ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 липня 2010 року 10:30 № 2а-6202/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.04.2005р. №0000592342/0
Справа передана на новий розгляд відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2010.
В Ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначені висновки та мотиви, що стали приводом для скасування судових рішень попередніх інстанцій, та зазначено про необхідність з'ясування того чи є Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»державним підприємством зв'язку та чи здійснює воно розповсюдження теле- і радіопрограм.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2010 справу № 2а-4240/10/0570 передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з заміною первісного позивача - Державного підприємства "Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр" на його правонаступника - Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2010.
Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000059 342/0 від 08.04.2005.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не враховано, що позивач користується пільгами щодо сплати земельного податку та прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу земельного податку.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач є платником земельного податку, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.07.2006 № 751 було реорганізовано шляхом приєднання його в якості відокремленого підрозділу (філії) до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який є правонаступником його прав та обов'язків. Під час попереднього розгляду справи судом було допущено замну первинного позивача на належного.
З огляду на це, належним позивачем є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Відповідно до Довідок № 2013/03 та № 2014/03 від 27.012003, виданої Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів у користуванні Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»знаходиться земельні ділянки за адресою вул. Купріна, Радіоцентр, кадастровий № 1412300000:04 та земельна ділянка за адресою вул. Кленова балка,3 за кадастровим № 1412300000:02:000:000.
30.01.2003 Державним підприємством «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»був поданий зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік, в якому зазначено, що останній користується пільгами відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю».
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64-р «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки»відповідач здійснив тематичну перевірку Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр».
Результати перевірки були оформлені актом № 61/23-111-1/01183712 від 07.04.2005.
Під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивач, порушивши вимоги ст.ст.2, 12 Закону України «Про плату за землю»не сплатив земельний податок за період з липня по грудень 2003 року за користування земельною ділянкою площею 76 727 кв.м., розташованого за адресою м. Маріуполь, вул. Купріна.
08.04.2005 Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000592342/0, яким позивачу було донараховане податкове зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в сумі 96 610 грн. -71 073 грн. та штрафних санкцій в розмірі 25 537 грн.
Обґрунтовуючи своє право на пільгу в оподаткуванні, позивач посилався на ст.5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
Доводи відповідача зводилися до того, що ставка податку має бути встановлена виключно законом про оподаткування, яким не є Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»відповідно до статутних документів здійснює діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, зв'язку. Як свідчать письмові пояснення позивача основними напрямками діяльності Державного підприємства «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»на момент подання розрахунку з податку на землю було розповсюдження телевізійних та радіопрограм, телефонії, комп'ютерної, телеграфної та іншої інформації, а також утворення власних комерційних та інформаційних програм.
На час подання розрахунку з податку на землю Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»здійснював трансляцію та розповсюдження теле- та радіопрограм з використанням необхідного обладнання.
Згідно з ч. ст.5 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле- і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що від сплати земельного податку звільняються, зокрема, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до Закону України «Про зв'язок» в редакції, чинній на час подання розрахунку з податку на землю, підприємство (оператор) зв'язку - підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку або в установленому законодавством України порядку надає послуги зв'язку.
Отже, Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»є підприємством зв'язку.
Визначальною умовою для державних підприємств зв'язку при застосуванні пільги з податку на землю є необхідність здійснення ним розповсюдження друкованої продукції, теле- і радіопрограм.
У матеріалах справи містяться копії Договору № 49 від 10.06.2002 про забезпечення радіомовлення програми «Наше радіо»в м. Маріуполь Донецької області, Державного контракту на виконання державного замовлення з трансляції державних телерадіопрограм на 2003 рік від 20.01.2003, Договору № 04 про виконання Донецьким ОРТПЦ державного замовлення по розповсюдженню теле- та радіопрограм в 2003 році від 17.02.2003. Таким чином, доказами у справі підтверджено, що Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»здійснювало розповсюдження теле-і радіопрограм. Крім того, в справі містяться копії договорів, укладених Донецьким ОРТПЦ також в періоді, за який проводилася перевірка, - Договір № 04 про виконання Донецьким ОРТПЦ державного замовлення по розповсюдження теле- та радіопрограм в 2004 році, Договір № 19-04-1 від 01.03.2005 про розповсюдження радіомовних програм (п.1.1 Договору).
Зважаючи на це, суд дійшов до висновку, що Державне підприємство «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр», як державне підприємство зв'язку, що здійснював розповсюдження теле- і радіопрограм, правомірно застосувало пільгу зі сплати земельного податку.
Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпідставним.
Крім того, з приводу доводів відповідача про неможливість встановлення ставок та пільг податку іншими законами, ніж законами про оподаткування, в тому числі і Законом України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», суд звертає увагу на наступне.
Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»як станом на час подання Державним підприємством «Донецький обласний радіотелевізійний передавальний центр»зведеного розрахунку з податку на землю, так і станом на момент розгляду справи не визнаний таким, що суперечить Конституції України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Принцип усунення конкуренції норм шляхом встановлення спеціалізації законів Конституцією України не передбачений.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З огляду на це, суд вважає, наведені вище доводи відповідача такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавством України.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач-1 як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності відмови у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеної пенсії.
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що рішення відповідача прийняте всупереч вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000592342/0 від 08.04.2005 року про визначення податкового зобов'язання з земельного податку у сумі 96610 грн., в тому числі основний платіж - 71073 гри., фінансові санкції - 2537 грн.
Судові витрати в сумі 6,80 грн. присудити на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.О. Арсірій