15 червня 2022 року
м. Київ
справа №160/23224/21
адміністративне провадження № К/990/14244/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Стародуба О.П., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №160/23224/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо надання позивачу інформації від 09.09.2021 за № 21-237вих-21 із зазначенням станом на 01.01.2021 розміру загального заробітку 62 720,00 грн, відсотка та суми надбавки за вислугу років (40% - 15 360,00 грн) без врахування вимог чинного законодавства України, зокрема статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру надати позивачу інформацію із зазначенням розміру загального заробітку, відсотка та суми надбавки за вислугу років у розмірі 50% згідно з вимогами чинного законодавства України, зокрема статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернення до прокуратури).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 22.03.2022 відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження для зазначення поважних підстав для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022 відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій відповідач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права. Вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не враховано указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, а також те, що строк на апеляційне оскарження спливав 14.03.2022 вже під час дії воєнного стану. Звертає увагу на тому, що співробітниками Дніпропетровської обласної прокуратури з 24.02.2022 першочергово виконувалися дії, направлені на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, внаслідок чого нею на 1 день пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що у встановлений судом строк відповідачем не виконано вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху. Зокрема, наведені у заяві апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнані неповажними, оскільки не підтвердженні жодними доказами.
Як встановлено Третім апеляційним адміністративним судом, представник відповідача отримав копію оскарженого рішення суду першої інстанції 10.02.2022, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи.
Враховуючи зазначені вище обставини та норми чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції виснував, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого частиною 1 статті 295 КАС України строку, оскільки апеляційна скарга подана 15.03.2022, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 14 березня 2022 року (з урахуванням вихідних днів).
Відмовляючи у відкритті апеляційної провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не виконано вимог ухвали суду щодо подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для такого поновлення.
Положеннями частини 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не зазначено відповідних підстав пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази поважності пропуску такого строку.
Варто звернути увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Верховний Суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.
Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Відтак, Третій апеляційний адміністративний суд правильно зауважив про те, що відповідач, звернувшись в суд 15.03.2022 із апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 (яке отримане ним 10.02.2021), порушив тридцятиденний строк апеляційного оскарження (при цьому не зазначивши поважні причини його пропуску), а тому, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв правомірно та у відповідності вимог процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2022 у справі №160/23224/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Шарапа
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров