14 червня 2022 року Справа № 280/1481/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УТД ТЕХПРОМ” (03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, буд. 37; код ЄДРПОУ 44597370) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості товарів,
27.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УТД ТЕХПРОМ” (далі - позивач), підписаний представником - адвокатом Гончаровою Яною Максимівною (далі - представник), до Запорізької митниці (далі - відповідач), відповідно до якого представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/000467, винесену відповідачем;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2021/000086/2 від 22.12.2021, винесене відповідачем.
Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 422,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 03.06.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить у задоволенні позову відмовити.
Стосовно клопотання відповідача, яке надійшло до суду 30.03.2022, про відкладення розгляду даної справи до припинення воєнного стану та продовження строку подання відзиву, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляд даної справи до припинення воєнного стану, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні.
Так, суд зазначає, що частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) закріплено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до статей 12, 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із п. 3 ч 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ст. 260 КАС України, дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд зазначає, що адміністративна справа за даним позовом є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву відповідача про відкладення розгляду даної справи до припинення воєнного стану, враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, та її розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання на підставі матеріалів справи, з урахуванням того, що в обґрунтування вищезазначеної заяви не наведено жодних аргументів та не представлено жодних доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Що стосується продовження строку подання відзиву на позовну заяву, то як вбачається з матеріалів справи відзив на позовну заяву було подано до суду 03.06.2022.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
29.09.2021 між TOB "УТД ТЕХПРОМ" (покупець) та ООО “Корпорация ВЄД- Центр” (продавець) укладено контракт № 09/23 (далі - контракт).
Відповідно до п. 1.1. контракту, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, що надалі іменується товар, за номенклатурою, у кількості та за цінами, зазначеним в специфікаціях до контракту, що є невід'ємними частинами даного контракту.
До митного контролю та митного оформлення 21.12.2021 позивачем надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі IM 40 ДЕ, якій присвоєно №UA112080/2021/015208 на товар: “Риштування рамні будівельні приставні: базовий блок ВСП 250/0.7 - 20 шт., секція ВСП 250/0.7 - 70 шт., базовий блок ВСП 250/1.2 - 10 шт., секція ВСП 250/1.2 - 60 шт., комплект стабілізаторів (4 шт.) - 10 шт., вишка Датчик - 5 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 150 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 350 шт., сполучення діагональне 1=3 м. - 300 шт., сполучення горизонтальне 1=3 м - 400 шт., рігель настилу 1=3 м - 400 шт., помост ПМ-200 - 5 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 250 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 600 шт., сполучення діагональне 1=3 м - 400 шт., сполучення горизонтальне 1=3 м - 500 шт., рігель настилу 1=3 м - 800 шт.”
До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано скановані копії документів відповідно графи 44 зазначеної ЕМД.
У відповідності до ст.337 Митного кодексу України (далі - МК України), при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. Вартість заявленої партії товару згідно рахунку від 10.12.2021 № 900 становить 1487353 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 01.12.2021 № 19 до контракту від 29.09.2021 № 09/23 та вартість заявленої партії товару згідно рахунку від 13.12.2021 № 908 становить 1636603 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 09.12.2021 № 21 до контракту від 29.09.2021 № 09/23. Натомість до митного оформлення надано також специфікацію від 30.11.2021 № 16, специфікацію від 02.12.2021 № 20 до контракту від 29.09.2021 № 09/23, які не мають відношення до заявленої партії товару (інші найменування, умови поставки тощо).
2. У платіжних дорученнях від 02.12.2021 та 09.12.2021 (Swift) наданих до митного оформлення вказано суму 5621347 рос.руб, однак вартість партії товару згідно рахунків від 10.12.2021 № 900 та від 13.12.2021 № 908 складає 3123956 рос.руб.
3. Відповідно до п. 3.2 контракту від 29.09.2021 № 09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікаціями від 01.12.2021 № 19 та від 09.12.2021 № 21 до контракту передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунках на оплату від 01.12.2021 № 1063 та від 09.12.2021 № 1089 зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо).
4. У рахунках на оплату від 01.12.2021 № 1963 та від 09.12.2021 № 1089 відсутні посилання на специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 29.09.2021 № 09/23, в яких визначається кількість та вартість товару.
В зв'язку з цим згідно вимог п.3 ст.53 МК України протягом 10 календарних днів декларанта зобов'язано надати ( за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
22.12.2021 .декларантом надано наступні додаткові документи: лист ТОВ «УТД Техпром» без дати б/н; прайс від 01.10.2021 б/н; прибуткові накладні від 19.10.2021 № 6, від 19.10.2021 № 7, від 23.11.2021 № 150; видаткові накладні від 28.10.2021 № 96, від 21.10.2021 № 95, від 30.11.2021 № 457.
До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:
1. Наданий додатково прайс-лист продавця б/н датовано 01.10.2021, однак до митного оформлення заявлено товари відповідно Специфікацій від 01.12.2021 №19 та від 09.12.2021 №21. Крім цього, зазначений документ не містить інформації щодо виробника товару, умов поставки, умов платежу, термін поставки, термін дії;
2. Прибуткові накладні №6 від 19.10.2021; №7 від 19.10.2021; №150 від 23.11.2021; та видаткові накладні №457 від 30.11.2021; №95 від 21.10.2021; №96 від 28.10.2021 стосуються поставок інших партій товарів з частково іншим асортиментом товару і не містить інформації щодо виробника товару, умов поставки. Надані додатково документи не містять жодної цінової інформації, тому не можуть бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару.
22.12.2021 особа, уповноважена на роботу з митницею зазначила: «інші документи протягом 10 днів надати немає можливості».
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею 22.12.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА112080/2021/000086/2.
22.12.2021 у оформлені ЕМД № №UA112080/2021/015208 від 21.12.2021 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2021/000467.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).
Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: “Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62. 63 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів І торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FCA з розрахунку 2,04 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких є максимально наближеним до нього за митною декларацією від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673”.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем виявлено наступне:
1. Вартість заявленої партії товару згідно рахунку від 10.12.2021 № 900 становить 1487353 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 01.12.2021 № 19 до контракту від 29.09.2021 № 09/23 та вартість заявленої партії товару згідно рахунку від 13.12.2021 № 908 становить 1636603 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 09.12.2021 № 21 до контракту від 29.09.2021 № 09/23. Натомість до митного оформлення надано також специфікацію від 30.11.2021 № 16, специфікацію від 02.12.2021 № 20 до контракту від 29.09.2021 № 09/23, які не мають відношення до заявленої партії товару (інші найменування, умови поставки тощо).
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, яким саме чином надання специфікацій № 16 та № 20 вплинуло на можливість визначення митної вартості товару, імпортованого за специфікаціями № 19 та № 21.
2. У платіжних дорученнях від 02.12.2021 та 09.12.2021 (Swift) наданих до митного оформлення вказано суму 5621347 рос.руб, однак вартість партії товару згідно рахунків від 10.12.2021 № 900 та від 13.12.2021 № 908 складає 3123956 рос.руб.
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що вартість та номенклатура імпортованого за специфікацією№ 19 товару повністю відповідає рахунку № 900. Вартість та номенклатура імпортованого за специфікацією № 21 товару повністю відповідає рахунку № 908. Загальна вартість товару, імпортованого за специфікаціями № 19 та № 20 складає 3123956,70 рос.руб. Платіжним дорученням № 953 від 09.12.2021 було сплачено товар, імпортований за специфікацією № 21 у сумі 1636603 рос.руб. Платіжним дорученням № 580 від 12.12.2021 було сплачено товар, імпортований за специфікаціями № 16, № 19 та № 20, про що зазначено в платіжному дорученні.
3. Відповідно до п. 3.2 контракту від 29.09.2021 № 09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікаціями від 01.12.2021 № 19 та від 09.12.2021 № 21 до контракту передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунках на оплату від 01.12.2021 № 1063 та від 09.12.2021 № 1089 зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо).
Щодо цього, суд вважає за необхідне зазначити, що дане зауваження митниці не стосується числових показників митної вартості імпортованого товару. Строки постачання товару продавцем зазначено у специфікаціях. У рахунках на оплату зазначений строк зберігання товару на складі.
4. У рахунках на оплату від 01.12.2021 № 1963 та від 09.12.2021 № 1089 відсутні посилання на специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 29.09.2021 № 09/23, в яких визначається кількість та вартість товару.
Щодо цього порушення суд зазначає, що номенклатура та вартість товару згідно рахунків № 1063 та № 1089 повністю відповідає рахункам-фактурам № 900 та № 908, в яких міститься посилання на специфікацію та контракт.
Також суд зазначає, що посилання відповідача на те, що прибуткові накладні та видаткові накладні не стосуються заявленої партії товару, є необгрунтованим, оскільки вказані документи не є обов'язковими згідно переліку, визначеному ч.2ст. 53 МК України, то виставляти вимоги щодо них у митного органу не має підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.
Крім того, суд вважає необґрунтованим використання митним органом митної декларації від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших раніше визначених митних вартостей такого товару, митницею не було зазначено фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та виробника товару, імпортованого за МД від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4540,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УТД ТЕХПРОМ” (03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, буд. 37; код ЄДРПОУ 44597370) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості товарів, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2021/000467, винесену Запорізькою митницею.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2021/000086/2 від 22.12.2021, винесене Запорізькою митницею.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УТД Техпром” за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.06.2022.
Суддя (підпис) А.В. Сіпака
Судове рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.В. Сіпака