КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3636/21
Провадження № 2/488/479/22 р.
Іменем України
15.06.2022 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Кривопішиній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
04.10.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх його видів заробітку (доходу), з дня подання позову до суду і до повноліття дітей.
В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що перебуває з відповідачем по справі у шлюбі, який було зареєстровано 05.08.1995 року, від шлюбу у сторін по справі народилися: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини. На теперішній час діти проживають разом із позивачем та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач мешкає окремо та ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає. Разом із цим він має можливість надавати аліменти у зазначеному в позові розмірі.
На підставі зазначеного позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
В судове засідання сторони не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.
Позивач надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про задоволення позову. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач, повідомлений своєчасно та належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. Також не скористався своїм правом надіслати не пізніше 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, відзив на позовну заяву і всі письмові та електроні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, тому з урахуванням ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами в справі.
Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.
Частина четверта статті 223 ЦПК України, роз'яснює про наслідки неявки в судове засідання учасника справи: у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280, 281 ЦПК України.
Поштова кореспонденція (ухвала суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою) направлялась відповідачу за адресою його реєстрації, проте була повернута до суду.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги заяву позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, який було зареєстровано 05.08.1995 року, від шлюбу у сторін по справі народилися: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини.
На теперішній час діти проживають разом із позивачем та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач мешкає окремо та ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає. Разом із цим він має можливість надавати аліменти у зазначеному в позові розмірі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини у рішенні «М.С. проти України» повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття: Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов'язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Обов'язок по утриманню зберігається і тоді, коли дитина народилася у шлюбі, який пізніше було визнано недійсним, а також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків.
Відповідно ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України.
Таким чином, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 Сімейного Кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він визначається за умови, що батько чи мати, які проживають окремо, не мають достатньої кількості коштів, аби здійснювати більші виплати.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На підставі вищезазначеного суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову позивача, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає матеріальним нормам законодавства України.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992, 40 грн., в зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.10.2022 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Яна Анатоліївна Чернявська