СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1987/22
ун. № 760/24499/21
13 червня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Савченко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, подане в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65) про стягнення страхового відшкодування,
В провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває вказана цивільна справа.
Представником позивача було подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи з метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого позивачу.
Представник позивача в обґрунтування клопотання зазначив, що звіт №10037 про розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 (далі - звіт №10037), що виконаний за замовленням відповідача, не всебічно та необ'єктивно відображає вартість матеріального збитку. А саме у звіті зазначено, що оцінка матеріального збитку проводилась станом на 28.12.2020, у той час як ДТП, у якій було пошкоджено автомобіль позивача відбулась 21.11.2020. Окрім того, звітом №10037 було встановлено, що автомобіль «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , є легковим вантажним пасажирським, однак згідно свідоцтва про реєстрацію, вказаний автомобіль є легковим загальним пасажирським. Вказане призвело до невірного розрахунку ринкової вартості автомобіля, а саме - 111 328,56 грн., у той час, як відповідно до звіту №91/12-ТЗ від 15.12.2020 (далі - звіт №91/12-ТЗ) ринкова вартість становить - 139 121,30 грн. Також звітом №10037 вартість частини складників було визначено за допомогою інтернет порталу exist.ua, у той час, як інформація щодо усіх складників автомобіля міститься у рекомендованій комп'ютерній програмі для складання кошторису відновлювального ремонту КТЗ Audatex. Звітом №91/12-ТЗ інформацію щодо вартості запасних частин було взято саме з Audatex. Зважаючи на вищевикладене представник позивача просить призначити автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: «Якою є вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками ДТП з врахуванням зносу з ПДВ?» та Якою є вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками ДТП з врахуванням зносу без ПДВ?». Експертизу доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Позивач до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача 13.06.2022 надійшла заява про проведення судового засідання без участі сторони позивача.
Представник відповідача до суду не з'явивився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, 11.03.2022 скерував клопотання про відкладення розгляду справи на період запровадження воєнного стану.
Суд, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за належне залишити його без задоволення з огляду на наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указами Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, від 18.04.2022 за №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Частинами 1-3 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Крім того, суд зауважує, що під час дії в Україні воєнного стану Святошинський районний суд м. Києва здійснює правосуддя.
Рада суддів України в п. 1 Рішення №9 від 24.02.2022 звернула увагу усіх судів України на те, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Суд також враховує, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи до завершення воєнного стану обумовлене лише введенням в Україні воєнного стану і не пов'язане з перешкодами в одержанні чи наданні доказів, які мають значення для спору, відповідач скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву. Навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до статей 10 та 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 240 Цивільного процесуального кодексу України).
Водночас, участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом відповідно до ухвал, які наявні в матеріалах справи. При цьому, надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, представник відповідача не навів достатнього обґрунтування неможливості участі представника відповідача у судовому засіданні (якщо вони вважали таку участь необхідною).
Судом також зауважено, що на даний час в Святошинському районному суді м. Києва працює система Електронний суд за допомогою якої учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, пов'язані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
У відзиві на позовну заяву, скерованому представником відповідача 19.04.2022 на адресу суду, зазначено, що твердження позивача про невідповідність звіту №10037 є необґрунтованими та не підкріплене жодними доказами. Оцінювач ОСОБА_2 , який склав звіт №10037, має вищу освіту, кваліфікацію оцінювача дорожніх транспортних засобів. Разом з тим зазначає, що звіт №91/12-ТЗ є некоректним, оскільки виконаний з урахуванням ПДВ, який згідно абз. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовується АТ «СГ «ТАС» (приватне) поки позивач не надасть акт виконаних робіт у станції, яка є платником ПДВ.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе розпочати судове засідання та здійснити розгляд клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно зі звітом №10037, що виконаний за замовленням відповідача, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , визначена за витратним підходом, складає 59 735,15 грн. Ринкова вартість КТЗ, визначена за порівняльним підходом, може складати 111 328,56 грн. На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ після аварійного пошкодження КТЗ, станом на 28.12.2020, дорівнює з урахуванням ПДВ (на запасні частини), але без врахування ВТВ, 37 984,75 грн.
Разом з цим, відповідно до звіту №91/12-ТЗ, долученого до позовної заяви та складеного станом на 21.11.2020 ринкова вартість КТЗ становить 139 121,30 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ - 92 412,21 грн., вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу - 59 491,22 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 59 491,22 грн.
За таких обставин, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу за звітом висновком експерта №91/12-ТЗ значно вища, ніж вартість цього ж майна за звітом №10037, що виконаний за замовленням відповідача.
Таким чином судом встановлено, що матеріали справи містять розходження щодо вартості відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу.
З огляду на викладене, враховуючи, що звітом №91/12-ТЗ відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням зносу суперечить та є значно вищою за визначену вартість відновлювального ремонту цього ж КТЗ з врахуванням зносу, наведеного у звіті №10037, з метою забезпечення змагальності сторін, а в майбутньому - об'єктивності у прийнятті рішення, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та призначення у справі судову автотоварознавчої експертизи з питань, зазначених у клопотанні представника позивача.
Крім того, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до отримання висновків експертизи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 197, 102, 103, п. 5 ч. 1 ст. 252, 353-355 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи, подане в цивільній справіза позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65) про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Призначити у справі позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65) про стягнення страхового відшкодування судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України(03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4).
На вирішення експертів поставити питання: яка вартість відновлювального транспортному засобу «Mercedes-Benz Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.11.2020, з врахування зносу, з та без врахування ПДВ.
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно зі ст. ст.384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_2 , тел. представника: НОМЕР_3 ).
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 760/24499/21.
Зобов'язати позивача - ОСОБА_1 на вимогу експерта надати оригінал Звіту про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу №91/12-ТЗ.
Зобов'язати відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (м. Київ, пр. Перемоги, 65, тел.: 0956547777, 0445360020) на вимогу експерта надати оригінал Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №10037.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до положення статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
До отримання висновку експертизи - провадження у справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.А. Коваль