СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1463/22
пр. № 2-о/759/254/22
13 червня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Савченко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні померлого,
ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 1976 року. Подружжя протягом всього часу перебування у шлюбі проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . На дань смерті чоловіка подружжя проживало разом, вело спільне господарство, заявниця не працювала, займалась веденням домашнього господарства, є пенсіонером, отримувала і отримує пенсію за віком у розмірі 2 200,00 грн. на місяць. ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні чоловіка, який до своєї смерті працював в Луганському університеті доцентом, а також отримував пенсію в розмірі 7 600,00 грн. Після смерті чоловіка, заявниця звернулася до заінтересованої особи із заявою про перехід на його пенсію, у зв'язку із втратою годувальника. Проте, Головним управлінням пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 було відмовлено. Тому, ОСОБА_1 звернулася із заявою до суду та просить встановити факт перебування на утриманні померлого годувальника, свого чоловіка ОСОБА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2022 заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.02.2022 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
В судове засідання представник заявника та заявник не з'явилися, в прохальній заяви частині просять розглянути заяву без їх участі, на задоволенні вимог наполягають.
Заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві у судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності заявника та її представника, а також у відсутність представника заінтересованої особи.
Судовим розглядом встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 25.02.1976, прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 09.03.2004 зроблено актовий запис за №145.
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , громадянин України, та ОСОБА_1 , громадянка України, зареєстрували шлюб 04.03.2011. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_1 .
Окрім того, до матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 , виданого Артемівським РВ у м. Луганську УДМСУ в Луганській області 13.03.2013.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3008-2891 від 19.11.2014 ОСОБА_2 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1613 від 21.11.2016 ОСОБА_1 фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Відділом РАЦС муніципального району Сергієвського управління РАЦС Самарської області російської федерації серії НОМЕР_6 від 12.11.2021 ОСОБА_2 , громадянин російської федерації помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сургут Сергіївського району Самарської області російської федерації.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання №77285790 від 12.01.2022 за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА ОСОБА_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 07.07.2017.
Згідно із довідкою про доходи №7563 3354 1595 4517 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Святошинський район) і отримує пенсію за віком. За період з 01.01.2021 по 31.01.2022 отримала пенсію в сумі 28 537,48 грн.
Відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві №2600-0211-8/207133 від 23.12.2021 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з тим, що до заяви про перерахунок - перехід на інший вид пенсії не було надано документ, який засвідчує про факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Глава 6 ЦПК України визначає, що факт заявлений заявником до встановлення судом має бути юридичним за своїм змістом та відповідати конкретній меті його встановлення.
ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, а саме чоловіка ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що такий їй необхідний для перерахунку пенсії в Україні.
Проте, в судовому засіданні належних та допустимих доказів смерті її чоловіка, громадянина України ОСОБА_2 надано не було. Надане суду свідоцтво про смерть, що видане Відділом РАЦС муніципального району Сергієвського управління РАЦС Самарської області російської федерації серії НОМЕР_6 від 12.11.2021 стосується смерті не громадянина України, а гомадянина російської федерації ОСОБА_2 , тоді як в Україні відсутнє подвійне громадянство, а тому ідентифікувати вказану особу не є можливим.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, якщо вони одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч.3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..
У відповідності до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заявницею ОСОБА_1 не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту перебування на утриманні чоловіка.
Так, ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження факту отримання чоловіком будь-яких доходів та їх розміру; не надано жодного доказу на підтвердження того, що допомога від чоловіка була основним постійним джерелом засобів до її існування.
Суд відзначає, що оскільки встановлення факту перебування на утриманні для заявниці є необхідним для отримання пенсії за втратою годувальника, доказуванню підлягає не лише факт сумісного проживання на час смерті, а і факт перебування на утриманні померлого та потреба у матеріальній допомозі. Сам по собі факт проживання за однією адресою із не може свідчити про перебування на його утриманні.
Факт отримання від чоловіка допомоги, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, заявницею не доведено.
З матеріалів справи не встановлено, що основним джерелом доходу ОСОБА_1 була пенсія її чоловіка.
Суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, тому подання ОСОБА_1 доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення заявлених вимог чи відмови у задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.
Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки заявницею не підтверджено факт смерті її чоловіка - громадянина України ОСОБА_2 та не доведено належними та допустимими доказами її перебування на утриманні чоловіка, тому у задоволені заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні померлого, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду на бирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу. Повний текст рішення буде виготовлено не пізніше ніж через п"ять днів з дня проголошення вступної та резулятивної частини цього рішення.
Текст рішення виготовлено 16.06.2022 року.
Суддя Коваль О.А