№ 2а-3373/10/2370
21.07.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мишенка В.В.,
при секретарі - Гришанові Д.Є.,
за участю: представника позивача Татаровського В.В. - за довіреністю, представника відповідача Гнізділова І.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до Черкаського районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення боргу на загальну суму 29924 грн. 93 коп.,
Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Черкаського районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій відповідача щодо відмови у прийнятті до відшкодування коштів на виплату пенсії, державної адресної допомоги, підвищення до пенсії незаконними та пенсії в зв'язку зі смертю потерпілого, а також стягнення боргу на загальну суму 29924 грн. 93 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю. Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно п.п. «г», «д»ст. 21 названого Закону та зобов'язує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у встановленому порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, виплачувати йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Обов'язок відшкодування відповідачем коштів, сплачених у вигляді щомісячної державної адресної допомоги, позивачу передбачений п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення»Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян», п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаною з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року. Обов'язок відшкодування відповідачем коштів сплачених в якості підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та витрати на їх виплату та доставку, передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 198 від 11.03.2009 року.
Представник відповідача позов не визнав повністю, надавши суду письмове заперечення. Своє заперечення представник відповідача мотивує тим, що відшкодування щомісячної державної адресної допомоги не належить до виплат, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 4 визначено, що відшкодування проводиться лише на централізованому рівні, тобто позов повинен подаватись на рівні центральних органів сторін.
Вислухавши доводи представників сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до такого висновку.
Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області подало до Черкаського районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України акти щомісячної звірки за березень, квітень та травень 2010 року витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. В даних актах позивач зазначив, що відшкодуванню підлягають також витрати пов'язані з сумами виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на проживання, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року та суми витрат на виплати і доставки пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 198 від 11.03.2009 року.
Відповідач відмовився прийняти до заліку та відшкодування суму щомісячної державної адресної допомоги, як доплати до встановленого прожиткового мінімуму, по всіх пенсійних справах призначених по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за період з березня по травень 2010 року в сумі 29417 грн. 43 коп., суму підвищення до пенсії в розмірі 485 грн. 46 коп. та суму пенсії в зв'язку зі смертю потерпілого в розмірі 22 грн. 04 коп., а всього на суму 29924 грн. 93 коп.
Відповідно ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 01.04.2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі -Закон України № 1105) на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника.
Дія Закону України № 1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 21 Закону України № 1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Кабінет Міністрів України 26.03.2008 року прийняв Постанову «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 де визначено, що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
В розумінні статті 6 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві»Фондом виступає саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Дана позиція находить своє відображення в механізмі відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі -Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Доказом цього є також і той факт, що Закон України «Про пенсійне забезпечення»передбачає лише поняття «цільової грошової допомоги»(преамбула Закону та ст. 85 Закону). В додатку № 1 до Порядку, яким затверджено форму списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності також передбачено лише графу для вказівки розміру виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік»від 11 березня 2009 р. № 235 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік»від 30 січня 2008 р. № 30 визначено, що кошти на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами перераховуються з Державного бюджету України як дотація. До таких виплат також належить і щомісячна адресна допомога, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265. В свою чергу дотація - міжбюджетний трансферт, яка надається на безоплатній та безповоротній основі з вищестоящого бюджету нижчестоящому у випадку, коли у відповідного бюджету недостатньо доходів для фінансування певних видатків. За таких обставин, можна зробити висновок, що кошти виплачені, як щомісячна адресна допомога не підлягають поверненню, як такі, що надані безоплатно та безповоротно.
Також, п. 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - акт), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі акту узгоджується довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
Вказана позиція суду знаходить своє підтвердження в постанові Верховного Суду України від 25.01.2005 р. по справі № 7/102, де останній зазначає, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах є неналежними позивачами в даній категорії справ, у зв'язку з тим, що Порядком відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись, ст.ст. 17, 71, 79, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволені адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області до Черкаського районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення боргу на загальну суму 29924 грн. 93 коп. - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Мишенко