м. Київ
15 червня 2022 року
справа № 420/13363/21
адміністративне провадження № К/990/14864/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року
у справі № 420/13363/21
за позовом Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень про застосування штрафів,
14 червня 2022 року до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 08 червня 2022 року.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому таке посилання здійснено у взаємозв'язку із доводами скаржника про незгоду із судовими рішеннями в частині висновку про те, що господарські операції КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» з ПП «Оптіма» та МПП «Фенікс» мали реальний характер. Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 травня 2021 року у справі №819/357/16 (щодо необхідності застосування підходу «превалювання суті над формою», а також необхідності для перевірки правомірності формування податкового кредиту з'ясування обставин щодо фактичного вчинення позивачем відповідних господарських операцій з метою їх подальшого використання у своїй господарській діяльності), від 31 травня 2021 року у справі №802/2103/15-а, а також від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18 (щодо важливості дотримання платниками податків принципу «належної обачності»).
Однак, обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Крім того, з огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, не вбачається різного правозастосування, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень, якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено, не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Приведення скаржником практики Верховного Суду з окремим цитуванням витягів із постанов, які стосуються обставин, які можуть свідчити про нереальність господарських операцій, які обставини підлягають дослідженню у справах цієї категорії, а так само щодо оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Крім того, за змістом судових рішень, а так само і доводів касаційної скарги, предметом судового розгляду у цій справі було не лише податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій КВЕП «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» з ПП «Оптіма» та МПП «Фенікс». Предметом спору у цій справі було 11 рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі висновків Акта перевірки, лише один з яких стосувався господарських операцій позивача з ПП «Оптіма» та МПП «Фенікс». Інші висновки контролюючого органу не є взаємопов'язаними з дослідженням реальності господарських операцій.
Однак, у касаційній скарзі відсутні доводи у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України в частині незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в іншій частині задоволених позовних вимог, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Скаржником не враховані зауваження Верховного Суду, викладені в ухвалі від 12 травня 2022 року у цій справі, якою повернуто касаційну скаргу податкового органу як такої, що не містить підстав касаційного оскарження судових рішень.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопрада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі № 420/13363/21 за позовом Комунального виробничого експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень про застосування штрафів - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Ф. Ханова