06 червня 2022 рокум. Ужгород№ 260/5399/21
14:50 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився,
відповідач: Ужгородська міська рада - представник Гончарук А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 06 червня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 13 червня 2022 року.
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправним 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради X сесії VIII скликання № 445 від 07.10.2021 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 та., для індивідуального дачного будівництва на АДРЕСА_2 , шляхом поділу та з одночасною зміною цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер якої, відповідно до відомостей державного земельного кадастру: 2110100000:18:001:0235; 2) скасувати 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради X сесії VIII скликання № 445 від 07.10.2021 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 га., для індивідуального дачного будівництва на АДРЕСА_2 , шляхом поділу та з одночасною зміною цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер якої, відповідно до відомостей державного земельного кадастру: 2110100000:18:001:0235; 3) зобов'язати Ужгородську міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 га., для індивідуального дачного будівництва (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 07.03) на АДРЕСА_2 , шляхом поділу та з одночасною зміною цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер якої, відповідно до відомостей державного земельного кадастру: 2110100000:18:001:0235.
08 листопада 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено розгляд справи.
20 грудня 2021 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
28 грудня 2021 року ухвалою суду продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11 лютого 2022 року ухвалою суду витребувано від Ужгородської міської ради належним чином засвідчену копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а саме земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0235) площею 8,2177 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією комунальної власності та копію рішення Ужгородської міської ради № 422 від 07 вересня 2021 року. Призначено судове засідання у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. На підставі п.3 ч. 5 ст. 44 КАС України визнано явку сторін в судове засідання обов'язковою.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Ужгородською міською радою було винесено рішення, згідно якого п. 2.74. пункту 2 рішення X сесії VIII скликання № 445 від 07.10.2021 року. Така підстава для відмови в задоволенні заяви позивача як територія паркової зони не може бути прийнята, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, положення ст.ст. 116, 118, 121 Земельного Кодексу України не передбачають таку відмову як підставу для відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва. Ужгородською міською радою було здійснено реєстрацію в державному земельному кадастрі земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:18:001:0235 з присвоєнням цільового призначення як рекреаційної земельної ділянки, що в повній мірі дає можливості для позивача її отримання в межах норм безоплатної приватизації. За п. ґ ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, землі рекреаційного призначення. Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548. Згідно до класифікація видів цільового призначення земель до земель рекреаційного призначення віднесено цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва (секція Е з кодом 07.03). Таким чином, у позивача був цілком законний намір та право отримати від органу місцевого самоврядування дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку рекреаційного призначення для рекреаційної потреби (тобто в межах однієї категорії землі).
01 грудня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що відповідно до викопіювання з містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої площею АДРЕСА_3 (до № 19), ЗОШ № 12 та № 15 та вулицею Марії Заньковецької», затвердженого рішенням XLVIII сесії VII скликання № 1987 від 04.06.2020 року дана земельна ділянка розташована на території озеленення парку. Генеральний план населеного пункту та детальний план є містобудівною документацією в розумінні норм Закону, що встановляє, в тому числі, функціональне призначення земель відповідної території. Приймаючи рішення з питань земельних відносин щодо земельних ділянок, яких стосується вказана містобудівна документація, орган місцевого самоврядування повинен обов'язково враховувати положення такої документації. Надання позивачу земельної ділянки у визначеній території суперечить нормам чинного законодавства. Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності містобудівній документації, Ужгородська міська рада діяла в порядку, встановленому законом, а тому таке рішення скасуванню не підлягає. Також зазначають, що відповідно до п.п. 1.2 пункту 1 рішення VII сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 08.07.2021 року № 281 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» Департаменту міського господарства затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:18:001:0235) площею 8,2177 га для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією комунальної власності. Крім того, згідно з даними з публічної кадастрової карти, земельній ділянці, за якою звернувся позивач, присвоєно кадастровий номер, відтак вона є сформована в силу приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України.
08 грудня 2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що виділення позивачеві бажаної ним земельної ділянки, жодним чином не суперечить містобудівній документації та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів і не являється парковою зоною, про що стверджує відповідач не надаючи про це жодних доказів. Крім того, орган місцевого самоврядування має два види поведінки у питанні щодо затверджені проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність, а саме: 1) надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою; 2) відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таким чином, у разі визнання рішення органу місцевого самоврядування протиправним в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то залишається лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
19 січня 2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просить повернути відзив без розгляду, оскільки такий підписаний ОСОБА_3 без надання підтвердження повноваження представника.
Судом встановлено, що відповідачем до відзиву надано виписку з ЄДРПОУ, відповідно до якої ОСОБА_3 має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (брати участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені Ужгородської міської ради без окремого доручення міського голови з правами, що надані стороні, третій особі, особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, у тому числі, але не виключно, з правом подання апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження).
Враховуючи вищенаведене, доводи позивача щодо не підтвердження повноважень ОСОБА_3 є безпідставними.
Крім того, у відповіді на відзив від 08 грудня 2021 року, позивач зазначає, що відзив надійшов поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, однак дані доводи є безпідставними, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем отримано 16 листопада 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке повернулося до суду 24 листопада 2021 року та 01 грудня 2021 року подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вх. № 32571/21).
Позивач у судове засідання не з'явився, однак 31 травня 2022 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради із заявою від 06 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення (поділу) земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для індивідуального дачного будівництва із зміною цільового призначення (код бажаного цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція А, код:07.03), загальною площею 0,1000 га, яка розташована в межах АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої: 2110100000:18:001:0235, (а.с. 53-54).
07 жовтня 2021 року відповідно до підпункту 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради № 445 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій», розглянувши заяви фізичних осіб, керуючись статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статей 12, 20, 79-1, 92, 118, 121- 123, 125-126, 186 Земельного кодексу України, Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення (кадастровий номер 2110100000:18:002:0235) площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_2 , оскільки дана територія відноситься до паркової зони, (а.с. 52).
Не погодившись із підпунктом 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради від 07 жовтня 2021 року № 445, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною четвертою статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно із змістом преамбули Закону України «Про землеустрій» цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Відповідно до статті 50 Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.
Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з частиною 1 статті144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Із системного аналізу норм земельного законодавства суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити:
- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України);
- відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України).
Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам.
Крім того, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відтак, формальні підстави в не наданні дозволу свідчать про зловживання своїм обов'язком відповідача надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.
Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.
З аналізу вказаних положень законодавства, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним.
Суд зазначає, що обґрунтовуючи відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва у рішенні від 07 жовтня 2021 року Ужгородської міської ради № 445, вказано, що дана територія відноситься до паркової зони.
Разом з тим, судом під час судових засідань встановлено, що у відповідача відсутні докази на підтвердження того, що дана територія відноситься до паркової зони, а відтак рішення не відповідає вимогам ч.7 ст. 118 ЗК України, щодо вмотивованого рішення про відмову у наданні такого дозволу.
Судом встановлено, що 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради із заявою від 06 вересня 2021 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення (поділу) земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для індивідуального дачного будівництва із зміною цільового призначення (код бажаного цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція А, код:07.03), загальною площею 0,1000 га, яка розташована в межах АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої: 2110100000:18:001:0235, (а.с. 53-54).
07 жовтня 2021 року відповідно до підпункту 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради № 445 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій», розглянувши заяви фізичних осіб, керуючись статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статей 12, 20, 79-1, 92, 118, 121- 123, 125-126, 186 Земельного кодексу України, Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення (кадастровий номер 2110100000:18:002:0235) площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_2 , оскільки дана територія відноситься до паркової зони, (а.с. 52).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не розглянуто заяву позивача від 07 вересня 2021 року, оскільки ОСОБА_1 просив надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення (поділу) земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для індивідуального дачного будівництва кадастровий номер якої: 2110100000:18:001:0235.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:18:001:0235 знаходиться у комунальній власності Ужгородської міської ради та відповідно до договору суперфіції передана Управлінню капітального будівництва Закарпатської обласної державної адміністрації, (а.с. 90-91).
Суд зазначає, що вказана відмова, яка прийнята відповідачем у формі оскаржуваного рішення є невмотивованою та не містить посилання на норми законодавства, що свідчить про формальний розгляд заяви позивача і не узгоджується з нормами ч. 7 ст.118 ЗК України.
Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування підпункту 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради X сесії VIII скликання № 445 від 07 жовтня 2021 року щодо відмови учаснику бойових дій у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення (кадастровий номер 2110100000:18:002:0235) площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_2 , оскільки дана територія відноситься до паркової зони, є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1000 га., для індивідуального дачного будівництва (код цільового призначення згідно КВЦПЗ - 07.03) на АДРЕСА_2 , шляхом поділу та з одночасною зміною цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер якої, відповідно до відомостей державного земельного кадастру: 2110100000:18:001:0235, суд зазначає наступне.
Відповідачем при розгляді заяви позивача, не надана оцінка вищевказаним обставинам на предмет відповідності вимогам статті 118 Земельного кодексу України.
Тому заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови нездійснення суб'єктом владних повноважень належної перевірки, не надання ним оцінки та не встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо надання дозволу.
Зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання Ужгородську міську раду прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Отже, така позовна вимога задоволенню не підлягає.
Одночасно, суд звертає увагу на особливу важливість принципу «належного урядування», який виокремлює Європейський суд з прав людини. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», п. 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», п. 51, від 15.09.2009).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення).
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевказане, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Ужгородську міську раду повторно розглянути заяву від 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення (поділу) земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для індивідуального дачного будівництва із зміною цільового призначення (код бажаного цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція А, код:07.03), загальною площею 0,1000 га, яка розташована в межах АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої: 2110100000:18:001:0235 з урахуванням висновків суду по даній справі.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 24 грудня 2021 року № 4142410001, (а.с. 82).
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.74 пункту 2 рішення Ужгородської міської ради X сесії VIII скликання № 445 від 07 жовтня 2021 року «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасникам бойових дій» щодо відмови учаснику бойових дій у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення (кадастровий номер 2110100000:18:002:0235) площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_2 , оскільки дана територія відноситься до паркової зони.
3. Зобов'язати Ужгородську міську раду повторно розглянути заяву від 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення (поділу) земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації для індивідуального дачного будівництва із зміною цільового призначення (код бажаного цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція А, код:07.03), загальною площею 0,1000 га, яка розташована в межах АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої: 2110100000:18:001:0235 з урахуванням висновків суду по даній справі.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова,3, код ЄДРПОУ 33868924) судові витрати у розмірі 454, 00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль