вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, маючи непогашену судимість за умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі, але в мінімальних межах, встановлених санкцією частини статті, не вбачаючи підстав для можливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання чи призначення іншого виду чи розміру покарання.
Приймаючи до уваги те, що вказаний злочин вчинено з корисливих мотивів, суд призначає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Процесуальні витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_6 .
Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла, що належить ОСОБА_6 на праві власності.
Строк відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_6 в порядку виконання вироку суду.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 09.11.2020 року по 12.11.2020 року включно.
Заставу у розмірі 42040 грн. повернути заставодавцеві.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 4903 грн. 50 коп.
Речові докази, які передано до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанції № 002918 та № 006192) - знищити.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя