Категорія №6.13
Іменем України
21 липня 2010 року Справа № 2а-5329/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.,
при секретарі: Колеснікової Я.А.,
за участю сторін:
прокурор-заявник: не з'явився,
представника позивача: Жданова А.В.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора м.Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям, -
05 липня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м.Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям у розмірі 170, 00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 27.07.2006 № 2 379 000 0000 001592, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м.Антрацит 07.08.1998 р., у зв'язку з чим зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
У зв'язку з тим, що відповідачем не було подано у встановлений термін комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2007 рік, заступником начальника управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит від 25.02.2010 № 78 було винесено рішення, яким до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 170,00 грн.
Фінансові санкції боржником у встановлений Законом термін сплачені не були, на підставі чого управлінням Пенсійного фонду України в м.Антрацит відповідачу, пред'явлено вимогу про сплату боргу від 02.04.2010 на суму 170,00 грн.
В рахунок сплати боргу за вказаною вимогою до теперішнього часу коштів не надходило, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Прокурор у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач - Фізична особа ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 27.07.2006 року № 2 379 000 0000 001592 згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню належать фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Обов'язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України, передбачений пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно з пп. 1 п. 1.3 Порядку формування та подання органами Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 р. N 7-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за N 1000/9599, страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
З матеріалів адміністративного позову, а саме з акту №20 від 24 лютого 2010 року вбачається, що станом на 24 лютого 2010 року приватним підприємцем ОСОБА_2 не подано комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб управління Пенсійного фонду України за 2007 рік до 1 квітня 2008 року.
Згідно даних відділу обліку надходження платежів сплачені страхові внески ВВ ОСОБА_2 за 2007 рік складають 858,90 грн. (а.с.19).
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
25.02.2010 року начальником управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит було винесено рішення № 78, яким за неподання комплекту документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2007 рік до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 170,00 грн. (а.с.11).
Рішення отримано відповідачем 03.03.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за особистим підписом підприємця. Не оскаржене у встановленому законом порядку, тобто, сума заборгованості вважається узгодженою (а.с.12).
02.04.2010 року, у зв'язку з несплатою боржником у встановлений Законом термін штрафних санкцій визначних постановою від 25.02.2010 року №78, управлінням Пенсійного фонду України в м.Антрацит відповідачу, згідно п.3 ст. 106 Закону, пред'явлено вимогу про сплату боргу № Ф-134 від 02.04.2010 на суму 170,00 грн.
Вимогу отримано відповідачем 09.04.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за особистим підписом підприємця. До теперішнього часу суму боргу не сплачено.
З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області № 78 від 25 липня 2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в сумі 170 грн. є правомірним, до теперішнього часу вимогу про сплату боргу відповідачем не виконано, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги прокурора м.Антрацит Луганської області в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду України в м.Антрацит Луганської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код ДРФО - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит (94613, м.Антрацит, вул. Радянська, 19, код ЄДРПОУ - 21792353) суму заборгованості по фінансовим санкціям у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СуддяІрметова О.В.