іменем України
16 червня 2022 рокуСправа №451/530/22
Провадження № 2-о/451/24/22
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радехові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Радехівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті,-
14 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, відповідно до вимог якої, просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Дружківка, Донецької області та був зареєстрований в селі Травотолоки, Зборівського району, Тернопільської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звернути судове рішення до виконання.
В обґрунтування заяви вказує, що 29.03.2022 року її син - ОСОБА_2 , будучи старшим матросом, водієм самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною, загинув під час боїв із Російським агресором на сході України, а саме в місті Маріуполь, Донецької області. Згідно сповіщення №128 від 29.03.2022 року, виданого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , сповістили ОСОБА_4 , який проживає в АДРЕСА_1 про те, що його син, водій самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнятий (призваний) на військову службу 31 березня 2016 року Другим відділом Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 29 березня 2022 року. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Згідно повідомлення про смерть №2/3747 від 01.04.2022 року виданого Червоноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вбачається, що старший матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 29 березня 2022 року. Протягом тривалого часу місто Маріуполь перебуває у зоні активних бойових дій, де територія часто буває окупованою та непідконтрольною Україні (органам державної влади). З даного населеного пункту відбувається евакуація місцевого населення на Центральну та Західну Україну, однак станом на момент подання заяви до суду тіло загиблого сина ОСОБА_2 знаходиться на території міста Маріуполь, Донецької області, у зв'язку із чим немає можливості провести судово-медичну експертизу та отримати Лікарське свідоцтво про смерть. Враховуючи вищенаведене, виникла необхідність звернутися із заявою про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України до Радехівського районного суду Львівської області, з метою в подальшому отримати Свідоцтво про смерть сина, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, зважаючи, що для проведення державної реєстрації смерті на території України є об'єктивні перешкоди, з метою захисту своїх прав і свобод як громадянки України, заявник змушена звернутися із заявою про встановлення факту смерті сина - ОСОБА_2 на території України, де ведуться активні бойові дії (а.с.2-6).
Заявник у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила ухвалити рішення про задоволення заяви та розгляд справи здійснювати без її участі (а.с.20).
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечує щодо задоволення позовних вимог та справу просить розглянути на розсуд суду (а.с.24).
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , що підтверджується даними паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області від 11.11.2000 року (а.с.7).
На підставі довідки №1322-7000025879 від 13.03.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Радехівською міською радою Львівської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , власник паспорта, серії НОМЕР_2 , виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області від 17.11.2000 року. Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 31.05.2022 року, видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в Україні, Донецька область, місто Дружківка, про що виконавчим комітетом Райської селищної ради міста Дружківки Донецької області було складено актовий запис № 5 від 12.10.1998 року. Батько - ОСОБА_4 ; мати - ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до копії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , паспорт громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 , виданий Дружківським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області від 17.03.2016 року. Місце народження - місто Дружківка, Донецької області, місце реєстрації проживання - село Травотолоки Зборівського району Тернопільської області (а.с.12).
Згідно копії картки платника податків, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_5 , дата реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків 01.03.2007 року, видане Теребовлянською державною податковою інспекцією (а.с.13).
З посвідчення, серії НОМЕР_6 від 03.02.2020 року, видно, що ОСОБА_2 учасник бойових дій (а.с.14).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Дружківка, Донецької області, прийняв присягу 22.09.2018 року у військовій частині НОМЕР_7 , згідно військового квитка, серії НОМЕР_8 , видане Яворівським військовим комісаріатом Львівської області та надав свою письмову згоду на призначення на посаду навідник МБ 2 дмб (а.с.15-17).
Відповідно до повідомлення про смерть №2/3747 від 01.04.2022 року, виданого Червоноградським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, старший матрос ОСОБА_2 , у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 29 березня 2022 року (а.с.18).
Згідно сповіщення №128 від 29.03.2022 року, виданого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 , видно сповіщення ОСОБА_4 , який проживає в - АДРЕСА_4 , про те, що його син, водій самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнятий (призваний) на військову службу 31 березня 2016 року Другим відділом Тернопільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув 29 березня 2022 року. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.19).
Начальник Радехівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Леся Хома, відмовила ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув на тимчасово окупованій території м. Маріуполь, оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 не пред'явлено лікарське свідоцтво про смерть (а.с.25).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
За правилами ч.ч.2-3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
За правилами ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Оцінюючи наданий заявником документ, виданий установою, що розташована на території України, де йдуть активні бойові дії, що унеможливлює діяльність органів державної влади України на цій території, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації прав заявника.
Узагальнюючи вищенаведене, виходячи із рекомендацій викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», враховуючи те, що встановлення факту смерті сина заявниці необхідно для проведення державної реєстрації смерті на території України, з метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявниця, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянами України свідоцтво про смерть, виданого державним органом України.
Керуючись ст. ст. 10,12,13,81,89,247,258-259,263-265,315,317,430 ЦПК України, суд,-
заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Дружківка, Донецької області та був зареєстрований в селі Травотолоки, Зборівського району, Тернопільської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 16 червня 2022 року.